Вирок № 9315845, 05.05.2010, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 1-144/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2010 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скрипка О.О., з участю прокурора Петльованого В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по звинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, мешкаючого: АДРЕСА_1, судимого 12.11.2002 року Сумським р/с за ст. ст.. 185 ч. 2, 185 ч. 3, 188 ч. 1, 194 ч. 2, 70 КК України до 6 років п/в

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин за слідуючих обставин.

24.02.2010 року близько 21-30 годин ОСОБА_1, проходячи по вулиці Пушанка в с. Володимирівка Сумського району, повз домоволодіння № 18, яке належить ОСОБА_2, помітив біля воріт велосипед марки «AZIMUT MAXX». З метою заволодіння чужим майном, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому, будучи впевненим, що його дії залишаються непоміченими для оточуючих, таємно, повторно, викрав велосипед, що належить ОСОБА_3, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 495 від 31.03.2010 року на суму 340 гривень.

З викраденим майном ОСОБА_1 з місця злочину зник і в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 185 ч. 2 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 24.02.2010 року він вирішив піти в с. Володимирівка Сумського району до рідного брата ОСОБА_4 погостювати. В с. Володимирівка Сумського району він дібрався приблизно о 21-30 годин. Йдучи по АДРЕСА_3 в якому мешкає ОСОБА_2, помітив біля воріт велосипед. Марки та кольору велосипеду, він не помітив, так як на вулиці було темно, але достовірно побачив, що він був спортивний.

У нього виник умисел на крадіжку даного велосипеду, щоб в подальшому його продати, а гроші витратити на придбання продуктів харчування. Він взяв велосипед та поніс до нежилого будинку, що знаходився приблизно в 200 метрів. Там він заховав велосипед в солому. Потім він пішов до брата. Наступного дня вранці він пішов до себе додому. Велосипед він не забрав, бо не було можливості, тобто його могли помітити мешканці села. Через деякий час він дізнався від мешканців с. Володимирівка, що велосипед знайшов ОСОБА_3 та забрав його собі додому.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому діянні доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3, пояснення якого досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснив, що 24.02.2010 року він приблизно о 21-10 годин поїхав до свого товариша ОСОБА_5, щоб поспілкуватися. Велосипед залишив біля воріт, а сам пішов до будинку товариша.

Приблизно в 22-00 години він вийшов з будинку товариша на вулицю та помітив, що велосипеда біля воріт не було. Після цього він пішов додому та розповів батькам про те, що викрали його велосипед. Приблизно через три дні, тобто 27.03.2010 року, до нього додому прийшов двоюрідний брат ОСОБА_6 та повідомив, що знайшов велосипед в соломі за городами. Вони разом з братом пішли до того місця, звідки він і дістав свій велосипед.

Крім того вина підсудного стверджується:

? Висновком товарознавчої експертизи № 495 від 31.03.2010 року відповідно до якого вартість викраденого велосипеда складає 340 гривень;

? Протоколом відтворення обстановки та обставин події, відповідно до якого ОСОБА_1 підтвердив свої покази в ході допиту, про те, що він скоїв крадіжку та в послідовності продемонстрував свої дії.

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю.

Дії підсудного суд кваліфікує за ст. 185 ч. 2 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна, повторно.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, характеристики на нього, визнання ним своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині.

Те, що підсудний щиросердечно розкаявся у вчиненому злочині, написав явку з повинною, суд визнає помякшуючими його відповідальність обставинами.

А те, що підсудний має рецидив злочину обтяжуючою його відповідальність обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе шляхом призначення арешту.

Цивільний позов по справі не заявлений, судові витрати підлягають стягненню з підсудного, питання речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 3 (три) місяці.

Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити ту ж підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 495 від 31.03.2010 року у розмірі 75 гривень 12 копійок, з зарахування на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області.

Речовий доказ: велосипед марки «AZIMUT MAXX», що знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_3, - залишити в його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Б.М.Клочко