Рішення № 9323889, 03.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2009 р.                                                   Справа № 18/2311

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.

секретар судового засідання –Гень С.Г.,

за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 03.11.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства “Аеропорт Черкаси” м. Черкаси

до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Шморгуна Кирила Миколайовича м. Черкаси

про стягнення 24 596 грн. 17 коп. та розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року комунальне підприємство “Аеропорт Черкаси” звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Шморгуна Кирила Миколайовича про стягнення заборгованості згідно договору оренди № 11 від 16.05.2006 року в розмірі 18128 грн. 01 коп., в т.ч.: 13493 грн. 49 коп. –заборгованість зі сплати орендної плати, 567 грн. 87 коп. –пеня, 2400 грн. 06 коп. - відшкодування земельного податку, 1666 грн. 59 коп. –заборгованість за використану електроенергію та розірвання договору оренди № 11 від 16.05.2006 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Під час розгляду справи, позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог, в зв’язку з чим просив суд розірвати договір оренди № 11 від 16.05.2006 року, а також стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Шморгуна Кирила Миколайовича на користь комунального підприємства “Аеропорт Черкаси” 24 596 грн. 17 коп. заборгованості, в т.ч.: 18 932 грн. 92 коп. –основний борг, 1138 грн. 28 коп. –пеня, 2858 грн. 38 коп. - відшкодування земельного податку, 1666 грн. 59 коп. –заборгованість за електроенергію (доповнення до позовної заяви від 30.10.2009 року вх. №20491).

          Представник позивача в судових засіданнях збільшені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання представника не направив, своїм правом на захист не скористався, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе, з метою забезпечення вирішення спору протягом розумного строку, - розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Справа розглядається після відкладення.          

В судовому засіданні, яке відбулося 03.11.2009 року за згодою представників позивача було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/2311.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом під час розгляду даного спору, 16.05.2006 року між комунальним підприємством “Аеропорт Черкаси” (орендодавець) та суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Шморгуном Кирилом Миколайовичем (орендар) було укладено договір оренди за №11.

Відповідно до п. 1.1. даного договору орендодавець зобов’язався передати орендареві, а орендар - прийняти в оренду асфальтовий майданчик, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 168, загальна площа якого становить 650 кв. м.

Вартість орендованого майна визначена експертним шляхом на 04.05.2006 року і складає 29900 грн. 00 коп., з урахуванням ПДВ -35880 грн. 00 коп.

Рішенням обласної ради від 03.07.2002 року №2-11 комунальне підприємство “Аеропорт Черкаси” передано до комунальної власності Черкаської міської ради; рішенням Черкаської міської ради від 23.07.2002 року №3-5 підприємство прийнято до міської комунальної власності (п. 1.1. ст. 1 Статуту комунального підприємства “Аеропорт Черкаси”).

Статтею 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Умовами договору, зокрема п. 1.2., було передбачено, що право користування об’єктом оренди виникає у орендаря з моменту підписання акту прийому –передачі (Додаток 2).

Передача майна відбулася 01.06.2006 року, про що свідчить акт здачі –приймання майна в оренду від 01.06.2006 року підписаний сторонами (а.с. 16).

Відповідно до п. 3.1. договору розмір орендної плати встановлюється згідно розрахунку, що додається до договору та є його невід’ємною частиною ( Додаток 1).

Згідно Додатку 1 до договору розмір орендної плати на місяць становить 450 грн. 50 коп. з урахуванням ПДВ.

В подальшому сторони уклали угоду від 01.11.2007 року про внесення змін до договору оренди благоустроєного асфальтового майданчика №11 від 16.05.2006 року.

Пункт 1.1. викладно в наступній редакції: “орендодавець передає, а орендар приймає в оренду благоустроєний асфальтовий майданчик, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 168, загальною площею 792, 38 кв. м.

Вартість орендованого майна визначена експертним шляхом на 01.09.2007 року і складає 124300 грн., з урахуванням ПДВ –149160 грн.”

Строк дії договору оренди №11 від 16.05.2006 року продовжено до 31.12.2008 року (п. 2 угоди).

Згідно ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Оскільки відповідач продовжує користуватися орендованим майном, строк дії договору оренди від 16.05.2006 року пролонговано на новий термін.

Відповідно до угоди про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення з 01.11.2007 року встановлена орендна плата на місяць в розмірі 1864 грн. 50 коп. з урахуванням ПДВ ( Додаток 3).

Встановлена договором орендна плата підлягає індексації відповідно до індексу інфляції, який щомісячно визначається Мінстатом України ( п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.5. договору орендна плата перераховується орендодавцеві щомісячно до 10 числа місяця, за який проводиться розрахунок. В платіжних документах чітко вказується за який період проводиться оплата та номер договору.

Як вбачається з розрахунку, доданого до доповнення до позовної заяви від 30.10.2009 року, заборгованість відповідача зі сплати орендної плати за період з квітня по жовтень 2009 року становить 18932 грн. 92 коп.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку за оренду приміщення.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

          Таким чином, орендна плата в розмірі 18 932 грн. 92 коп. підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

          Відповідно до п. 6.4. договору за несвоєчасну сплату орендної плати з урахуванням індексу інфляції орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлено також вимогу про стягнення з відповідача 1 138 грн. 28 коп. пені, нарахованої відповідно до умов п. 6.4. договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року.

Перевіривши період нарахування та розмір пені, суд дійшов висновку, що сума пені нарахована вірно та підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того позивачем нараховано та підлягає стягненню з відповідача 1666 грн. 59 коп. заборгованості за використану електроенергію та 2858 грн. 38 коп. відшкодування земельного податку.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендар самостійно або через відповідну організацію сплачує плату відповідним підприємствам за фактично отримувані комунальні послуги (водопостачання, каналізація, газ, теплова енергія і т.д.) та електропостачання, відшкодовує вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання.

Під час розгляду справи відповідачем не було надано суду належних доказів сплати відповідних комунальних послуг, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

Що стосується розірвання договору оренди, то судом враховано наступне:

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 14.07.2009 року позивач надіслав на адресу відповідача лист за №123 в якому зазначив про необхідність звільнення до 15.08.2009 року орендованого асфальтового майданчика, у зв’язку з несплатою орендних платежів більше чотирьох місяців підряд, та розірванням в односторонньому порядку договору з 15.08.2009 року.

Надіслання вказаного листа відповідачу підтверджується фіскальним чеком “Укрпошти” №2826.

Водночас слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вказаний лист було отримано відповідачем, як того вимагає ст. 782 ЦК України, а тому суд не вважає, що спірний договір між сторонами було розірвано саме з 15.08.2009 року.

Позивач, звертаючись до суду, просив розірвати договір оренди № 11 від 16.05.2006 року.

Розірвання договору за вимогою однією зі сторін є одним із способів захисту цивільних прав –припиненням правовідношення (п. 7 ст.16 ЦК України) і здійснюється відповідно до ст. 651 ЦК України.

Водночас, ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тобто, положеннями ст. 651 ЦК України передбачено декілька способів розірвання договорів, зокрема, за згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною або в односторонньому порядку (постанова ВГСУ від 26.05.2009 року зі справи №18-13/4784).

Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Також, ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Однак при цьому слід зазначити, що недотримання позивачем вимог частини другої ст.188 ГК України щодо обов’язку з надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звертатися до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову про розірвання договору.

При цьому судом враховано лист ВГСУ від 06.08.2008 року за №01-8/471 та Постанову Верховного Суду України від 17.06.2008 року зі справи №8/32 пд.

Згідно п. 6.5. договору невиконання або неналежне виконання умов договору, а також невнесення орендної плати на протязі 3 –х місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для розірвання договору оренди та притягнення винної сторони до відповідальності згідно з діючим законодавством України.

В пункті 7.2. договору передбачено, що договір може бути змінено, припинено або розірвано:

- за згодою сторін;

- за рішенням господарського суду на вимогу однієї зі сторін, а в разі порушення умов договору протилежною стороною;

- по закінченні терміну договору;

- приватизації об’єкту оренди орендарем ( за його участю);

- банкрутство орендаря;

- загибелі об’єкту оренди;

- не оплата орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Оскільки матеріалами справи підтверджується істотне порушення відповідачем своїх зобов’язань у зв’язку з несплатою орендної плати більше трьох місяців підряд, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про розірвання договору в судовому порядку є правомірними та обґрунтованими.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

В пункті 4.2. Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року, № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що у разі якщо позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог і не сплатив державне мито зі збільшеної суми, господарський суд повинен стягнути з позивача суму недоплаченого державного мита в доход державного бюджету.

Як вбачається з платіжних доручень №177 від 02.09.2009 року, № 207 від 06.10.2009 року та №231 від 29.10.2009 року позивачем сплачено державне мито за розгляд позову майнового характеру лише 236 грн. 23 коп., тоді як 1% від суми позову майнового характеру становить 245 грн. 96 коп.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход Державного бюджету України 9 грн. 73 коп. недоплаченого державного мита.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Шморгуна Кирила Миколайовича, пр - т. Хіміків, 10/1, кв. 14, ідентифікаційний код 2853715692 на користь комунального підприємства “Аеропорт Черкаси”, вул. Смілянська, 168, м. Черкаси, ідентифікаційний код 01130710 - 18 932 грн. 92 коп. основного боргу, 1 138 грн. 28 коп. пені, 1666 грн. 59 коп. –заборгованості за електроенергію, 2858 грн. 38 коп. –земельного податку, 330 грн. 96 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Розірвати договір оренди №11 від 16.05.2006 року між комунальним підприємством “Аеропорт Черкаси” та суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Шморгуном Кирилом Миколайовичем.

4.          Стягнути з комунального підприємства “Аеропорт Черкаси”, вул. Смілянська, 168, м. Черкаси, ідентифікаційний код 01130710 в доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію в м. Черкаси для зарахування на реєстраційний рахунок УДК м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222 - 9 грн. 73 коп. державного мита за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.

Суддя                                                                       А.В. Васянович

Повний текст судового рішення підписано 06.11.09 року.