Рішення № 93173038, 26.11.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1609/20

Справа № 226/1609/20

Провадження № 2/226/581/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2020 року м.Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Попенко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК»(далі ПАТ АБ «Укргазбанк» або Банк) звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого вказав, що 31.10.2013 між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 722/10/2013/0318, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 138551,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,7 % річних, та 21,7 % річних у разі неповернення кредитних коштів у терміні, передбачені договором, зі строком повернення кредитних коштів до 30.10.2018. Крім того, у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 31.10.2013 між Банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 74/318/04, відповідно до якого поручитель зобов`язалася у повному обсязі нести солідарну відповідальність перед Банком. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх зобов`язань за станом на 04.05.2020 за вказаним кредитним договором виникла заборгованість в сумі 129324 грн 26 коп., яка складається з: простроченої заборгованості по кредиту в сумі 63699 грн 38 коп. та простроченої заборгованості по процентам в сумі 65624 грн 88 коп., яку Банк просить стягнути на свою користь солідарно з відповідачів разом з понесеними ними судовими витратами в сумі 2102 грн судового збору.

Представник позивача ПАТ «Укргазбанк» до суду не з`явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово повідомив суд про розгляд справи у відсутність представника.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Онілов В.Л. до суду не з`явилися, про час і місце розгляду справи сповіщені належним чином, письмово повідомили суд про розгляд справи у їх відсутність, подали відзив на позов, згідно з яким позовні вимоги не визнали. В обґрунтування своєї позиції вказали, що згідно з укладеним між Банком і ОСОБА_1 вищевказаним кредитним договором узгоджено як строк дії договору - по 30.10.2018, так і строки виконання зобов`язань зі щомісячними погашеннями заборгованості. Водночас у п.4.2.3 договору сторони погодили, що Банк має право вимагати дострокового повернення всій суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань. При цьому вимога про дострокове виконання позивальником своїх зобов`язань направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Банку. Зважаючи на те, що на підставі п.4.2.3 кредитного договору строк користування кредитом припинився достроково, бо останній платіж за кредитним договором було здійснено 18.11.2014, а Банк звернувся до суду з позовом у липні 2020, відповідач та його представник вважають, що позовні вимоги банку до зміненої дати закінчення строку кредитування не підлягають задоволенню у зв`язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якого вони просять суд. Що стосується договору поруки, то Банк пропустив строк звернення до поручителя з вимогою, який розпочався з грудня 2014 року у зв`язку зі зміною строку виконання основного зобов`язання.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином сповіщеною про час і місце слухання справи, до суду не з`явилася, письмово повідомила суд про невизнання нею позову та про розгляд справи без їх участі, заяв по суті справи не подала.

10.07.2020 за ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено,що 31.10.2013 між ПАТ АБ «Укргазбанк» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 722/10/2013/0318, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу на придбання автомобіля марки SKODA моделі RAPID AMBITION, 2013 року випуску, кредит в сумі 138551 грн (п.1.1, п.1.2) зі сплатою 16,7 % річних за користування кредитними коштами (п.1.4.1) та 21,7% за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором, (п.1.4.2), з кінцевим строком користування по 30.10.2018 (п.1.3.1); повернення кредиту та процентів мало здійснюватись щомісячно з 01 по 10 число кожного поточного місяця шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 3467 грн (крім першого і останнього платежів) (п.3.1).

Відповідно до п.1.5 кредитного договору кредит надається шляхом безготівкового перерахування на поточних рахунок ТОВ «Автоцентр Донецьк» для оплати за вищевказаний автомобіль.

Відповідно п. 4.3.1. кредитного договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені у п.1.2 цього договору цілі; повернути Банку отриманий кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами у повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього договору.

Згідно з п.5.8 кредитного договору строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами у три роки.

Згідно з п.8.3 кредитного договору цей договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п.2.1, п.2.3 кредитного договору у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором Банком приймається у заставу автомобіль, зазначений у п.1.2 кредитного договору; також кредит забезпечується фінансовою порукою ОСОБА_2 .

Відповідно до п.1.1, п.1.2 договору поруки № 74/318/04 від 31.10.2013, укладеного між Банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 поручається перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань по кредитному договору № 722/10/2013/0318 від 31.10.2013, укладеному між Банком і ОСОБА_1 , та несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобов`язань по кредитному договору.

Згідно з п.1.4 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.5.1, п.5.2 договір поруки діє до припинення забезпеченого ним зобов`язання позичальника за кредитним договором. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Підписи сторін у вказаних договорах свідчать про досягнення ними згоди за всіма їх умовами.

За станом на 04.05.2020 заборгованість відповідача-позичальника ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором становить 129324 грн 26 коп., з них: прострочена заборгованість за кредитом - 63699 грн 38 коп., прострочена заборгованість за процентами - 65624 грн 88 коп., а всього 129324 грн 26 коп.

Останній платіж за кредитним договором здійснено ОСОБА_1 18.11.2014.

Дані обставини підтверджуються копіями кредитного договору, графіком платежів та визначення сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, графіком зменшення заборгованості за кредитом, договору поруки, розрахунком заборгованості, випискою з особового рахунку ОСОБА_1 з 31.10.2013 по 11.06.2020 (а.с.6-9, 9-10, 10-11, 12-13, 24-25, 26-29).

За приписами ст.1054 ЦК України за кредитним договором фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно за ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Невиконання грошового зобов`язання за відсутністю коштів у боржника в силу ст.625 ЦК України не звільняє його від відповідальності.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Як встановлено вище, умовами кредитного договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями; останній платіж за кредитним договором здійснено ОСОБА_1 18.11.2014.

Відповідно до п.3.9 кредитного договору у разі порушення встановлених цим договором порядку і строків сплати періодичних платежів суми не погашених у строк платежів (або їх частини) визнаються простроченими та наступного банківського дня переносяться Банком на рахунки простроченої заборгованості.

У п.4.2.3 кредитного договору сторони погодили, що у випадках несвоєчасного виконання позивальником своїх зобов`язань (з простроченням їх виконання більше ніж на один банківський день) Банк має право вимагати достроково повного виконання позичальником своїх зобов`язань по цьому договору. При цьому вимога про дострокове виконання позивальником своїх зобов`язань направляється позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від Банку.

З аналізу змісту цього пункту договору слідує, що виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості не є безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання.

Оскільки матеріали справи не містять доказів направлення Банком позичальнику письмової вимоги про дострокове виконання зобов`язання, підстави вважати, що відбулася зміна строку виконання зобов`язання, відсутні.

Посилання відповідача ОСОБА_2 та його представника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 15.06.2020 по справі № 138/240/16-ц, суд до уваги не приймає, оскільки вказаний правовий висновок стосується обставин, коли сторони договору визнали безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання саме виникнення у позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення Банком письмової вимоги позичальнику про дострокове повернення всієї суми кредиту.

Також суд зауважує, що припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Таким чином, нарахування процентів за користування кредитними коштами можливо лише в межах строку кредитування, тобто по жовтень 2018, оскільки зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати відсотки на підставі умов договору.

До такого висновку суд прийшов з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 243/9032/15-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Відтак, нарахування за кредитом відсотків поза межами строку дії кредитного договору, а саме: після жовтня 2018 року (спірні відсотки нараховані по квітень 2020 року включно) є безпідставним, тому у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, які були нараховані Банком після закінчення строку кредитування, слід відмовити за їх необгрунтованістю.

Відповідач ОСОБА_1 просить застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності.

Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки (ст.257 ЦК). Для окремих видів вимог законом встановлено спеціальну позовну давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Початок перебігу позовної давності визначається ст.261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Пунктом 5.8 кредитного договору встановлений трирічний строк позовної давності, тому суд робить висновок про дію загального строку позовної давності до вимог Банку про стягнення заборгованості.

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі ст.1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Такий підхід відповідає правовому висновку, висловленому Великою Палатою Верховного Суду у справі № 444/95/12 від 28.03.2018.

Так початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним черговим платежем з моменту його прострочення. Вказане унеможливлює визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості за договором з моменту спливу строку кредитування.

Як вбачається з поштового конверту (а.с.31) позивач звернувся з цим позовом до суду 25.06.2020, тому з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд набуває висновку, що позивач, в межах заявлених позовних вимог, має правові підстави вимагати стягнення заборгованості по кредиту лише з 25.06.2017.

Згідно з умовами договору повернення кредиту та процентів мало здійснюватись щомісячно з 01 по 10 число кожного поточного місяця шляхом сплати рівних один одному платежів у розмірі 3467 грн. Цей платіж складається із суми основного кредиту та суми процентів за користування кредитом.

Оскільки перебіг позовної давності розпочинається з наступного дня після 10 числа - терміну сплати кожного з цих платежів, а з цим позовом Банк звернувся 25.06.2020, стягненню в межах строку позовної давності підлягають узгоджені платежі, починаючи з липня 2017 року (платіж за червень 2020 року знаходиться поза межами строку позовної давності) по жовтень 2018 року (кінець строку кредитування).

Згідно з Графіком платежів, який є Додатком 1 до кредитного договору, (а.с.9 зворот- 10) за період з 01.07.2017 по 30.10.2018 сума платежів на погашення основної суми кредиту склала за: липень 2017 року - 2769 грн 98 грн, серпень 2017 року - в сумі 2808 грн 38 коп., вересень 2017 року - в сумі 2847 грн 29 коп., жовтень 2017 року - в сумі 2886 грн 76 коп., листопад 2017 року - в сумі 2926 грн 76 коп., грудень 2017 року - в сумі 2967 грн 33 коп., січень 2018 року - в сумі 3008 грн 45 коп., лютий 2018 року - в сумі 3050 грн 15 коп., травень 2018 року - в сумі 3092 грн 42 коп., квітень 2018 року - в сумі 3135 грн 29 коп., травень 2018 року - в сумі 3178 грн 74 коп., червень 2018 року - в сумі 3222 грн 80 коп., липень 2018 року - в сумі 3267 грн 46 коп., серпень 2018 року - в сумі 3312 грн 75 коп., вересень 2018 року - в сумі 3358 грн 66 коп., жовтень 2018 року - в сумі 3432 грн 32 коп., а всього 49265 грн 54 коп.

Саме ця сума простроченої заборгованості по кредиту підлягає стягненню. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості по кредиту в сумі 14433 грн 84 коп. слід відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

Належні до стягнення відсотки за користування кредитом суд рахує, виходячи з наданого Банком розрахунку заборгованості (а.с.24-25), в якому застосована підвищена ставка у 21,7 % через неповернненя кредиту у передбачені договором терміни.

Отже за період з 01.07.2017 по 30.10.2018 сума процентів за користування кредитом склала за: липень 2017 року - 954 грн 32 коп., серпень 2017 року - в сумі 965 грн 97 коп., вересень 2017 року - в сумі 977 грн 77 коп., жовтень 2017 року - в сумі 989 грн 75 коп., листопад 2017 року - в сумі 1001 грн 07 коп., грудень 2017 року - в сумі 1014 грн 19 коп., січень 2018 року - в сумі 1026 грн 67 коп., лютий 2018 року - в сумі 1038 грн 90 коп., травень 2018 року - в сумі 1051 грн 71 коп., квітень 2018 року - в сумі 1065 грн 16 коп., травень 2018 року - в сумі 1078 грн 34 коп., червень 2018 року - в сумі 1091 грн 70 коп., липень 2018 року - в сумі 1105 грн 27 коп., серпень 2018 року - в сумі 1118 грн 08 коп., вересень 2018 року - в сумі 1132 грн 92 коп., жовтень 2018 року - в сумі 1139 грн 67 коп., а всього 16751 грн 49 коп.

Саме ця сума простроченої заборгованості по процентам підлягає стягненню. У задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення заборгованості по процентам в сумі 48873 грн 39 коп. слід відмовити у зв`язку із пропуском строку позовної давності та безпідставності нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися у тому числі порукою.

Частинами першою та другою статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель солідарно відповідають перед кредитором.

Згідно зі ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Частиною четвертою статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Відповідно до умов договору поруки порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором не пред`явить вимоги до поручителя.

Визначені судом до стягнення суми основного зобов`язання пред`явлені поручителю в межах трьох років, як це передбачено договором, тому вони підлягають стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2102 грн пропорційно сумі задоволений вимог, що складає 1072 грн.

Відповідно до ст.ст.256-258, 261, 267, 526, 527, 530, 546, 553, 554, 559, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (юридична адреса: 03087, м.Київ, вул.Єреванська, буд.1, код ЄДРПОУ 23697280) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 , (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» заборгованість за кредитним договором № 722/10/2013/0318 від 31.10.2013, а саме: заборгованість за кредитом прострочену в сумі 49265 грн 54 коп., заборгованість за процентами прострочену в сумі 16751 грн 49 коп., та судові витрати в сумі 1072 грн 00 коп., а всього 67089 (шістдесят сім тисяч вісімдесят дев`ять) грн 03 коп.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення простроченої заборгованості за кредитом в сумі 14433 грн 84 коп. та простроченої заборгованості за відсотками в сумі 48873 грн 39 коп. відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.11.2020.

Суддя Ж.Є.Редько