Рішення № 93108522, 23.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2020 року Справа № 440/4943/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клочка К.І., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про зобов`язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про зобов`язання відповідача провести ОСОБА_1 , встановлену частиною першою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (зі змінами) нарахування пільг на отримання 50-процентної знижки плати за користування житлом, комунальними послугами з 12.07.2019 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 12.07.2019 він перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільгу у вигляді 50-процентної знижки плати за користування житлово - комунальними послугами. Водночас, органом соціального захисту позивачу відмовлено у наданні 50% знижки з оплати комунальних послуг в межах соціальних норм, визначених та затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування", оскільки сукупний дохід сім`ї позивача перевищив величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, позивач вважає безпідставною таку відмову, оскільки положення Законів України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 №76-VІІІ та "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, які визначали відсутність в учасника війни права на отримання пільги з оплати житлово-комунальних послуг, у разі якщо сукупний дохід сім`ї останнього перевищує величину доходу, яка дає право на податкову соціальну пільгу, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 18.12.2018 №12-р/2018.

Ухвалою суду від 07.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

27.10.2020 до суду від Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що управління не відмовляло ОСОБА_1 в нарахуванні пільг, оскільки останній не заповнював персональну облікову картку та декларацію, а також не надавав довідки про доходи.

У відповіді на відзив, що надійшла до суду 17.11.2020, позивач наполягає на наявності у нього, як учасника війни, права на отримання згідно з частиною першою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за користування житлово - комунальними послугами. Водночас, позивач заперечує проти твердження відповідача про ненадання ним довідки про доходи за 2019 рік, а також спростовує факт відсутності рішень щодо відмови йому у наданні спірної пільги отриманими від управління повідомленнями від 05.06.2020.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника війни, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 02.07.2019 Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозводської районної ради м. Кременчука /а.с. 9/.

Зі змісту відзиву на позовну заяву вбачається, що з 12.07.2019 ОСОБА_1 перебуває в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області на персоніфікованому обліку у Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник війни, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (розмір пільги 50%).

На звернення ОСОБА_1 у травні 2020 року до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, останнього було проінформовано про те, що для визначення наявності у нього права на пільги по оплаті житлово-комунальних послуг йому необхідно подати до Управління довідку про доходи за попередні 6 місяців перед зверненням до Управління /лист № 03-3265 від 20.05.2020, а.с. 11/.

Як вбачається з повідомлень Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, датованих 05.06.2020 ОСОБА_1 не має правп на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом, комунальних послуг, паливом та скрапленим газом, що надаються з урахуванням доходу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у зв`язку з тим, що розмір доходу перевищує встановлену межу. Рекомендовано звернутися до управління у разі зменшення розміру доходів /а.с. 10/.

Змістом зазначених повідомлень спростовується твердження відповідача про те, що позивачу не було відмовлено у наданні пільг, оскільки він не звертався, адже за змістом цих повідомлень відповідач визначив, що розмір доходу позивача перевищує встановлену межу. Відтак, відповідач обраховував доходи позивача.

ОСОБА_1 , вважаючи незаконними висновки відповідача щодо відсутності у нього, як учасника війни, права на отримання згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги у вигляді 50-процентної знижки плати за житлово - комунальні послуги звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі - Закон №3551) передбачено, що Закон спрямований на захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров`я й активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров`я.

Відповідно до статті 14 Закону №3551 учасникам війни (статті 8, 9) надаються, зокрема, такі пільги:

- 50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю);

- 50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім`ю;

- 50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім`ю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №389 затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї (далі - Порядок №389).

Цей Порядок визначає механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, тепло- та електропостачання, природний газ (в тому числі послуги з транспортування, розподілу та постачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами, а також підтвердження права на інші види пільг, які надаються з урахуванням доходу (безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, зубопротезування тощо) відповідно до законодавства.

Пунктом 2 Порядку №389, зокрема, передбачено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (учасники війни; особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдови (вдівці) та батьки померлих осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною).

Пільги, зазначені у пункті 1 цього Порядку, надаються за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу (пункт 3 Порядку №389).

Матеріалами справи підтверджено, що підставою для не надання відповідачем ОСОБА_1 пільг з оплати житлово-комунальних послуг слугувало те, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї позивача в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців перевищує розмір податкової соціальної пільги.

Суд звертає увагу, що врахування середньомісячного сукупного доходу сім`ї при наданні пільг учасникам війни було передбачено частиною шостою статті 14 Закону №3551, якою, зокрема встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Водночас, Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 №12-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, частину шосту статті 14, частину другу статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, зі змінами.

Серед іншого, суд вказав, що якщо середньомісячний сукупний дохід сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, низка пільг учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не надається. Тобто наслідком запровадження умови для надання окремих пільг стало їх скасування для певного кола осіб.

Крім того, встановивши у частині шостій статті 14, частині другій статті 16 Закону №3551 умову для отримання окремих пільг, держава переклала обов`язок щодо соціального захисту учасників війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, на членів їхніх сімей, що не відповідає суті конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб. Такий підхід нівелює позитивний обов`язок держави щодо соціального захисту вказаних осіб та членів їхніх сімей у розумінні частини п`ятої статті 17 Конституції України.

Конституційний Суд України вважає, що забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов`язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п`ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону №3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави.

Дослідивши матеріали справи та законодавство України у сфері соціального захисту громадян, Конституційний Суд України дійшов висновку, що рівноцінної заміни або компенсації скасованих пільг для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, законодавець не передбачив.

Обмеження або скасування положеннями Закону №76, які є предметом конституційного контролю, пільг, установлених Законом №3551, фактично є відмовою держави від її зобов`язань, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну , та членів їхніх сімей.

Таким чином, підпунктами 1, 3, абзацом другим підпункту 2 пункту 9 розділу I Закону №76 знижено досягнутий рівень соціального захисту учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. У зв`язку з цим абзац другий підпункту 1, абзац другий підпункту 2, абзаци другий, третій, четвертий підпункту 3 пункту 9 розділу I Закону № 76, якими виключено положення Закону №3551 щодо пільг на проїзд для учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону №3551, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону № 3551, якими встановлено умову для отримання окремих пільг, суперечать частинам першій, п`ятій статті 17 Основного Закону України.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 №12-р/2018 встановлено, що частина шоста статті 14, частина друга статті 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 18.03.2019.

Таким чином, починаючи з 18.03.2019 при наданні пільг учасникам війни не враховується умова, яка була передбачена частиною шостою статті 14 Закону №3551, зокрема, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців має не перевищувати величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як учасник війни - пільговик, перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області з 12.07.2019.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.

За змістом статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на задоволення позовних вимог, суд вважає за доцільне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області (код ЄДРПОУ 26218015, м. Кременчук, Полтавська область, проспект Сободи, 66) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надати ОСОБА_1 пільгу, встановлену частиною першою статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-ХІІ, у вигляді 50-процентної знижки плати за користування житлово - комунальними послугами з 12.07.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Автозаводського району Департаменту соціального захисту населення та питань АТО Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий суддя К.І. Клочко