Рішення № 93108523, 25.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/6488/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

09 листопада 2020 року ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання протиправною бездіяльності у вигляді не проведення виконавчих дій; зобов`язання вчинити виконавчі дії з виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20; стягнення моральної шкоди в розмірі 5000 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20 не застосував заходів впливу на боржника, передбачені статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, не провів перевірку виконання боржником судового рішення, не наклав стягнення у вигляді штрафу на посадових осіб боржника, чим допустив протиправну бездіяльність.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/6488/20 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області.

Відповідач відзив на позов не надав.

20.11.2020 року від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких він повідомляв, що Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20 повторно розглянуто клопотання ОСОБА_2 та прийнято наказ від 21.10.2020 року № 16795-СГ про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Вважає, що боржником виконано рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20 адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина, ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №14198-СГ від 20 грудня 2019 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою". Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 від 19 листопада 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

13.08.2020 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №440/962/20.

Позивачем виконавчий лист №440/962/20 подано на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Cхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 27.08.2020 відкрито виконавче провадження ВП №62898674 з примусового виконання виконавчого листа від 13.08.2020 року року у справі № 440/962/20 про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 від 19 листопада 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду. Вказаною постановою державного виконавця зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

21.10.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ № 16795-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідність поданого на розгляд клопотання вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, а саме, в межах бажаної до відведення земельної ділянки надано дозвіл іншому громадянину від 11.03.2020 року № 7065-СГ на площу 0,50 га.

Позивач, вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20, звернувся з позовом до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов до наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404, примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.

Загальний порядок виконання рішень судів про стягнення боргу врегульований положеннями ст.ст. 48-62 Закону України "Про виконавче провадження", а порядок виконання рішень немайнового характеру нормами ст.ст. 63-67 вказаного Закону.

Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч. 2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Cхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 27.08.2020 відкрито виконавче провадження ВП №62898674 з примусового виконання виконавчого листа від 13.08.2020 року року у справі № 440/962/20 про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 від 19 листопада 2019 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду. Вказаною постановою державного виконавця зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Виходячи з положень ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" станом на 10.09.2020 року державний виконавець повинен був вчинити дії щодо перевірки виконання рішення боржником та у разі його не виконання накласти на боржника штраф.

Відповідачем не надані суду докази, що ним вчинялися дії щодо перевірки виконання Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20, а тому суд приходить до висновку, що Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Cхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) допущена протиправна бездіяльність.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Cхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо примусового виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20 слід задовольнити.

З приводу іншої частини позовних вимог суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20 суд зазначив, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №14198-СГ від 20 грудня 2019 року "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" не конкретизує невідповідність поданого позивачем клопотання вимогам частини шостої статті 118 ЗК України, а також не містить підставу відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, передбачену частиною сьомою цієї ж статті.

Надаючи оцінку наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №14198-СГ від 20 грудня 2019 року суд прийшов до висновку, що за відсутності в оскаржуваному наказі обґрунтованих пояснень та мотивів щодо невідповідності клопотання позивача вимогам частини шостої статті 118 Земельного кодексу України та наявності підстави для відмови у наданні дозволу, передбаченої частиною сьомою вказаної статті, наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №14198-СГ від 20 грудня 2019 року не містить вмотивованої відмови у наданні дозволу.

Також у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20 суд надав оцінку посиланням у наказі №14198-СГ від 20 грудня 2019 року на необхідність надання заявником нотаріально посвідченої згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника та дозволу органу опіки та піклування та визнав їх безпідставним.

21.10.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ № 16795-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким відмовлено ОСОБА_2 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: невідповідність поданого на розгляд клопотання вимогам частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України, а саме, в межах бажаної до відведення земельної ділянки надано дозвіл іншому громадянину від 11.03.2020 року № 7065-СГ на площу 0,50 га. Крім того, зазначено, що неповнолітня особа має право на набуття у власність земельної ділянки та видачу правовстановлюючих документів на неї, проте вчинення всіх необхідних дій остання може здійснювати виключно за наявності нотаріально посвідченої згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника та дозволу органу опіки та піклування.

Таким чином, дослідивши надані суду матеріали, суд зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 16795-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" містить мотиви щодо невідповідності клопотання позивача вимогам частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, а саме: в межах бажаної до відведення земельної ділянки надано дозвіл іншому громадянину від 11.03.2020 року № 7065-СГ на площу 0,50 га, та в цій частині відповідає змісту рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20 щодо обов`язку зазначати підставу відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Проте, відповідачем в наказі № 16795-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 21.10.2020 року повторно зазначено другу підставу для відмови, а саме: відсутність нотаріально посвідченої згоди батьків (усиновлювачів) або піклувальника та дозволу органу опіки та піклування, якій у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20 суд надавав оцінку та визнав її незаконною.

Отже, боржником не було прийнято рішення, яке б у повній мірі відповідало висновку рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20, а тому суд приходить до висновку, що вказане судове рішення залишається невиконаним повністю.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Cхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) вчинити заходи щодо примусового виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20, передбачені статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в сумі 5000,00 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зміст поняття моральної шкоди розкрито у статті 23 Цивільного кодексу України.

Так, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (із змінами та доповненнями), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів заподіяння позивачеві моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також підтвердження причинного зв`язку між протиправними діями відповідача і завданням позивачеві від цього моральної шкоди, вимога позивача щодо стягнення моральної шкоди не підлягає задоволенню.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Героїв - пожежників, 13, м. Полтава, 36014; код ЄДРПОУ 43316700), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області (вул. Уютна, буд. 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Cхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) щодо примусового виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Cхідного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) вчинити заходи щодо примусового виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.04.2020 року у справі № 440/962/20, передбачені статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження", в межах виконавчого провадження ВП №62898674 .

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.

Головуючий суддя А.Б. Головко