Рішення № 9323890, 09.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2009 р.                                                                                 Справа № 07/2157

За позовом приватного підприємства “Суперіор”

до державної податкової інспекції в м. Черкаси

та до державного підприємства “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області”

про стягнення 40000грн.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Ковба І.М.

Представники сторін:

від позивача: Попіль Т.В. –за довіреністю від 01.11.2009р.;

від першого відповідача: Білоус В.Ю. - за довіреністю від 28.09.2009р.;

від відповідача: Прудько О.П. –за довіреністю від 09.10.2009р.

Заявлено позов про стягнення з першого відповідача на користь позивача 40000грн., у тому числі: 30000грн. боргу у вигляді суми попередньої оплати, повернення якої вимагає позивач, 3000грн. неустойки, 6000грн. неодержаного доходу та 1000грн. транспортних витрат.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання першим відповідачем зобов’язання за договором біржових торгів купівлі-продажу майна, що знаходиться у власності держави, від 25.06.2007р. №59 стосовно передачі позивачу придбаного ним за цим договором майна.

У засіданні суду представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Ухвалою господарського суду від 24.09.2009р. до у часті у справі був залучений другий відповідач - державне підприємство “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області”.

Перший відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що він не є стороною договору біржових торгів купівлі-продажу майна, що знаходиться у власності держави, від 25.06.2007р. №59, тому не повинен відповідати за виконання зобов‘язань, які виникли з цього договору.

У засіданні суду представник першого відповідача підтримав заперечення проти позову.

Другий відповідач у поданому до суду письмовому поясненні визнав невиконання ним зобов’язання за договором біржових торгів купівлі-продажу майна, що знаходиться у власності держави, від 25.06.2007р. №59, та повідомив, що виступав при цьому як комісіонер і одержані від позивача кошти перерахував першому відповідачу. У зв’язку з цим другий відповідач просить зобов’язати першого відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати.

З 3 листопада по 9 листопада 2009р. у засіданні суду оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

Згідно з протоколом біржових торгів від 25.06.2007р. №1, проведених товарною біржею агропромислового комплексу центральних областей України, переможцем торгів з продажу державним підприємством “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” будівельних матеріалів з незавершеного будівництва стало приватне підприємство “Суперіор”.

25 червня 2007р. державне підприємство “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області”, як продавець, і приватне підприємство “Суперіор”, як покупець, уклали у договір біржових торгів купівлі-продажу майна, що знаходиться у власності держави, від 25.06.2007р. №59 (далі- договір №59).

За цим договором продавець продав, а покупець купив за ціною 30000грн. з урахуванням ПДВ будівельні матеріали з незавершеного будівництва: 84500 шт. цегли силікатної б/в, 20 шт. фундаментних блоків б/в, 24 шт. плит перекриття ребристих б/в, що знаходяться за адресою: м. Черкаси, вул. Громова,169.

Відповідно до п. 2 договору №59 вказані вище будівельні матеріали з незавершеного будівництва належать державі в особі державної податкової інспекції у м. Черкаси, та передано на реалізацію державному підприємству “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” згідно з актом опису, оцінки та передачі на реалізацію майна, що перейшло у власність держави, від 30.05.2007р. №3.

Згідно з п. 4 договору №59 у передача майна у власність покупцю здійснюється продавцем після повної сплати ціни продажу майна, про що сторонами в день завершення розрахунків підписується акт приймання –передачі майна.

У п 6.1 договору №59 його сторони передбачили зобов’язання покупця сплатити за майно 30000грн. не пізніше 02.07.2007р. шляхом перерахування коштів на рахунок №26006040676000 в АКІБ “Укрсиббанк” м. Харків, МФО, 351005, код 25206984.

Згідно з п. 8.2 договору №59 у разі, якщо покупець не завершить розрахунки 02.07.2007р. продавець має право порушити питання про розірвання договору, а покупець зобов’язується сплатити продавцю неустойку у розмірі 10% від ціни продажу майна та відшкодувати збитки, завдані порушенням договору.

26 червня 2007р. приватне підприємство “Суперіор” за платіжним дорученням від 26.06.2007р. № 217 перерахувало на вказаний у договорі №59 рахунок державного підприємства “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” кошти в сумі 30000грн.

Державне підприємство “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” за платіжним дорученням від 27.06.2007р. №652 частину одержаної від приватного підприємства “Суперіор” суми коштів у розмірі 25800грн. перерахувало до бюджету і своє зобов’язання за договором №59 стосовно передачі приватному підприємству “Суперіор” куплених будівельних матеріалів з незавершеного будівництва не виконало, у зв’язку з чим цим підприємством був поданий позов, за яким порушено провадження у цій справі.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні відповідно до ст. 510 Цивільного кодексу України є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Стаття 511 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.

Договір №59 був укладений державним підприємством “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” від свого імені, тому саме це підприємство, як таке, що зобов’язалося передати приватному підприємству “Суперіор” куплене і оплачене ним майно, є кредитором у цьому зобов’язанні.

Державне підприємство “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” не виконало свого зобов’язання за договором №59 і не передало приватному підприємству “Суперіор” куплене і попередньо оплачене ним майно у день завершення розрахунків, а саме 02.06.2007р.

За таких обставин в силу ч. 2 та ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України приватне підприємство “Суперіор” має право вимагати від державного підприємства “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” повернення суми попередньої оплати у розмірі 30000грн. та сплати нарахованих відповідно до статті 536 цього Кодексу процентів.

Неустойка, як вид забезпечення виконання державним підприємством “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” зобов’язання за договором №59 ні цим договором ні законом не встановлена.

Стягувану суму неодержаних доходів у розмірі 6000грн. позивач визначив як частину інфляційних втрат, проте останні в силу з ст. 625 Цивільного кодексу України є складовою боргу і не відносяться до збитків та нараховуються за порушення грошового зобов’язання. У даному ж випадку державне підприємство “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” порушило зобов’язання з передачі майна, а не грошове зобов’язання.

Позивач не підтвердив доказами наявність у нього транспортних витрат у сумі 1000грн. і їх зв'язок з невиконанням державним підприємством “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” зобов’язань за договором №59.

Таким чином, позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 30000грн. попередньої оплати за рахунок другого відповідача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок 2-го відповідача підлягають відшкодуванню витрат на сплату державного мита у сумі 300грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 177грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47, 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :

У позові до державної податкової інспекції у м. Черкаси відмовити повністю

Позов до державного підприємства “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18002, ідентифікаційний код 25206984, рахунок №26006040676000 в АКІБ “УкрСиббанк”, м. Харків МФО 351005) на користь приватного підприємства “Суперіор” (бул. Шевченка, 389, м. Черкаси, 18005, ідентифікаційний код 32180272, рахунок №2600501309 в ЧФ АБ “УкрГазбанк”, МФО 354842) - 30000грн. боргу, 300грн. витрат на сплату державного мита і 177грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову державного підприємства “Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Черкаської області” відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Дорошенко М.В.