Рішення № 93186256, 26.11.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2060/20

Провадження № 2/591/1692/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді – КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі – Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», 3-я особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -

встановив :

Позивачка ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», 3-тя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та свої вимоги мотивує тим, що 06.02.2020 року їй від співробітника ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» при телефонній розмові стало відомо, що відносно неї вчинено виконавчий напис. Вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням законодавства України. А тому, просить визнати виконавчий напис №16919, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 25.07.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, таким що не підлягає виконанню.

Ухвалою від 08.05.2020 року відкрито провадження по справі, судове засідання призначено на 11.06.2020 року, судові засідання відкладалися з різних причин.

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в письмовій заяві позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задовольнити, слухати справу у його відсутність.

Відповідач ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» про день та час слухання справи повідомлений належним чином, представник у судове засідання не з`явився.

3-я особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з`явилася. В письмовому клопотання просить розглянути справу без її участі з урахуванням фактичних відносин та постановити рішення згідно чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що за заявою ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною 25.07.2019 року було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі №16919, відповідно до якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості за кредитним договором №200733578301 від 11.11.2016 року за період з 23.07.2018 року по 23.07.2019 року в сумі 15016,78 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 2870,80 грн., прострочена заборгованість за комісією – 178,18 грн., прострочена заборгованість по процентам – 4802,31 грн, строкова заборгованість за сумою кредиту – 6699,17 грн., строкова заборгованість за комісією – 0 грн., строкова заборгованість по процентам – 466,32 грн. (а.с.47).

Вказаний виконавчий напис було пред`явлено до виконання та відкрито виконавче провадження.

Стосовно заявлених позовних вимог суд зазначає, що вони підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме: надаються оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Обов`язком нотаріуса до вчинення виконавчого напису є перевірка наданих стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання боржником, щодо наявності безспірності боргу. Безспірний борг - це борг, що визнається боржником і кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог кредитора.

Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18.

По даній справі ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» до суду не з`явився, та не надав жодного доказу на спростування доводів позивача.

Позивачка не погоджується з нарахованою заборгованістю, що вказує на наявність спору між сторонами та на те, що сума заборгованості не є безспірною.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 840,80 грн. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №16919 від 25 липня 2019 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» боргу у сумі 15016,78 грн..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4, код ЄДРПОУ 14282829) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп..

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду Сумської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 27 листопада 2020 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО