Рішення № 9321934, 07.05.2010, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 2-260/10.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 травня 2010 року Липовецький районний суд

Вінницької області

В складі: головуючого судді Порохового Г.І.

при секретарі Попроцькій О.А.

з участю представника позивача Коваленко З.В., відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Липовець цивільну справу за позовом

Акціонерного банку «Київська Русь» в особі відділення «Вінницька регіональна дирекція» Акціонерного банку «Київська Русь» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 29010,09 гривень.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерний банк «Київська Русь» в особі відділення «Вінницька регіональна дирекція» Акціонерного банку «Київська Русь» звернувся до Липовецького районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договором в сумі 29010,09 гривень, посилаючись на те, що 20 березня 2008 року між ними було укладено кредитний договір № 630/2008-Ф/С згідно якого відповідачці надано кредит на споживчі цілі в сумі 25 000,00 гривень строком з 20 березня 2008 року по 18 березня 2011 року з процентною ставкою 28% річних Відповідачка взяла на себе зобовязання погашати отриманий кредит щомісячно згідно з графіком погашення, а також сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який вони нараховані, а також з повним погашенням кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами в місяці, в якому здійснюється погашення. В позовній заяві позивач вказує, що починаючи з грудня 2008 року до теперішнього часу відповідачка не виконує умови кредитного договору, а саме: не здійснює погашення отриманого кредиту, згідно з графіком, та не сплачує відсотки за користування кредитом. Відповідно до умов кредитного договору у банку виникло право достроково вимагати повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом та штрафних санкцій. Вимога банку про повернення нарахованих сум, залишена відповідачкою без задоволення. Просить стягнути з відповідачки на їх користь заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 29 010,09 гривень, з яких: 18 754,00 - основна заборгованість по к кредитному договору; 6 213,31 гривень заборгованість по несплачених відсотках; 2 60 2,50 гривень - штраф за прострочення погашення кредиту; 1440,28 гривень - штраф за прострочення погашення відсотків.

В судовому засіданні представник позивача КОВАЛЕНКО З.В. позовні вимоги змінила зменшивши їх на суму 250 гривень, суду пояснила, що відповідачка з грудня 2008 року не виконує свої зобовязання за кредитним договором від 20 березня 2008 року щодо сплати кредитних коштів та відсотків за користування кредитом внаслідок чого, виходячи з умов кредитного договору, станом на 1 квітня 2010 року, утворилась заборгованість в сумі 29010,09 гривень. Оскільки відповідачка сплатила 250 гривень, позовні вимоги вона підтримує на суму 28760,09 гривень.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги визнала частково, суду пояснила, що дійсно вона отримала в банку кредит та сплачувала його до грудня 2008 року. В 2009 році вона захворіла, лежала в лікарні. Після того захворів її батько. Кредитні кошти вона перестала сплачувати, однак пояснювала керівництву банку про причину несплати. Це до уваги ніхто не взяв. ОСОБА_3 телефонував їй та погрожував, щоб вона терміново сплатила кредит. З квітня 2010 року вона почала виплачувати кредит. Позов в частині нарахування та стягнення з неї штрафних санкцій за невиконання умов кредитного договору вона не визнає.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно з приводу несплати кредиту він по телефону спілкувався з відповідачкою, пояснював, що в звязку з несплатою кредитних коштів зростають відсотки і до неї можуть бути застосовані штрафні санкції, однак ніяких погроз в її адресу не висловлював. Ніяких доказів про хворобу позивачка не надала. До керівництва відповідачки він також телефонував з приводу несплати нею кредитних коштів. Добровільно заборгованість відповідачка не сплачує.

Суд, заслухавши представників позивача, відповідачку, дослідивши усі зібрані по справі докази та давши їм оцінку в сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено:

20 березня 2008 року між Акціонерним банком «Київська Русь» в особі керуючого Вінницької філії та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 630/2008-Ф/С., згідно з яким відповідачка отримала споживчий кредит в сумі 25000, 00 гривень, строком з 20 березня 2008 року по 18 березня 2011 року з процентною ставкою 28% річних. Відповідачка взяла на себе зобовязання погашати отриманий кредит щомісячно згідно з графіком погашення, а також сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який вони нараховані, а також з повним погашенням кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними коштами в місяці, в якому здійснюється погашення ( п. 1.2, 2.1., 2.3 Кредитного договору).

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим , що остання не сплачує кредитні кошти та відсотків за користування ними з грудня 2008 року.

Правовідносини, що є предметом спору по даній справі, регулюються цивільним законодавством України щодо правових наслідків порушення зобовязання та параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України (позика, кредит).

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 630 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не якщо у зобовязання встановлено термін його виконання, та воно підлягає виконанню в цей термін, договір обовязковий для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позивальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк свої зобовязання виконав надав грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, що вбачається із заяви на видачу готівки ( а. с. 6 ).

Відповідачка свої зобовязання щодо погашення отриманого кредиту та відсотків за користування кредитом не виконує з грудня 2008 року, що вбачається із розрахунку заборгованості ( а. с. 5 ) та не заперечується самою відповідачкою, яка пояснила, що не виконувала свої зобовязання в звязку зі своєю хворобою та хворобою батька.

Оскільки відповідачка не сплачувала кредитні кошти та відсотки за користування кредитом, утворилась прострочена заборгованість за кредитом та відсотками, що відповідно до п. п. 2.2 3.1 Кредитного договору надало право банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та штрафних санкцій. Згідно п. п. 2.9, 2.10 Кредитного договору у випадку порушення строків повернення кредиту відповідач зобовязаний сплачувати заявнику штраф у розмірі 25% від суми простроченого платежу. У випадку порушення строків сплати відсотків за користування кредитом відповідач зобовязаний сплатити штраф в розмірі 25% від суми прострочених відсотків за кожен випадок прострочення.

Виходячи з умов Кредитного договору заборгованість відповідачки за Кредитним договором становить: 18 754,00 - основна заборгованість по кредитному договору; 6 213,31 гривень заборгованість по несплачених відсотках; 2 60 2,50 гривень - штраф за прострочення погашення кредиту; 1440,28 гривень - штраф за прострочення погашення відсотків. Направлені банком відповідачці претензійні листи залишились без задоволення. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги змінила та просить стягнути з відповідачки 28760, 09 гривень заборгованості за кредитним договором, оскільки відповідачка внесла в рахунок погашення кредиту 250 гривень.

В судовому засіданні відповідачка позовні вимоги в частині нарахування їй штрафних санкцій за кредитним договором не визнала, посилаючись на те, що вона не могла сплачувати кредитні кошти та відсотки за користування ними в звязку з її хворобою та хворобою батька, однак відповідно до п. 6. 1 Кредитного договору зміна умов договору, оформляється додатковими угодами, які стають його невідємними частинами. Таких змін до даного кредитного договору не внесено.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання). В разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Виходячи з умов кредитного договору та норм ЦК України, що регулює дані правовідносини, суд вважає доведеними позивачем позовні вимоги та сума заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь Банку.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 538, 610,611 625, 630, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 88 ч. 1, 208 -210, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жительки АДРЕСА_1, на користь Акціонерного Банку «Київська Русь» в особі відділення «Вінницька регіональна дирекція» Акціонерного Банку «Київська Русь» 21051 м. Вінниця, вулиця Козицького, 51, поточний рахунок № 3739997160 в Акціонерному Банку «Київська Русь», МФО 319092, код ЄДРПОУ 24214088 заборгованість за кредитним договором № 630/2008-Ф/С від 20 березня 2008 року в сумі 28760, 09 ( двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного Банку «Київська Русь» в особі відділення «Вінницька регіональна дирекція» Акціонерного Банку «Київська Русь» 21051 м. Вінниця, вулиця Козицького, 51 судовий збір в сумі 290 гривень 10 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.

Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

С У Д Д Я: ( Г.І. ПОРОХОВИЙ )