Постанова № 9320738, 29.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.6.4 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 квітня 2010 року Справа № 2а-2476/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

суддіІрметова О.В.

при секретарі Коробенко Т.М.

За участю сторін:

від позивача:Королько Л.О.

від відповідача:ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом <Текст >державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу з податку на додану вартість, шляхом звернення стягнення на активи,-

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов <Текст >державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу з податку на додану вартість, шляхом звернення стягнення на активи.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що в зв'язку з несвоєчасною сплатою податку на додану вартість, відповідно до п.5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» станом на теперішній час за відповідачем склався податковий борг у сумі 150562,63 грн.

В звязку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 податковий борг, шляхом звернення стягнення на активи боржника.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні надав заяву, якою визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи та дослідивши докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Лутугинською районною адміністрацією Луганської області 03.04.2003 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи відповідач ОСОБА_1, і. код НОМЕР_2, є фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності, та його взято на податковий облік в ДПІ Лутугинського району Луганської області, та включено до категорії платників податків з 08.04.2003 р.

Також, відповідно до акту перевірки за № 253/1701/2245608635 від 02.12.2009 року встановлено, що 02.12.2009 року співробітниками ДПІ в Лутугинському районі Луганської області була проведена виїдена планова перевірка відповідача СПД ОСОБА_1 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

Під час здійснення перевірки були встановлені наступні порушення:

1.ст.13, п.4 ст.14 Декрету КМУ від 26.12.1992 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" із змінами та доповненнями, пп.8.1.3 п.8.1 ст.8 та ст.18 і 19 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями, у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за період, що перевірявся, на суму 1421,11 грн., в тому числі по періодах: за 2007 рік в сумі 494,72 грн., за 9 місяців 2009 року в сумі 926,39 грн.

2.пп.4.1 ст.4, пп.6.1.1 пп.6.1 ст.6, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість " зі змінами і доповненнями, у результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 172185 грн., у тому числі за серпень місяць 2008 року в сумі 68056 грн., за вересень місяць 2008 року в сумі 52693 грн., за листопад місяць 2008 року в сумі 27190 грн., за січень місяць 2009 року в сумі 80 грн., за березень місяць 2009 року в сумі 7506 грн., за травень місяць 2009 року в сумі 8208 грн., за червень місяць 2009 року в сумі 6353 грн., за липень місяць 2009 року в сумі 333 грн., за серпень місяць 2009 року в сумі 833 грн., за вересень місяць 2009 року в сумі 833 грн.

3.пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" з змінами та доповненнями, у результаті чого встановлено несвоєчасну сплату суми узгодженого податкового зобов'язання податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1694,45 грн. із затримкою до З0 календарних днів, на суму 1400 грн. із затримкою від 31 до 90 календарних днів, на суму 294,45 грн.

4.порушення порядку ведення книги обліку доходів та витрат, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1269.

За даним актом перевірки СПД - фізичній особі ОСОБА_1 визначені податкові зобов'язання по податку на додану вартість загальною сумою 150484,89 грн., з яких:

-150286,00 грн. донараховано податковим повідомленням-рішенням від 11.12.09 № 0008911701/0 на суму - 98271,00 грн. за порушення пп. 4.1 ст.4, пп. 6.1.1. пп. 6.1. ст.6, пп. 7.3.1 п. 7.3 та пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97 та штрафна санкція у розмірі 52015,00 грн.;

-140,00 грн. - штрафна санкція донарахована податковим повідомленням-рішенням від 08.12.09 № 0008941701/0 на підставі пп..17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181;

-58,89 грн. - штрафна санкція донарахована податковим повідомленням-рішенням від 11.12.09 №0008931701/0 на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону №2181.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем 11.12.2009 року, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_1, не оскаржені, та є узгодженими.

Крім того, СПД - фізична особа ОСОБА_1 має частково несплачене узгоджене податкове зобов'язання по податку на додану вартість в загальній сумі 77,42 грн., яке визначене платником податків самостійно згідно уточнюючого розрахунку від 30.07.2009 року за № 10766.

На підставі пп.6.2.1 та пп. 6.2.4 п. 6.2 ст.6 ЗУ №2181 відповідачу 09.02.2010 було вручено першу податкову вимогу від 04.02.2010 року за № 1/19 на суму 151923,42 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за особистим підписом.

17.03.2010 року відповідачу було вручено другу податкову вимогу від 11.03.2010 року за № 2/33 на суму 151923,42 грн., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за особистим підписом.

На теперішній час зазначені податкові повідомлення-рішення в установленому законом порядку оскаржені не були, у звязку з чим вважаються узгодженими.

З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №24654953 від 11.09.09 року вбачається, що всі активи платника податку ОСОБА_1 знаходяться під публічним обтяженням (податковою заставою).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків та зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами термін.

У відповідності зі ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено:

- п.1.3) податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 5.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р., із змінами та доповненнями, (далі - Закон) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.16.1.2. «а», п.16.1. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобовязання.

Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання протягом 10-ти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, а у разі самостійного визначення суми податкового зобов'язання, протягом 10-ти календарних днів наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки визначені ст. 5 ЗУ № 2181 визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) органи податкової служби мають право подавати позови до підприємств, установ, організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Крім того, відповідач під час судового засідання визнав адміністративний позов у повному обсязі, у звязку з чим надав суду письмову заяву.

Частиною 1 ст. 136 КАС України встановлено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Згідно з ч.3 ст. 136 КАС України, судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до ст.112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

За таких підстав, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено правомірність вимог позивача щодо стягнення податкового боргу шляхом звернення стягнення на активи боржника, а також те, що відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі, визнання позову прийнято судом, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, відповідач має право на визнання позову, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки позивачем не були здійснені судові витрати, та відповідач звільнений від їх сплати, питання про розподіл судових витратах не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги за адміністративним позовом <Текст >державної податкової інспекції в Лутугинському районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу з податку на додану вартість, шляхом звернення стягнення на активи задовольнити.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_2, АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31117029700170 в банку ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, одержувач УДК в Лутугинському районі, код 23487074) заборгованість з податку на додану вартість, шляхом звернення стягнення на активи платника податків, у розмірі 150562,63 грн. (сто пятдесят тисяч пятсот шістдесят дві гривні 63 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексуз дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

< Текст >

Суддя Ірметова О.В.