Рішення № 9323883, 04.11.2009, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2009 р.                                                                                 Справа № 07/2298

За позовом фермерського господарства “Степове”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Насіння”

про стягнення 81991грн. 58коп. і заборону користуватися земельною ділянкою

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Сиволовська О.І.

Представники сторін:

від позивача: Новіков М.В. - за довіреністю від 02.09.2009р.;

від відповідача: не з’явився.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 81991грн. 58коп. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки позивача та про заборону відповідачу користуватися земельними ділянками позивача площею 14,87 га, право на яку посвідчено державним актом на право приватної власності на землю від 04.03.2003р. ІІ-ЧР №047100 та площею 53,5585 га, право на яку посвідчено, зареєстрованим 01.06.2005р. у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України ” за №040578100003.

В обґрунтування позову позивач вказав на самовільне зайняття відповідачем у квітні 2009р. і використання ним земельних ділянок загальною площею 68,4285 га в адміністративних межах Драбівської селищної ради, законним користувачем яких є позивач.

У засіданні суду представник позивача підтримав позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду, проте його представник в судове засідання, не з’явився і не повідомив суд про причини нез’явлення.

Відзив на позов до господарського суду не надійшов.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

4 березня 2003р. Драбівська селищна рада на підставі власного рішення від 29.03.2002р. №26/9 видала Дубенцю Миколі Михайловичу державний акт серії ІІ-ЧР №047100 на право приватної власності на земельну ділянку площею 14,87 га в межах згідно з планом землекористування, розташовану на території цієї селищної ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і зареєструвала цей акт в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №98.

24 вересня 2004р. Драбівської районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація фермерського господарства “Степове”, засновником якого і його головою став Дубенець Микола Михайлович.

21 квітня 2005р. Драбівська районна державна адміністрація і фермерського господарства “Степове” в особі Дубенця Миколи Михайловича уклали договір оренди землі, за яким Драбівська районна державна адміністрація передала фермерському господарству “Степове” в оренду строком на 20 років земельну ділянку площею 79,1233 га, яка знаходиться в адмінмежах Драбівської селищної ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

1 червня 2005р. договір оренди землі від 21.04.2004р. був зареєстрований у Драбівському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040578100003.

7 травня 2009р. державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Черкаської області Телепою О.А., оперуповноваженим СДС БЕЗ Драбівського РВ УМВС в Черкаській області майором міліції Кравцовим П.Л., спеціалістом відділу Держкомзему у Драбівському районі Кормаченко Л.О. у присутності голови фермерського господарства “Степове” Дубенця М.М. та виконуючого обов’язки директора товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Насіння” Гайдая А.О. була проведене перевірка з питань дотримання цим товариством вимог земельного законодавства.

Перевіркою був встановлений факт самовільного зайняття з 20 квітня 2009р. товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Насіння” земельної ділянки загальною площею 68,4285 га шляхом її оброблення та вирощування на ній сільськогосподарських культур, в тому числі земельної ділянки Дубенця М.М. площею 14,87 га, яка належить йому на праві власності відповідно до державного акта від 04.03.2003р. ІІ-ЧР №047100 і використовувалася заснованим ним фермерським господарства “Степове” та земельної ділянки державної власності площею 53,5585 га, яка перебуває в орендні фермерського господарства “Степове” згідно з договором оренди від 21.04.2005р.

За результатами цієї перевірки був складений акт від 07.05.2009р., від підписання і отримання якого представник товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Насіння” Гайдай А.О. відмовився.

Самовільним зайняттям товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Насіння” земельної ділянки площею 68,4285 га, яка перебувала у законному користуванні фермерського господарства “Степове”, останньому була заподіяна матеріальна шкода у розмірі 81991грн. 58коп., визначеному у відповідності із Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно з ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Пунктом “д” ст. 156 Земельного кодексу України встановлено, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Стаття 157 Земельного кодексу України передбачає, що порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.

В 2009р. законним користувачем земельною ділянкою площею 14,87 га, право власності на яку за Дубенцем М.М. підтверджується державним актом на право приватної власності на землю від 04.03.2003р. ІІ-ЧР №047100, та земельною ділянкою площею 53,5585 га згідно з договором оренди землі від 21.04.2005р., було фермерське господарство “Степове”.

Самовільне зайняття вказаних земельних ділянок в 2009р. товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Насіння” є порушенням прав фермерського господарства “Степове” на користування ними, яке (самовільне зайняття) заподіяло цьому господарству матеріальну шкоду внаслідок неодержання ним доходів за час тимчасового невикористання земельних ділянок.

За таких обставин в силу ст.ст. 152, 212 Земельного кодексу України фермерське господарство “Степове” в порядку захисту своїх порушених прав може вимагати від товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Насіння” відшкодування заподіяної йому матеріальної шкоди та повернення самовільно зайнятих земельних ділянок.

Вимоги про повернення товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Насіння” самовільно зайнятих земельних ділянок позивач не заявив.

Такого способу захисту порушених прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки як заборона користування самовільно зайнятою земельною ділянкою чинне законодавство не передбачає.

Стягувана сума матеріальної шкоди –81991грн. 58коп. визначена у відповідності Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу”, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Отже, позов підлягає задоволенню лише в частині відшкодування матеріальної шкоди у сумі 81991грн. 58коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог позивачу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати на сплату державного мита у сумі 819грн. 92коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 213грн. 84коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Насіння” (вул. Франка, 5, смт. Драбів, Черкаська область, 19800, ідентифікаційний код 04540383) на користь фермерського господарства “Степове” (вул. Франка, 5, смт. Драбів, Черкаська область, 19800, ідентифікаційний код 33017974) – 81991грн. 58коп. шкоди, 819грн. 92коп. витрат на сплату державного мита та 213грн. 84коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ Дорошенко М.В.

Повний текст рішення підписано 09.11.2009р.