Постанова № 9321333, 11.03.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-6459/09/1770

11 березня 2010 року 14год. 30хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мартинов О.Ю.

відповідача: представник Оніщук В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ізол"

доДержавна податкова інспекція в м. Рівне

про визнання нечинними повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ізол" (далі –ТОВ "Ізол") звернулася в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі – ДПІ у м.Рівне) та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000992342/0/23-121 від 17.03.2009 року, згідно з яким нараховано податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств та податкове повідомлення-рішення №0001002342/0/23-121 від 17.03.2009 року, згідно з яким нараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, обґрунтувавши їх порушенням відповідачем норм матеріального і процесуального законодавства під час проведення перевірки та винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Вказав, що у посадових осіб ДПІ у м. Рівне не було підстав для зменшення валових витрат підприємства та податкового кредиту, позаяк під час проведення перевірки їм було надано первинні документи, що підтверджують факт понесення витрат у відповідності до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року. Щодо порушення приписів пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, зазначив, що під час перевірки було надано податкові накладні з доказами їх оплати на підтвердження всієї суми задекларованого податкового кредиту. Також ствердив, що на момент вчинення господарських операцій позивача з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" та ПП "Аргоімпекс-ресурс", відомості про останніх знаходилися в ЄДР та вони були на обліку як платники податків в ДПІ у м.Рівне. Враховуючи наявність первинних документів, як аргументації вчинення господарських операцій з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" та ПП "Аргоімпекс-ресурс", підтвердження праводієздатності контрагентів позивача, вважає, що у ДПІ у м.Рівне не було підстав для кваліфікації угод з такими контрагентами, як нікчемних. На таких підставах просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав викладених в письмових запереченнях. Зокрема, пояснювали суду, що під час проведення перевірки було встановлено факт здійснення позивачем господарських операцій по придбанню послуг у ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" та ПП "Аргоімпекс-ресурс", при цьому, однак, і у одного, і у другого контрагента відсутні трудові та виробничі потужності, необхідні для надання таких послуг. За таких обставин, на думку відповідача позивачем укладалися угоди з вказаними контрагентами виключно для отримання податкової вигоди у вигляді формування валових витрат та податкового кредиту, як наслідок, дані правочини є нікчемними в силу вимог ст.ст.203,215,228 ЦК України. Враховуючи нікчемність договорів, та результати експертизи, якою встановлено, що підписи від імені посадових осіб контрагентів на договорах та первинних документах обліку, виконані не вказаними посадовими особами, витрати, понесені позивачем, є такими, що не підтверджуються первинними документами податкового обліку, що тягне за собою порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року. На таких підставах, просили відмовити в позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та об’єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем з 25.02.2009 року по 02.03.2009 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Аргоімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року. Її результати оформлені актом №10/35/13992747 від 05.03.2009 року (а.с.7-25 том 1).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000992342/0/23-121 від 17.03.2009 року, згідно якого ТОВ "Ізол" нараховано податкове зобов’язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 773508,00 грн., в тому числі за основним платежем –644590,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –128918,00 грн.(а.с.6 том 1);

- №0001002342/0/23-121 від 17.03.2009 року, згідно якого ТОВ "Ізол" нараховано податкове зобов’язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 773508,00 грн., в тому числі за основним платежем –515672,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 257836,00 грн. (а.с.5 том 1).

В основу вказаних податкових повідомлень-рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Згідно з положеннями п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з положеннями пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. А в силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Відповідачем зроблено висновки, що в результаті порушення позивачем вказаних норм податкового права, в їх сукупності, позивачем у перевіряємому періоді завищено валові витрати по господарським операціям з ПП "Аргоімпекс-ресурс" на суму 1402500,00 грн., а по господарським операціям з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" на суму 1175862,00 грн., та завищено суму податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з ПП "Аргоімпекс-ресурс" на 280500,00 грн., а по господарським операціям з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" на 235172,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на протязі періоду, що перевірявся, ТОВ "Ізол" було укладено з ПП "Аргоімпекс-ресурс" договори оренди складського приміщення №б/н від 07.05.2008 року, від 31.07.2008 року та від 29.08.2008 року (а.с.80,85,90 том1). За умовами вказаних угод, ПП "Аргоімпекс-ресурс" взяло на себе зобов’язання передати ТОВ "Ізол" у строкове платне користування складське приміщення площею 1500 м2, що знаходиться в м.Здолбунів, вул. Віли,1/46а.

          Виконання вищезазначених договорів підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів прийому-передачі складського приміщення в оренду та з оренди, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) (а.с.81-83,86-88,91-93 том1).

          Сформований ТОВ "Ізол" по даним операціям податковий кредит підтверджується податковими накладними виписаними ПП "Агроімпекс-ресурс": №2 від 31.07.2008 року, №6 від 29.08.2008 року та №69.1 від 30.09.2008 року (а.с.84,89,94 том 1).

          Оплата послуг з оренди здійснена ТОВ "Ізол" шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП "Агроімпекс-ресурс" в сумі 73000 грн. з ПДВ по першому договору, 460000,00 грн. з ПДВ –по другому і 460000 грн. з ПДВ –по третьому (а.с.95-100 том 1).

          Вищезазначені обставини підтверджуються не лише наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та визнаються податковим органом на сторінках 10-13 акту позапланової документальної перевірки ТОВ "Ізол" (а.с.16-19 том 1).

З матеріалів справи також вбачається, що на протязі періоду, що перевірявся ТОВ "Ізол" було укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування б/н від 30.05.2008 року та договір підряду на послуги машин і механізмів №05/09 від 09.09.2008 року з ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" (а.с.101-102, 130-131 том 1).

Виконання договору на транспортно-експедиційне обслуговування підтвер-джується долученими до матеріалів справи копіями актів приймання-здавання виконаних робіт (а.с.103-119 том 1), та товарно-транспортних накладних (а.с.227-250 том1, а.с.1-34 том 2). Податковий кредит сформований ТОВ "Ізол" підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних №11 від 31.07.2008 року, №31 від 29.08.2008 року та №102.4 від 30.09.2008 року (а.с.120-122 том 1). За отримані послуги ТОВ "Ізол" було перераховано на розрахунковий рахунок ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" грошові кошти в сумі 1019461,00 грн. з ПДВ (а.с.123-129 том1).

Виконання договору №05/09 від 09.09.2008 року підтверджується долученими до матеріалів справи копіями актів здачі в оренду машин і механізмів (а.с.132-140 том1). Податковий кредит сформований ТОВ "Ізол" підтверджується наявними в матеріалах справи копією податкової накладної №102.3 від 30.09.2008 року (а.с.141 том 1).

          Вищезазначені обставини підтверджуються не лише наявними в матеріалах справи копіями первинних документів та визнаються податковим органом на сторінках 2-5 акту позапланової документальної перевірки ТОВ "Ізол" (а.с.8-11 том 1).

Під господарською діяльністю, у відповідності до п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року, слід розуміти будь-яку діяльність особи, що направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Як вбачається з досліджених матеріалів справи послуги отримувались ТОВ "Ізол" у ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" з метою провадження власної господарської діяльності, зокрема для реалізації укладених ТОВ "Ізол", як виконавцем, договорів генпідряду та будівельних контрактів, для належного виконання яких ним і отримувались послуги від ПП "Агроімпекс-ресурс" з метою складування і зберігання будівельних матеріалів, а від ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" з метою перевезення таких будівельних матеріалів на відповідні будівельні майданчики (а.с.172-220 том 1).

Таким чином, суд приходить до висновку, що придбання послуг у ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" позивачем здійснено у зв'язку з веденням власної господарської діяльності.

За таких обставин господарські операції вчинені ТОВ "Ізол" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" підтверджуються належними чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку і підстав для їх неврахування при проведенні перевірки у податкового органу не було.

На момент надання послуг ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" знаходилися в Єдиному державному реєстрі та перебували на обліку у податковому органі, що не заперечується з боку відповідача.

На момент видачі податкових накладних ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" являлися зареєстрованими платниками податку на додану вартість (за даними офіційного веб-сайту ДПА України свідоцтво платника ПДВ ПП "Агроімпекс-ресурс" не анульоване, а свідоцтво платника ПДВ ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" анульовано лише 17.08.2009 року), тому на законних підставах видали податкові накладні.

Висновки податкового органу про безтоварність операцій позивача з даними контрагентами, які ґрунтуються на твердженні про неспроможність ними здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача, які, в свою чергу базується на тому, що у вказаних суб’єктів господарювання відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, основні фонди та інші активи (а.с.161 том 1), не заслуговують на увагу, позаяк такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання операцій надання послуг, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів. Крім того, такі обставини не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, позаяк не залежать від волі останнього.

Твердження податкового органу про не підтвердження послуг оренди з огляду на відсутність в доказів належності орендованого ТОВ "Ізол" приміщення ПП "Агроімпекс-Ресурс" (а.с.39-42 том 2), суд вважає надуманими, позаяк позивачем надано підтвердження права власності на вказане приміщення гр.Матвієнко В.В., який в сою чергу письмово підтвердив факт передачі приміщення в оренду ПП "Агроімпекс-Ресурс" (а.с.170-171 том 1).

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України –правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З фактичних обставин справи та наявних матеріалів суд не вбачає підстав для визнання правочинів ТОВ "Ізол" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" нікчемними.

Згідно ч.1 ст.18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" №755-IV від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А відповідно до ч.2 вказаної статті, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.

На момент вчинення господарських операцій ТОВ "Ізол" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" останні були зареєстровані платниками податку на додану вартість, відомості про них містилися в Єдиному державному реєстрі, як наслідок, можуть бути використанні позивачем в даному спорі як достовірні і такі, що не підлягають сумніву.

Посилання ДПІ у м. Рівне на пояснення засновника ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" Кучерука В.Т. (а.с.65-66 том 1) та на інші обставини, зібрані в рамках розслідування кримінальної справи, порушеної в тому числі і по факту фіктивного підприємництва ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" суд не приймає в якості допустимого доказу у справі, позаяк відповідачем не надано дозволу слідчого на розголошення матеріалів кримінальної справи.

          Аналізуючи вимоги КАС України з приводу доказування певних обставин в розрізі оспорюваних правовідносин суд приходить до висновку, що твердження ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочинів вчинених ТОВ "Ізол" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" може буде обґрунтованим виключно за умови надання вироку по кримінальній справі, що набрав законної сили по факту притягнення до кримінальної відповідальності осіб за ст.205 КК України (фіктивне підприємництво) в якому буде встановлено здійснення ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" фіктивного підприємництва.

          Враховуючи, що на момент проведення перевірки та під час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на наявність кримінальної справи №1-608/09, що перебуває на розгляді в Рівненському міському суді, за обвинуваченням групи осіб у вчиненні ряду злочинів в т.ч. по ст.205 КК за участю ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" (а.с.146-148 том 1), суд приходить до висновку, що твердження ДПІ у м. Рівне про нікчемність правочинів вчинених ТОВ "Ізол" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон" є передчасними, тим більше, що за наслідками проведеною прокуратурою Рівненської області перевірки по факту ухилення від сплати податків саме посадовими особами ТОВ "Ізол" прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України, за відсутністю в діях складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України (а.с.142-145 том 1).

Висновки податкового органу про нікчемність правочинів позивача з такими контрагентами, як ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", по своїй суті зводяться не до того, що вони спрямовані на незаконне заволодіння майном чи коштами держави, як того вимагає ст. 228 ЦК України, а до того, що сторони вчинили такі правочини лише про людське око, знаючи заздалегідь, що вони не будуть виконані, з метою, іншою ніж та, що передбачена такими правочинами.

В той же час, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, і такий правочин в силу вимог ст.234 ЦК України, на відміну від нікчемного, може бути визнаний недійсним лише в судовому порядку, тобто є оспорюваним.

Враховуючи наведене, обставини щодо вчинення юридичними особами фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду, без фактичного його виконання, є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними.

Аналогічним чином, обставини щодо підписання правочинів від імені ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", не особами, які були наділені таким правом - Кучеруком В.Т. та Ободом П.І., а іншими, невстановленими особами, встановлені висновком експерта в кримінальній справі №80/40-08 (а.с.163-169 том1) також могли розглядатися як підстава для звернення до суду з позовом про визнання такого правочину недійсними, відповідно до ч.1 ст.241 ЦК України.

Враховуючи, що законодавством нікчемність таких правочинів не встановлена, а на момент розгляду даного спору, судами рішень про визнання недійсними вищенаведених правочинів позивача з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", або первинних документів, що складені за участю названих сторін, у яких відображені вчинені сторонами правочини, не прийнято, правових підстав для кваліфікації їх як таких, що не створюють жодних правових наслідків, у адміністративного суду немає. Тим більше, що позивачем надано рішення господарського суду Рівненської області від 22.02.2010 року у справі №14/19 та у справі №14/18 (копії яких долучено до матеріалів справи а.с.53-58 том 2), якими встановлено факт наступного схвалення договорів, укладених ТОВ "Ізол" з ПП "Агроімпекс-ресурс" та ПП "ТЕК" Транс Експо Регіон", та їх дійсність, і ці обставини, в силу вимог ч.1 ст.72 КАС України, не потребують доказування.

За таких обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення рішення суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Рівне від 17 березня 2009 р. за № 0000992342/0/23-121, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Ізол" нараховано податкове зобов’язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в сумі 773508,00 грн., в тому числі за основним платежем –644590,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями –128918,00 грн., та за №0001002342/0/23-121, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Ізол" нараховано податкове зобов’язання за платежем "податок на додану вартість" в сумі 773508,00 грн., в тому числі за основним платежем –515672,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 257836,00 грн. - визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ізол" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя           <Підпис >                    Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 16.03.2010 року