Ухвала суду № 9315880, 29.04.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 4-с-4\ 2010 р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2010 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділ державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції,

ВСТАНОВИВ:

Скаржниця звернулася до суду з скаргою на дії державного виконавця, зазначаючи, що 27 жовтня 2009 року Апеляційний суд Сумської області ухвалив рішення по цивільній справі № 22-ц-1263/2009 року, яким було скасовано рішення Сумського районного суду від 20 липня 2009 року по цивільній справі № 2-14/09 року та задоволено її позов і зобов'язано ОСОБА_2 знести самочинно збудований гараж «2 г», який розташований в садибі за адресою: АДРЕСА_1 Скаржниця предявила виконавчий лист № 2-14/09 до виконання до Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції. У встановлений державним виконавцем термін боржник відмовився у добровільному порядку знести самочинно збудований гараж «2 г». Оскільки рішення суду, на підставі якого було видано виконавчого листа, для державного виконавця Костєннікова Д.М., який прийняв вказаного виконавчого листа до виконання, виявилося незрозумілим, то у встановленому законом порядку виконавче провадження ним було зупинено та направлено відповідне подання до Сумського районного суду про роз'яснення рішення Сумського районного суду по справі № 2-14/09 року. Ухвалою Сумського районного суду від 01 лютого 2010 року було відмовлено у задоволенні подання державного виконавця Костєннікова Д.М. про роз'яснення рішення Сумського районного суду по справі № 2-14/09 року, адже вказане рішення суду першої інстанції було скасовано рішенням Апеляційного суду Сумської області від 27 жовтня 2009 року та саме на підставі вказаного рішення суду апеляційної інстанції Сумським районним судом було видано виконавчого листа № 2-14/09 від 20 листопада 2009 року. Постановою державного виконавця Костєннікова Д.М. від 29 березня 2010 року виконавче провадження було поновлено, а 30 березня 2010 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”. Тому просила визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову, зобовязати державного виконавця відновити виконавче провадження та провести виконавчі дії в порядку, передбаченому Законом України» Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 підтримали свої вимоги в повному обсязі.

Представник відділу ДВС Сумського районного управління юстиції ОСОБА_3 вважав, що постанова про закінчення виконавчого провадження була винесена у відповідності з законом, оскільки споруда, яка зазначена в рішенні Апеляційного суду Сумської області як гараж „2г”, на даний час знесена.

Заслухавши пояснення представників стягувачки, представника ВДВС суд вважає скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що 27 жовтня 2009 року Апеляційний суд Сумської області ухвалив рішення по цивільній справі № 22-ц-1263/2009 року, яким було скасовано рішення Сумського районного суду від 20 липня 2009 року по цивільній справі № 2-14/09 року та задоволено позов ОСОБА_1; зобов'язано ОСОБА_2 знести самочинно збудований гараж «2 г», який розташований в садибі за адресою: АДРЕСА_1

На підставі судового рішення Сумський районним судом Сумської області був виданий виконавчий лист, який направлений на виконання до відділу ДВС Сумського районного управління юстиції.

30 березня 2010 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”.

Рішенням суду зобовязано ОСОБА_2 знести самочинно збудований гараж „2г”, який розташований в садибі за адресою: АДРЕСА_1

Стягувачка на даний час вважає, що гараж „2г” і гараж „розмірами близько 9х4 м та площею 33 кв.м.” це одна й та ж сама споруда; виконавча служба вважає, що це різні споруди і оскільки гараж „2г” на даний час знесений, то виконавче провадження закінчене, у звязку з чим винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження.”

Суд вважає, що на даний час постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно, тому підлягає скасуванню.

Як вбачається з тексту судового рішення, спірною спорудою був гараж розмірами близько 9х4 м та площею 33 кв.м., а в резолютивній частині йдеться про знесення гаражу „2г”, що потягло за собою певні суперечності між боржником та стягувачем з приводу виконання рішення суду.

В такому випадку сторони мали право звернутися до суду, який постановив рішення для розяснення рішення суду в порядку ст. 218-221 ЦПК України, однак жодна з сторін цього не зробила.

Частково задовольняючи вимоги ОСОБА_1 суд виходить з того, що у відповідності з ч. 2 ст. 221 ЦПК України подання заяви про розяснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або на закінчився строк, протягом якого рішення може бути предявлено до примусового виконання.

Оскільки на даний час винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, то в подальшому ця обставина буде перешкоджати зверненню сторін виконавчого провадження до суду з заявою про розяснення рішення суду, тому постанова ДВС про закінчення виконавчого провадження підлягає скасуванню як така, що не в повній мірі відповідає вимогам закону і винесена передчасно.

Судові витрати відповідно до ст. 388 ЦПК України підлягають стягненню з відділу ДВС Сумського районного управління юстиції на користь ОСОБА_1 в сумі 3 гривні 40 копійок, а 42 гривні 10 копійок підлягають поверненню скаржниці з Державного бюджету Сумського району, як зайво сплачені.

На підставі викладеного, керуючись ст. 85 Закону України „Про виконавче провадження”, ст. 386,387 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Скасувати постанову державного виконавця відділу ДВС Сумського районного управління юстиції від 30 березня 2010 року про закінчення виконавчого провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа виконавчий комітет Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, знесення обєктів самочинного будівництва.

Розяснити сторонам право звернутися до суду, що постановив рішення, за розясненням судового рішення, якщо воно є незрозумілим.

Стягнути з відділу ДВС Сумського районного управління юстиції на користь ОСОБА_1 в сумі 3 гривні 40 копійок.

Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5 гривень 10 копійок, сплачений 02 квітня 2010 року за квитанцією № 1419.47.3 на р/р 31414537700365 МФО 837013, банк отримувача ГУДКУ у Сумській області, ідентифікаційний код: 23635273 отримувач місцевий бюджет Великочернеччинської сільської ради.

Повернути ОСОБА_1 витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду судової справи в сумі 37 гривень, сплачені 02 квітня 2010 року за квитанцією № № 1419.47.1 на р/р 31218259700355 МФО 837013, код 23635273, банк ГУДКУ у Сумській області, отримувач Сумський район.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п*яти днів з дня проголошення ухвали, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя