Постанова № 9320793, 22.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2010 року Справа № 2а-2228/10/1270           22 квітня 2010 року                                                            Справа № 2а-2228/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Сіряцькому А.С.,

за участю сторін:

прокурора:                               Сайтарли І.М.,

представника позивача: Попової В.П.,

представника відповідача: Колягіної Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов прокурора Слов’яносербського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Зимогорянка» про стягнення боргу по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2010 року прокурор Слов’яносербського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Зимогорянка» про стягнення боргу по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 50413,53 грн., в якому зазначив, що відповідач є страхувальником і платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області з 07.11.2000.

Згідно п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

ВАТ «Зимогорянка» має заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 01.12.2009 по 28.02.2010 у сумі 48148,85 грн.

За несвоєчасну сплату страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі на адресу відповідача була направлена вимога № Ю-1255 від 05.03.2010 року на суму 115972,18 грн.

09.02.2010 року Управлінням Пенсійного фонду винесено рішення № 23 про застосування фінансової санкції у сумі 873,93 грн. та пені 1390,83 грн.

Просить суд стягнути з відповідача утворену заборгованість по страховим внескам у сумі 50413,53 грн.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надавши пояснення аналогічні позовній заяві, просила їх задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надавши пояснення аналогічні позовній заяві, просила стягнути з відповідача утворену заборгованість по страховим внескам у сумі 50413,53 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги у сумі 50413,53 грн. визнала в повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області та є страхувальником і платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з 07.11.2000.

За змістом статтей 14, 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

Згідно частини 6 статті 20 зазначеного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно розрахунку ціни позову (страхові внески по 1 розд. 1-5 % та по 32 %) заборгованість ВАТ «Зимогорянка» перед Управлінням Пенсійного фонду в Слов’яносербському районі Луганської області по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування складає сума в розмірі 50413,53 грн., у тому числі недоїмка по страховим внескам – 48148,85 грн., фінансова санкція – 873,93 грн. та пеня – 1390,83 грн. Вказана заборгованість також підтверджується карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (32%, 4%, 42%) (а.с. 10-15).

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно п. 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, 05 березня 2010 року Управлінням Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області до відповідача була винесена вимога № Ю-1255, якою визначено суму заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 115972,18 грн..

Вимога отримана 09.03.2010 уповноваженою особою підприємства про що є відмітка у коринці вимоги ( а.с. 16).

Відповідно до п. 8 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Пунктом 3 частини 12 цієї статті Закону визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов’язаннями із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями,          крім зобов’язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 року №1092 , п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 №3-1, продубльовано вказані положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 стосовно обчислення, сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 2 ч. 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

09 лютого 2009 року Управлінням Пенсійного фонду в Слов’яносерсбському районі Луганської області винесено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 23 у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 873,93 грн. та нарахування пені в сумі 1390 грн. за період з 20.05.2009 по 23.10.2009.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 1, 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач— визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв’язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач— визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 4 статті 112 Кодексу адміністративного судочиснтва України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Підстав для неприйняття визнання адміністративного позову відповідачем суд не вбачає.

Таким чином, оскільки заборгованість по загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню у сумі 50413,53 грн. відповідачем визнана в повному обсязі, підтверджена матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги прокурора Слов’яносербського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Зимогорянка» про стягнення боргу по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 50413,53 в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14,15,17,20,106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р.№1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. №1092 , п.5.1.5 - 5.1.6., п.11.11 та 14.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 31.01.2005 №3-1), ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

           Позовні вимоги прокурора Слов’яносербського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Словяносербському районі Луганської області до Відкритого акціонерного товариства «Зимогорянка» про стягнення боргу по внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 50413,53 грн. задовольнити повністю.

          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Зимогорянка» (93741, Луганська область, Слов’яносербський район, м. Зимогір’я, вул.. Октябрська, 1а; р/р 2600115354 ЛОД РБ «Аваль», МФО 304007, код ЄРДПОУ 03332576) на користь управління Пенсійного фонду України в Слов’яносербському районі Луганської області заборгованість по страховим внескам у сумі 50413,53 грн. ( п’ятдесят тисяч чотириста тринадцять гривень 53 коп.), у тому числі, заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 48148,85 грн., фінансова санкція в сумі 873,93 грн. та пеня – 1390,83 грн.

           Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 27 квітня 2010 року.

Суддя< Головуючий суддя >

<Довідник >