Ухвала суду № 93057694, 23.11.2020, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5523/13-ц

УХВАЛА

23 листопада 2020 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича,

встановив:

Заявниця звернулася до суду із скаргою на дії приватного виконавця Маковецького З.М., в якій просить визнати неправомірним винесення приватним виконавцем Маковецьким З.М. постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.12.2019 року та зобов`язати його скасувати таку.

Зазначена скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Як убачається з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб Державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодоформи та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України іГПКУкраїни,тамістити відомості, перелічені в пунктах 3-5 ч.3 ст. 85 Закону N606-XIV. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК України і ГПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Оскільки розділом VIІ та ст. 448ЦПК України не визначені конкретні вимоги до форми та змісту скарги, то слід застосовувати аналогію закону на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи;

б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Згідно ч.1 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Як встановлено, скарга ОСОБА_1 не містить повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) стягувача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості скаржнику відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Крім того, оскільки скарга містить посилання на ст. 449 ЦПК України щодо поновлення судом пропущеного з поважних причин строку для звернення зі скаргою, вважаю за необхідне зазначити, що скарга та додані до неї додатки не містить самого клопотання про поновлення пропущеного строку, а також доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з скаргою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177,185, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича – залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк скаргу вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя: