Рішення № 93081093, 18.11.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7431/20

Категорія 59

2/295/2026/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Ярошовець В.Б.

розглянувши y відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

І. СУТЬ ЗАЯВИ

24.06.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом, в якому просить визначити додатковий двомісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач вказала, що вона та відповідач, який є її рідним братом, є спадкоємцями першої черги після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших спадкоємців у померлої ОСОБА_3 немає. Спадкове майно складається з Ѕ ідеальних частин квартири АДРЕСА_1 .

В позовній заяві позивач вказує, що у зв`язку із запровадженим в Україні карантином, вона, як мати малолітнього сина, лише 22.06.2020 року змогла прибути до нотаріуса в м. Житомирі та подати документи для оформлення спадкових прав на нерухоме майно після смерті матері. Однак, 22.06.2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Гукова Н.Є. повідомила про неможливість оформлення спадщини у зв`язку з пропуском строку, передбаченого чинним законодавством, для подання заяви про прийняття спадщини.

Позивач вважає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини був пропущений нею з поважних причин, оскільки позивач написала заяву про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку - 10.03.2020 року, однак з 12.03.2020 року в Україні оголошено загальнонаціональний карантин із обмеженням пересування між містами, що не дало можливості позивачу, як матері малолітньої дитини, подати вже написану заяву до нотаріуса в м. Житомирі - за місцем відкриття спадщини.

ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Ухвалою судді від 26.06.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 31.07.2020 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача , залучено Житомирську міську раду .

Ухвалою суду від 22.09.2020 року, на підставі заяви позивача від 21.09.2020 року, до участі у справі в якості співвідповідача залучено Територіальну громаду м. Житомира в особі Житомирської міської ради.

Ухвалою суду від 30.10.2020 року підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Заяв по суті справи до суду не надійшло.

У судове засідання позивач не з`явилась, у матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи без її участі, в якій зазначено, що позивач позов підтримує та просить задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що відповідач ОСОБА_2 позов визнає та просить його задоволити.

Представник відповідача Територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради в судові засідання не з`являвся, відзив на позовну заяву не подавав, електронною поштою надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника міської ради за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності учасників справи, які скористалися своїм правом та подали до суду заяви про розгляд справи в їх відсутність.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина третя статті 1222, частина перша статті 1220, частина перша статті 1270 Цивільного кодексу України).

Як визначено ч. ч. 1, 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Стаття 1261 Цивільного кодексу України встановлює, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно із частинами першою, третьою, п`ятою статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ та ОЦІНКА СУДУ

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження (а.с. 9).

Зі змісту копії свідоцтва № НОМЕР_1 про право власності на житло, яке видане 24.05.2006 року відділом приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Житомирської міської ради, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних долях (а.с. 16-17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, що підтверджується змістом копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 04.11.2019 року (а.с. 14).

Згідно копії довідки №07/06 від 18.06.2020 року, яка видана Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «3-Березівський, 6», ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (зареєстрована з 13.06.1997 року), інші зареєстровані за цією адресою були відсутні (а.с. 15).

10.03.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Приладишевою Р.В. засвідчено заяву ОСОБА_1 , якою вона повідомила всі компетентні органи, що спадщину після смерті матері ОСОБА_3 вона приймає (а.с. 20).

Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гуковою Н.Є. листом від 22.06.2020 року на усне звернення ОСОБА_1 , з приводу можливості прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , було повідомлено, що спадкоємцем пропущено строк, передбачений чинним законодавством для прийняття спадщини (а.с. 23).

Як вбачається з копії довідки про реєстрацію місця проживання №12532743 від 18.06.2020 року, яка видана Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Подільської РДА в м. Києві, місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 ) (а.с. 8). ОСОБА_1 є матір`ю малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (а.с. 10).

Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, позивач посилається на те, що у зв`язку із встановленням на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), у зв`язку з дією якого було припинено міжміське транспортне сполучення, вона не мала змоги до закінчення шестимісячного терміну для подання зави про прийняття спадщини приїхати до нотаріуса у м. Житомир та подати таку заяву за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами та доповненнями згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 року, № 500 від 17.06.2020 року, № 641 від 22.07.2020 року, № 760 від 26.08.2020 року, № 956 від 13.10.2020 року) карантин на всій території України встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р.,були заборонені, зокрема: з 12 год. 00 хв. 18 березня 2020 р. регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями).

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Таким чином, оцінюючи в сукупності обставини, на які посилається позивач на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про наявність у неї об`єктивних труднощів для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_3 , що є підставою для задоволення позову у межах заявлених вимог та вважає за необхідне визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у два місяці.

Керуючись ст. ст 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , тривалістю два місяці від дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Територіальна громада м. Житомира в особі Житомирської міської ради, місце знаходження: м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 4/2; ідентифікаційний код юридичної особи 13576954.

Суддя О.В. Стрілецька