Постанова № 9320788, 23.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2010 року Справа № 2а-1052/10/1270           Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ципко О.В.

при секретарях судового засідання: Шабаліній О.С., Лемба А.В., Лященко М.С.,

за участю представників:

від позивача:          Ніколаєвої Н.А. (довіреність № 03-02/4 від 11.01.2010 року),

від відповідача: Щочки В.М. (довіреність від 27.04.2009 року),

розглянувши у судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс» до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції (Брянківське відділення) в Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 29.01.2010 року,-

В С Т А Н О В И В

09 лютого 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс» до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції (Брянківське відділення) в Луганської області про відміну податкового повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 29.01.2010 року, прийнятого заступником начальника Алчевської об'єднаної ДПІ (Брянківське відділення) - Діановим A.B., як невідповідне нормам законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення по суті позовних вимог та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Крім того, надав суду доповнення до позовної заяви, в якому просив визнати оскаржуване рішення Алчевської об'єднаної ДПІ (Брянківське відділення) незаконним.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, дав пояснення аналогічні запереченням та просив суд відмовити у позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 21 січня 2010 року по 22 січня 2010 року Алчевською об'єднаною державною податковою інспекцією в Луганської області на виконання постанови начальника слідчого відділу податкової міліції Алчевської ОДПІ від 20.01.09 р. було проведено документальну невиїздну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку по декларації за червень 2009 року.

В результаті вищевказаної перевірки було складено акт від 22.01.10 року № 105/231-34970433, в якому зазначено, що в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ТОВ «Південьсхіденергосервіс» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 52117,00 грн., у тому числі по періодам: червень 2009 року – 52117,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, що 29 січня 2010 року на підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042301/0 згідно підпункту «б» підпункту 4.2.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181 про порушення позивачем п.1.8 ст.1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.97 № 168/97-ВР, відповідно до якого встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 52 117,00 грн. за червень 2009 року.

          Позивач зазначає, що відповідно до акту перевірки від 22.01.10 року № 105/231-34970433 в порушення п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» TOB «Південьсхіденергосервіс» за червень 2009 року заявлено до відшкодування з бюджету суму у розмірі 52117 грн., але факт надмірної сплати товариством податку на додану вартість неможливо встановити по ланцюгам постачання. В акті відповідача зазначено про те, що перевіркою встановлені взаємовідносини з TOB «Укрфінес» та отримано підтверджуючі документи про продаж ПП «Укрфінес» на їх адресу металопрокату. Товар поставлений на TOB «Південьсхіденергосервіс» відповідно до накладних, загальна вартість поставленого товару за травень 2009 року становить 398845,67 грн. ПП «Укрфінес» на відвантажену кількість товару для TOB «Південьсхіденергосервіс» було виписано податкові накладні. TOB «Південьсхіденергосервіс» суми ПДВ відносив до податкового кредиту. TOB «Південьсхіденергосервіс» здійснило проплату на загальну суму 432 493,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 418 від 21.05.09 року, № 440 від 26.05.09 року, № 459 від 29.05.09 року. (а.с.53-55).

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Судом встановлено, що позивачем було надано відповідачеві податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2009 року за вх. № 4863 від 22.06.09 р. (а.с.34-37), а також уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2009 року, вх. № 6891 від 30.07.09 р.(а.с.38-39.)

          Таким чином, виходячи з приписів норм п.п. 7.7.5 та 7.7.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у ТОВ «Південьсхіденергосервіс» виникло право на бюджетне відшкодування через 30 календарних днів після надання відповідачу вказаної податкової декларації.

20.07.2009 року позивачем до Брянківського відділення Алчевської ОДШ подана основна податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2009 року (вх. № 6655), а 20.08.2009 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2009 року (вх. № 7582), розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування згідно із якими:

-          залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, який підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 140857 грн.

-          частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 140857 грн.

-          сума, що підлягає відшкодуванню, становить 140857 грн.

В акті відповідача № 105/231-34970433 від 22.01.2010 року зазначено, що в ході проведення зустрічних перевірок ПП «Укрфінес» Алчевською ОДПІ було встановлено по ланцюгу до виробника взаємовідносини ПП «Укрфінес» з фірмою, що має ознаку «фіктивної»; ПП «Укрфінес» проведена закупка металопрокату у ПП «Беніста», яке за юридичною адресою не знаходиться, фактичне місцезнаходження не встановлено. Тому, відповідачем робиться висновок про завищення позивачем заявленої суми до бюджетного відшкодування у розмірі 52117 грн. на розрахунковий рахунок платника у банку.

Суд дійшов до висновку, що виходячи з приписів п.1.8. статті 1 та статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” ТОВ «Південьсхіденергосервіс» фактично було сплачено до державного бюджету суми податку на додану вартість, які відображені у визначеної податкової декларації та заявлені до відшкодування на загальну суму бюджетного відшкодування.

          Пунктом 4.1. статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР обумовлено, що базою оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Вказане кореспондується з нормою пункту 7.1. статті 7 вказаного Закону.

Так, відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статі 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

-          придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-          придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, позивачем було правомірно віднесено вищевказану суму до податкового кредиту, оскільки факт придбання TOB «Південьсхіденергосервіс» у ПП «Укрфінес» металопрокату підтверджується податковими накладними за № 21/05-13 від 21.05.09 р., № 26/05-14 від 26.05.09 р., № 29/05-15 від 29.05.09 р. та платіжними дорученнями про оплату товару за № 418 від 21.05.09 р., № 440 від 26.05.09 р. № 459 від 29.05.09 р.(а.с.50-55).

Відповідно до пункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що податкова накладна, яка видана Продавцем – Покупцю є підставою для нарахування сум податкового кредиту.

          Наявність податкових накладних у позивача, за якими було складено суми податкового кредиту, підтверджується матеріалами, що додані до позову.

Пунктом 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” законотворцем встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, яка розраховується як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності— зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то - бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

Відповідно до підпункту 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюються податки і збори.

Враховуючи, що вищезазначені податкові декларації, уточнюючі розрахунки з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування позивача були прийняті податковим органом, отже вони були визнані відповідачем такими, що відповідають вимогам законодавства. Тому позовні вимоги ТОВ «Південьсхіденергосервіс» щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 29.01.2010 року підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

          Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс» до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції (Брянківське відділення) в Луганської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 29.01.2010 року задовольнити в повному обсязі

Визнати протиправним рішення Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції (Брянківське відділення) в Луганської області № 0000042301/0 від 29.01.2010 року

Скасувати повідомлення-рішення № 0000042301/0 від 29.01.2010 року Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції (Брянківське відділення) в Луганської області

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Південьсхіденергосервіс» судові витрати у сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

          Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу— з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови буде складено 28 квітня 2010 року.

СуддяЦипко О.В.