Рішення № 93211491, 30.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року м. Київ № 640/10278/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Малинський спецкар`єр»доВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруАдвокат ОСОБА_1 про скасування рішення,ВСТАНОВИВ:

10.06.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинський спецкар`єр» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач-1), в якому просить суд скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IV-017/2019 від 25.04.2019 щодо відмови у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі адвокатів міста Житомир за номером 23/2.

В якості підстав позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у відкритті Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури дисциплінарної справи з підстав, що не відповідають чинному законодавству. Зокрема позивач зазначає, що відмовляючи у відкритті дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 ВКДКА послалась на роз`яснення щодо можливості представництва юридичної особи адвокатом, який працює в ній за трудовим договором, затверджене РАУ від 16.11.2017 № 254; проте, 12.12.2018 в Північно-Західному апеляційному господарському суді відбулося засідання по справі № 906/513/18, в якій приймав участь представник апелянта АТ «Житомиробленерго» адвокат ОСОБА_1 та в якому розглядатися і витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 20 000,00 грн.; у цьому разі, під час здійснення адвокатом ОСОБА_1 у суді представництва інтересів АТ «Житомиробленерго» - відбувається виконання своїх прямих та безпосередніх обов`язків заступника начальника юридичного відділу, за що він одержує на підприємстві заробітну плату, натомість не здійснює надання професійної правничої допомоги; відповідно до роз`яснень РАУ № 254 від 16.11.2017 здійснення адвокатом адвокатської діяльності в межах виконання ним трудових обов`язків у державній установі чи іншому суб`єкті (окрім визначених законом форм здійснення адвокатської діяльності) суперечить чинному законодавству та принципам здійснення адвокатської діяльності і є недопустимим; таким чином, порушення законодавства та Правил адвокатської етики, допущені адвокатом ОСОБА_1 полягають не у самому факті укладання ним з роботодавцем певного договору на правову допомогу, а в тому, що цей адвокат здійснює свою адвокатську діяльність в межах виконання ним своїх трудових обов`язків з АТ «Житомиробленерго», одержуючи за цю ж саму роботу й заробітну плату, й гонорар, виплата якого була оформлена з порушенням закону та без утримання ПДФО; при цьому, за відсутності законних підстав, у такий спосіб з каси АТ «Житомиробленерго» виводяться готівкові кошти з наступним стягненням цих коштів з інших суб`єктів господарювання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

21.06.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/10278/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 08.08.2019. Зазначеною ухвалою залучено адвоката ОСОБА_1 (далі - третя особа-1) до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

06.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача КДКА Житомирської області.

06.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що у позовній заяві позивач не вказав за захистом якого саме свого порушеного права, внаслідок прийняття відповідачем оспорюваного рішення, він звернувся до адміністративного суду; відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи законні інтереси; наведені положення не дозволяють скаржитися щодо певних обставин абстрактно, без реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача у спірних правовідносинах, тільки тому, що заявник вважає, що начебто певні обставини впливають на його правове становище; відтак, рішення ВКДКА не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку.

07.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від третьої особи-1 надійшли пояснення у справі, у яких остання зазначає, що відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; відповідно до пп. 11 п. 16-1 розділу XV Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року; отже, у випадку коли клієнт має необхідність в отриманні саме адвокатських послуг, які не входять до трудової функції ОСОБА_1 , з ним укладаються відповідні угоди про надання адвокатських послуг.

08.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшли заперечення на пояснення третьої особи-1, у яких останній зазначає, що у спірній ситуації, під час представництва інтересів АТ «Житомиробленерго» у суді, відбувається виконання свої прямих та безпосередніх трудових обов`язків, а не надання професійної правничої допомоги.

08.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, у якій він просить скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IV-017/2019 від 25.04.2019 та притягнути адвоката ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі адвокатів міста Житомир за № 23/2, який працює на посаді заступника начальника договірно-правового відділу АТ «Житомиробленерго» та здійснює свою адвокатську діяльність в АТ «Житомиробленерго» до дисциплінарної відповідальності із наступним позбавленням права заняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру; скасувати рішення Дисциплінарної палати КДКА Житомирської області від 14.12.2018, яким відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2019 залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Житомирської області (далі - третя особа-2) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Розгляд справи відкладено до 10.10.2019.

14.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, до адвокат ОСОБА_1 продовжує приймати участь у засіданнях та не підтверджувати витрати на професійну правничу допомогу.

19.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшли пояснення у справі, у яких останній зазначає, що не може відбуватися при представництві інтересів у суді виконання трудової функції, оскільки виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

20.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли заперечення щодо уточненої позовної заяви позивача, у яких останній зазначає, що позивачем вже реалізовано своє право щодо оскарження рішення КДКА Житомирської області від 14.12.2018 до ВКДКА, а тому його оскарження до суду є неможливим.

22.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив ТОВ «Малинський спецкар`єр», у яких останній просить відмовити у задоволенні позову.

27.08.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від третьої особи-2 надійшли пояснення у справі, у яких остання зазначає, що рішення КДКА Житомирської області від 14.12.2018 прийняте на підставі всебічно і повно з`ясованих обставин справи, наданих документів та матеріалів перевірки, а тому у задоволенні позовних вимог варто відмовити.

30.09.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява про виправлення описки, у якій останній просить врахувати виправлення в п. 1 прохальної частини позовної заяви, а саме: «скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № IУ-017/2019 від 25.04.2019 відносно адвоката ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі адвокатів міста Житомир за номером 23/2».

10.10.2019 у справі оголошено перерву до 14.11.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.10.2019 залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Житомирської області (далі - відповідач-2) до участі у справі у якості відповідача.

29.10.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що чинне законодавство України не передбачає для адвокатів заборони працювати за трудовим наймом; отже, адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, якщо вони не створюють випадків, зазначених у ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; до того ж, рішенням РАУ від 07.04.2017 № 54 чітко передбачено, що адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення такою юридичною особою договору про правову допомогу у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

07.11.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що рішення відповідача-2 прийняте у чіткій відповідності до норм законодавства України.

07.11.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

12.11.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому останній обґрунтовує правомірність своїх позовних вимог.

14.11.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача та представника відповідача-1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

14.11.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва, зважаючи на клопотання представників позивача та відповідачів, у відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

31.03.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника ВКДКА надійшли пояснення у справі, у яких останній зазначає, що рішення ВКДКА є законним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

27.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Малинський спецкар`єр» звернулося до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області із скаргою на поведінку адвоката ОСОБА_1 (вх. № 43/Д), в якій просило порушити відносно адвоката дисциплінарну справу, за результатами розгляду якої притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності, застосувавши до нього такий вид дисциплінарного стягнення як позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Рішенням КДКА Житомирської області від 14.12.2018 позивачу відмовлено у відкритті дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з рішенням КДКА Житомирської області від 14.12.2018, позивачем на адресу ВКДКА направлено скаргу на зазначене рішення.

За результатами перевірки та розгляду вищевказаної скарги рішенням ВКДКА від 25.04.2019 № IV-017/2019 скаргу т.в.о. директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинський спецкар`єр» залишено без задоволення, а рішення КДКА Житомирської області від 14.12.2018 про відмову у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 - без змін.

Вважаючи рішення ВКДКА від 25.04.2019 № IV-017/2019 протиправним, позивач звернувся з цим позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч. ч. 1, 10, 11 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Частиною 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» обумовлено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Статтею 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» регламентовано ключові засади перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Так, відповідно до ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Як вже зазначалося вище, до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (п. 4 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Частиною 1 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Відповідно до п. 1 Положення Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України 2017 року 09.06.2017, ВКДКА - це колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, заслухавши доповідь члена ВКДКА Мельченка В.І., перевіривши матеріали, що надійшли з КДКА Житомирської області, розглянувши доводи скарги, відповідачем встановлено таке.

Обґрунтовуючи своє рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 , КДКА Житомирської області зазначила, що під час перевірки встановлено відсутність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак складу дисциплінарного проступку з огляду на такі ключові положення: відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; згідно з рішенням РАУ від 04-05.07.2014 № 71 адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, якщо вони не стосуються випадків, зазначених у частині першій статті 7 Закону; відповідно до роз`яснення РАУ від 07.04.2017 № 54 адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладення з такою юридичною особою договору про правову допомогу у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». У такому випадку представництво інтересів юридичної особи здійснюється на підставі договору про правову допомогу та не вважається виконанням працівником обов`язків, передбачених трудовим договором; відповідно до роз`яснень РАУ від 16.11.2017 № 254 укладення юридичною особою договору про правову допомогу зі своїм штатним працівником, який одночасно є адвокатом, не суперечить чинному законодавству України і є можливим виключно з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та в залежності від правового статусу клієнта за договором про надання правової допомоги - законодавства про публічні закупівлі та законодавства у сфері запобігання корупції.

При цьому, адвокат ОСОБА_1 подав до КДКА Житомирської області пояснення (вх. № 52/Д від 30.11.2018), у яких зазначив, що відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; відповідно до пп. 11 п. 16-1 розділу XV Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року; у зв`язку із зазначеним, між адвокатом ОСОБА_1 та АТ «Житомиробленерго» було укладено договір № 3 про надання правничої допомоги від 16.01.2018; відтак, у випадку коли клієнт має необхідність в отриманні саме адвокатських послуг, які не входять до трудової функції ОСОБА_1 , з ним укладаються відповідні угоди про надання адвокатських послуг.

Суд акцентує увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» несумісною з діяльністю адвоката є: 1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»; 2) військова або альтернативна (невійськова) служба; 3) нотаріальна діяльність; 4) судово-експертна діяльність.

Як вбачається із роз`яснень РАУ № 71 від 04-05.07.2014, чинне законодавство України, не передбачає для адвокатів заборони працювати за трудовим наймом. Отже, адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, якщо вони не стосуються випадків, зазначених у частині першій статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Адвокат зобов`язаний додержуватися у своїй професійній діяльності Правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені на нього обов`язки, всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним присязі.

У спірній ситуації, яка склалась між адвокатом ОСОБА_1 і АТ «Житомиробленерго», варто акцентувати увагу на тому, що ОСОБА_1 є найманим працівником АТ «Житомиробленерго». Під час виконання трудових функцій, передбачених трудовим договором, у ОСОБА_1 виникла необхідність здійснювати представництво інтересів АТ «Житомиробленерго» у судах України.

Так, відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Відповідно до пп. 11 п. 16-1 розділу XV Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Відтак, виключно адвокати здійснюють судове представництво, тому ОСОБА_1 , як найманий працівник АТ «Житомиробленерго» не мав законних підстав для здійснення судового представництва свого роботодавця у судах України.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Надання правової допомоги, зокрема здійснення представництва інтересів підприємства в судах особою, що має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та процесуальних законів.

Рада адвокатів України у своїх роз`ясненнях № 54 від 07.04.2017 зазначила, що надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема, лише на підставі доручення, не допускається, окрім випадків, передбачених частиною другою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто укладення адвокатом договору про надання правової допомоги слід вважати обов`язком адвоката, передбаченим законом.

Таким чином, представництво інтересів підприємства в судах особами, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, та є найманими працівниками цього ж підприємства, можливе виключно на підставі договору про надання правової допомоги у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і таке представництво у судах не вважається виконанням працівником обов`язків, передбачених трудовим договором.

Беручи до уваги все викладене вище, суд погоджується з висновками відповідача-1 та відповідача-2, які викладені у рішенні ВКДКА від 25.04.2019 та у рішенні КДКА Житомирської області від 14.12.2018, щодо можливості найманого працівника ОСОБА_1 виконувати одночасно трудові функції та здійснювати представництво інтересів АТ «Житомиробленерго» на підставі договору про надання правової допомоги.

Тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентація дисциплінарного провадження стосовно адвокатів врегульовані Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Аналогічні дисциплінарні проступки адвоката закріплено і в п. 4 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120.

Також у п. 4 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, зазначено, що визнання інших діянь дисциплінарним проступком адвоката та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за їх вчинення не допускається.

Відповідно до п. 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Пунктом 6 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, передбачено, що не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

В силу приписів п. 12 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120, дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Відповідно до п. 70 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року 09.06.2017, адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному стягненню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює питання дисциплінарної відповідальності відносно адвоката.

Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості.

Суд принагідно зазначає, що доказів чи обґрунтувань скарги, які б свідчили про наявність в діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, скаржник не надав (не навів), що в сукупності з вищенаведеним було підставою для відмови у відкритті дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1 .

За наведеного, ВКДКА дійшла обґрунтованого висновку, що рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області від 14.12.2018 є обґрунтованим, дисциплінарна палата дійшла правильного висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та підстав для порушення дисциплінарної справи.

Водночас, порядок роботи ВКДКА, її засідань та прийняття рішень з питань, що належать до її повноважень, визначено Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 № 78.

З матеріалів справи вбачається, що 14.01.2019 за вих. № 4 (вх. № 11461 від 30.01.2019) ТОВ «Малинський спецкар`єр» звернулося до ВКДКА із скаргою на рішення дисциплінарної палати КДКА Житомирської області від 14.12.2018.

Відповідно до п. 3.39 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 № 78, ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги, що відповідає вимогам, які визначені у Положенні про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженому рішенням Ради адвокатів України № 120 від 30.08.2014 року (з наступними змінами та доповненнями), витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА.

Листом № 248 від 27.02.2019 ВКДКА витребувала у КДКА Житомирської області матеріали дисциплінарної справи щодо адвоката ОСОБА_1 .

В подальшому, листом КДКА Житомирської області вих. № 32 від 20.03.2019, КДКА Житомирської області надала ВКДКА інформацію щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та надала матеріали дисциплінарної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із копії конверта, у якому матеріали дисциплінарної справи надсилалися до ВКДКА, та штемпеля на ньому, 21.03.2019 матеріали дисциплінарної справи було надіслано до ВКДКА.

Зазначені матеріали були отримані ВКДКА 25.03.2019 за вх. № 11723.

Пунктом 3.40 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 № 78, визначено, що ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. У разі необхідності, ВКДКА має право об`єднати в одне провадження скарги, подані в межах одного дисциплінарного провадження, в тому числі скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА.

27.03.2019 за вих. № 377 ВКДКА доручила члену ВКДКА Мельченку Віталію Івановичу провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі ТОВ «Малинський спецкар`єр» на рішення КДКА Житомирської області від 14.12.2018 про відмову у порушенні дисциплінарної справи.

Відповідно до п. 3.2 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 № 78, про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання ВКДКА, члени ВКДКА та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, не пізніше як за десять днів до дня його проведення шляхом повідомлення, відправленого засобами поштового зв`язку або кур`єром, або електронною поштою та розміщення інформації на офіційному сайті ВКДКА.

Як вбачається з листа № 471 від 10.04.2019, ТОВ «Малинський спецкар`єр» та ОСОБА_1 були повідомлені про те, що засідання ВКДКА щодо розгляду питань, порушених у скарзі ТОВ «Малинський спецкар`єр», відбудеться 25.04.2019.

Повідомлення були надіслані ТОВ «Малинський спецкар`єр» та ОСОБА_1 12.04.2019, що підтверджується списком № 2791 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Київ-70 та фіскальним чеком КМД ПАТ «Укрпошта» від 12.04.2019.

Додатковим оголошенням про чергове засідання ВКДКА (в т.ч. щодо розгляду скарги ТОВ «Малинський спецкар`єр) було опубліковане 12.04.2019 і на сайті ВКДКА, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 3.43 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 № 78, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Отже, ВКДКА винесла рішення про залишення скарги без задоволення, а рішення КДКА Житомирської області від 14.12.2018 без змін у місячний термін з моменту отримання матеріалів дисциплінарної справи (матеріали справи отримано 25.03.2019, а рішення ВКДКА винесено 25.04.2019).

Суд звертає увагу, що порушення ВКДКА 10-денного строку, встановленого п. 3.39 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5.07.2014 № 78, наданого на витребування документів в регіональної КДКА, не є абсолютною та безумовною підставою для скасування спірного рішення ВКДКА, оскільки порушення зазначеного строку ніяк не вплинуло на зміну обставин справи та правомірність винесення рішення ВКДКА від 25.04.019.

При цьому суд зауважує, що оскаржуване рішення ВКДКА від 25.04.2019 містить як оцінку обставин, викладених у скарзі позивача, так і повний виклад матеріалів, які були предметом перевірки та за якими воно прийняте.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення ВКДКА є вмотивованим, прийнятим у спосіб та в межах наданих повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства України, з дотриманням процедури його прийняття, з огляду на що позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 25.04.2019 задоволенню не підлягає.

Інші позовні вимоги, заявлені позивачем (з урахуванням уточнень до позовної заяви), є похідними, а тому також не підлягають задоволенню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Малинський спецкар`єр» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Малинський спецкар`єр» - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко