Постанова № 9322244, 17.03.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 березня 2010 р.                                                                                 № 2-а- 42340/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача – Сумцова Н.В., діє на підставі доручення від 11.01.2010р. за № 11

представника відповідача – Онопрієнко Л.М., діє на підставі доручення від 11.01.2010р. за № 5/10/10-025

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова

до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якому просив суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в Київському районі м. Харкова від 17.07.2005р. № 0002022320/3 у частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 6463,29 грн., 17.07.2005 р. № 0002022320/3 у частині основного платежу сплати за землю у розмірі 12931,95 грн., від 17.07.2005р. № 0000502320/3 у частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 993,44 грн., від 17.07.2005р. № 0000502320/3 у частині основного платежу сплати за землю у розмірі 1981,51 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.09.2009р. Постанова Господарського суду Харківської області від 09 лютого 2006 року та ухвала Харківського апеляційного господарського сулу від 18 квітня 2006 року скасована, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова від 17.07.2005р. за № 0002022320/3 скасувати у частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 6423.29 грн., податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова від 17.07.2005р. за № 0002022320/3 скасувати у частині основного платежу сплати за землю у розмірі 12931.95 грн., податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова від 17.07.05р. № 0000502320/3 скасувати у частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 993.44 грн., податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції Київського району м. Харкова від 17.07.05р. № 0002022320/3 скасувати у частині основного платежу сплати за землю у розмірі 1981.51 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам закону та дійсними обставинам справи, у зв’язку з чим підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відповідність оскаржуваних рішень вимогам діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова є юридичною особою, що підтверджується Довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 93, т. 1).

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова була проведена позапланова документальна перевірка Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова на щодо повноти та своєчасності сплати ПДВ та податку на землю за період з 01.10.2001р. по 30.06.2004р., та дотримання порядку ведення операцій з готівкою, за наслідками якої був складений Акт № 4673/23-2/07923280 від 05.11.2004р. (а.с. 12-22, т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено, що у перевіряємий період позивач за договорами оренди передавав у користування будівлі та споруди, розташовані за адресою: вул. Пушкінська, 61, м. Харків, зокрема ТОВ «Борець», ПП Передатченко, ТОВ «НПО-5», ТОВ «Човен», але не нараховував та не сплачував земельний податок по цій ділянці на загальних засадах, чим порушив вимоги ст. 5 та абз. 28 ст. 12 Закону України «Про плату за землю».

На підставі акту перевірки, ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.11.2004р. за № 0002022320/0, яким визначено суму податкового зобов’язання по земельному податку у розмірі 19395,24 грн., з яких зобов’язання за основним платежем складає 12931.95 грн., за штрафними санкціями - 6463.29 грн.

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки та винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, скористався правом їх адміністративного оскарження, і звернувся до ДПІ Київського району м. Харкова з заявою 17.11.04р. про перегляд податкових повідомлень-рішень, зокрема, № 0002022320/0 від 10.11.04р. Рішенням відповідача за результатами розгляду скарги №216/10/25-010 від 14.01.05р., вона була залишена без задоволення, а оскаржене повідомлення-рішення – без змін, з урахуванням результатів розгляду первинної скарги позивачу було направлене податкове повідомлення-рішення № 0002022320/1 від 14.01.05р., в якому податкові зобов’язання та застосовані фінансові санкції вказані у незміненому розмірі.

При подальшому оскарженні платник направив скаргу від 28.01.05р. до ДПА Харківської області, Рішенням керівника ДПА Харківської області про результати розгляду скарги № 1140/10/25-010 від 21.03.05р. податкове повідомлення-рішення № 0002022320/1 було залишено без змін та податкові зобов’язання по земельному податку були збільшені на суму 1981,51 грн. та фінансові санкції збільшені на суму 993,44 грн.

З урахуванням результатів розгляду повторної скарги, були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002022320/2 від 25.04.05 р., в якому податкові зобов’язання по податку на землю та фінансові санкції визначені в тих же розмірах, що і в оскаржених податкових повідомлення-рішеннях № 0002022320/0 від 10.11.04р. та № 0002022320/1 від 14.01.05р., та № 0000502320/0 від 25.04.05р. на суму донарахованого податкового зобов’язання 1981,51 грн. та фінансових санкцій в розмірі 993,44 грн.

З результатами розгляду скарги позивач не погодився та подав до ДПА України скаргу про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ Київського району м. Харкова від 25.03.05р., зокрема, № 0002022320/2 та № 0000502320/0, які Рішенням ДПА України № 5312/6/25-1015 від 10.06.05р. залишені без змін. З урахуванням результатів розгляду скарги ДПІ Київського району м. Харкова були прийняті та направлені платнику нові податкові-повідомлення рішення від 17.07.05р. № 0002022320/3 та № 0000502320/3, в яких суми визначеного та донарахованого податкового зобов’язання та застосованих та донарахованих фінансових санкцій дорівнюють тим, що містяться у податкових повідомлення-рішеннях від 25.04.05р. № 0002022320/2 та № 0000502320/0.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішень виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів № 17/251с від 11 серпня 1950р. (а.с. 217-218, т. 2) та Державного акту на право постійного користування землею № 399 від 13.05.1998р. (а.с. 213-216, т. 2) позивачу було надано в постійне користування земельну ділянку за адресою: вул. Пушкінська, 61, м. Харків, площею 0.5га для експлуатації та обслуговування адміністративних, складських та допоміжних будівель та споруд.

За повідомленням Управління Держкомзему у м. Харкові від 15.03.2010р. за № 856 також встановлено, що на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 61 за період з 2001-2004 року в Управлінні обліковувався державний акт на право постійного користування на землю Серія ХР-33-01-001736 реєстраційний № 352 від 09.07.1998 року за Харківською квартирно експлуатаційною частиною району (а.с. 212, т. 2).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, а платниками – власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, в тому числі орендарі (стаття 5 Закону), тобто безпосередньо ті суб’єкти господарювання, яким земельні ділянки передані у власність або надані в користування, в тому числі на умовах оренди.

Справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю», яким, зокрема, визначено коло платників земельного податку, ставки податку, порядок його обчислення і сплати, а також пільги окремим категоріям платників.

Відповідно до п. «ж» ч. 1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ст. 65 ЗК України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Відповідно до ст. 77 ЗК України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Використання земель оборони в господарських цілях визначено статтею 4 Закону України «Про використагійя земель оборони».

Приписами п. 3 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII встановлений виключний перелік категорій землекористувачів, яким встановлені пільги щодо сплати земельного податку, до яких належить і позивач, а саме: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету (за винятком військових формувань, утворених відповідно до законів України, крім Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України), спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, громадські організації інвалідів України, підприємства та організації громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом попереднього звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу).

Законом не передбачено виключень щодо звільнення від сплати земельного податку бюджетних установ, які здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини іншим суб’єктам господарювання, в тому числі бюджетним установам. Таким чином, платниками земельного податку до бюджету у встановлених розмірах на загальних підставах є власники земельних ділянок та землекористувачі, яким земельні ділянки передані у власність або надані в користування.

Згідно з абз. 4 ч. 23 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII якщо підприємства, установи та організації, що користуються пільгами щодо земельного податку, мають у підпорядкуванні госпрозрахункові підприємства або здають у тимчасове користування (оренду) земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини, податок за земельні ділянки, зайняті цими госпрозрахунковими підприємствами або будівлями (їх частинами), переданими в тимчасове користування, сплачується у встановлених розмірах на загальних підставах.

У період з 2002р. по 2004р. позивач здавав у користування на умовах оренди будівлі та споруди, відповідно до договору оренди № 148/2003/ГоловКЕУ від 17.07.1997р. (а.с. 97-102, т. 1) та додатковий договір № 89д/2000/ГоловКЕУ від 28.07.2000р. (а.с. 111-113, т. 1), укладеного з ТОВ «Борець», № 34/1997/ЦКЕУ від 27.03.97р. (а.с. 117-123, т. 1) та додаткової угоди № 56Д/2001/ГоловКЕУ від 16.03.01р. (а.с. 136-138, т. 1), укладеної з ТОВ «Човен», № 44/2002/ГоловКЕУ від 04.03.2002р. (а.с. 121-127, т. 2) та № 62/2001/Голов КЕУ від 13.03.2001р. (а.с. 136-142, т. 2), укладеного з ТОВ «НПО-5», які розташовані на земельній ділянці по вул. Пушкінська, 61, м. Харків, проте не нараховував та не сплачував податок на землю, чим порушив вимоги абз. 28 ст. 5 Закону України «Про плату за землю».

Орендарі ТОВ «НПО-5», ТОВ «Човен», ТОВ «Борець» та ПП Передатченко за згодою сторін, відповідно до договорів оренди, повинні були самостійно надавати звіти та сплачувати податок за землю, що підтверджується п.п. 4.1., п.п. 4.8., п.п. 3.3, п.п. 5.12 відповідних договорів оренди. Відповідальність за своєчасність та повноту сплати податку до бюджету несе КЕВ м. Харкова як платник вищевказаного податку.

Відповідно до наданих звітів ТОВ «НПО-5» у 2002р. було сплачено 828грн., у 2003р. -637грн., у І півріччі 2004р. – 468.98 грн. земельного податку, ТОВ «Човен» у 2002р. було сплачено 146грн., у 2003р. - 146грн. земельного податку. ТОВ «Борець» та ПП Передатченко податку за землю за періоди 2002р. - І півріччя 2004р. не сплачували, що підтверджується даними облікових карток платників земельного податку (а.с. 94-103, т. 2).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, який мав на праві постійного користування земельну ділянку та здавав будівлі, розташовані на ній в оренду, в порушення вимог ст. 28 ЗУ «Про плату за землю», не забезпечив внесення в повному обсязі земельного податку до бюджету. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відповідність винесення ДПІ в Київському районі м. Харкова податкових повідомлень-рішень від 17.07.2005р. за № 0002022320/3 та № 0000502320/3, вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та фактичним обставинам справи.

Щодо порядку складань податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п. «б» п.п. 3.1. Наказу ДПА України "Про внесення змін до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків" від 27.05.2003р. № 247 (далі - Порядку) податковий орган здійснює розрахунок суми податкового зобов'язання та складає податкове повідомлення якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 5.3. Порядку у разі подання платником податків скарги щодо визначеного в податковому повідомленні податкового зобов'язання з дотриманням вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 02.03.2001 N 82 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 за N 238/5429 (із змінами та доповненнями), структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання скарги (інформації про подання повторної скарги) уносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень. Аналогічні дії здійснюються, якщо платник податків відмовляється узгодити податкове зобов'язання, нараховане податковим органом з використанням непрямого методу, про що зазначає у заяві (скарзі), яка має бути подана ним до податкового органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповідного податкового повідомлення.

Після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним;

б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається.

З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.

Згідно з п.п. 4.3. Порядку, якщо за результатами розгляду скарги платника податків нарахована сума податкового зобов'язання збільшується, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення, то в номері такого податкового повідомлення через дріб також проставляється номер скарги, за результатом розгляду якої відбулося таке збільшення. Наприклад, якщо за результатами розгляду другої скарги платника податків згідно з попереднім прикладом сума нарахованого податкового зобов'язання збільшується, то додатково такому платнику податків направляється податкове повідомлення з іншим порядковим номером, при цьому через дріб також проставляється цифра 2.

Таким чином, з аналізу податкових повідомлень-рішень від 17.07.2005р. за № 0002022320/3 та № 0000502320/3, винесених ДПІ в Київському районі м. Харкова вбачається, що позивачеві надіслані не нові по суті податкові повідомлення-рішення, а саме податкові повідомлення-рішення, які прийняті за наслідками процедури адміністративного оскарження та винесені з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов’язання, з огляду на що суд приходить до висновку про їх відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та фактичним обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд не находить підстав для задоволення позову та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в Київському районі м. Харкова від 17.07.2005р. за № 0002022320/3 та № 0000502320/3 з огляду на їх правомірність та відповідність фактичним обставинам справи.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 65, 93, 96 ЗК України, ст.ст. 2, 12, 15 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. за № 2535-XII, Наказом ДПА України "Про внесення змін до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків" від 27.05.2003р. № 247, ст.ст. 11, 71, 94, 160, 161, ст. 162, ст.ст. 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити в повному обсязі. <Текст ><Сума задоволення ><Текст >

          2. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

          Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2010 року.

Суддя                                                                                           Волкова Л.М.