Постанова № 9304815, 23.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

23.04.2010 р. № 2а-669/09/1370

Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

при секретарі Білас Ю.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Білостоцького С.М., Наконечного І.Я., згідно доручення,

від відповідача: Кармелюка Т.Б., згідно доручення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Елпіс»до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Шевченківському районі м. Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

позов пред'явлено ТОВ «Елпіс»до ДПІ в Шевченківському районі м Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.02.2005 року №0000712320/4378, яке було прийнято за результатами документальної перевірки правильності дотримання податкового та валютного законодавства України ТОВ «Елпіс»за період з 01.01.2003 року по 30.09.2004 року, оформленої актом від 17.02.2005 року №1136/23-2/23882505.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що доказом належного виконання сторонами свої зобовязань згідно укладених договорів про надання інформаційно-консультаційних послуг є акти приймання-передачі виконаних послуг та платіжні доручення про перерахування позивачем коштів на оплату наданих послуг. При цьому посилається на п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР (в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки), згідно якої не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Звідси, на думку позивача, твердження відповідача про те, що відповідним підтверджуючим документом, на підставі якого позивач мав право віднести до складу валових витрат їх вартість, сплачену відповідно до договору про надання інформаційно-консультаційних послуг, є результат досліджень, не відповідає чинному законодавству. Тому оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідача слід скасувати.

В судовому засіданні представник позивача Білостоцький С.М. позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Наконечний І.Я. позов підтримав повністю, просив його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача Кармелюк Т.Б. проти позову заперечив повністю з мотивів, викладених у запереченні на позов, суть якого зводиться до наступного. До перевірки позивачем не надано жодного підтвердження результатів маркетологічних та інших досліджень, а в актах наданих послуг не вказано чітко, які саме інформаційно-консультаційні послуги з питань підготовки, організації, ведення виробництва, продажу продукції були надані, що суперечить ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року, в якому зазначено, що первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити, як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до Акту про результати документальної перевірки позивача від 17.02.2005 року встановлено порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого ТОВ «Елпіс»віднесено до складу валових витрат протягом 9 міс. 2004 року витрати, що не підтверджені відповідними підтверджуючими документами на загальну суму 45916,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2004 року 18580,00 грн., за 2 квартал 2004 року 18040,00 грн., за 3 квартал 2004 року 9296,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 9 місяців 2004 року на загальну суму 11479,00 грн., в тому числі за 1 квартал 2004 року 4645,00 грн., за 2 квартал 2004 року 4510,00 грн., за 3 квартал 2004 року 2324,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.02.2005 року за №0000712320/04378, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток усього 15154,80 грн., в тому числі за основним платежем - 11479,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3675,80 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.04.2005 року позовні вимоги задоволено повністю, визнано недійсним спірне податкове-повідомлення-рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Львова від 21.02.2005 року за №0000712320/04378.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу ДПІ в Шевченківському районі м. Львова без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.12.2008 року рішення господарського суду Львівської області від 06.04.2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.06.2005 року апеляційної інстанцій скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України вказав на необхідність з'ясування факту, чи були направлені витрати ТОВ "Еліпс", понесені ним в зв'язку з придбанням маркетингових послуг, на максимізацію доходів та мінімізацію витрат, тобто на отримання прибутку в цілому. А також суду першої інстанції слід з'ясувати, які роботи інформаційно-маркетингового характеру та в кому обсязі були виконані СПД ФО ОСОБА_1 та ТОВ "Кретон", оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, які б містили дані про те, яку саме роботу по спостереженню, вивченню та аналізу стану ринку лікарських засобів та виробів медпризначення було проведено виконавцями за вказаними договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно договору від 02.01.2004 року №5/014 про надання інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Каско»виконувало для позивача роботи по інформаційному, консультаційно-довідковому, маркетинговому обслуговуванню для оптимізації та інтенсифікації господарсько-виробничої діяльності, а саме: спостереження, вивчення та аналіз стану ринку лікарських засобів та виробів медпризначення в межах України, дослідження регіональних особливостей; комплексний аналіз стану оптового ринку лік засобів та виробів медпризначення з метою вибору контрагентів з оптимальним співвідношенням умов постачання до асортименту рівня цін; консультації та надання рекомендацій щодо тактики і стратегії поведінки на оптовому ринку в якості покупця медтоварів з урахуванням тенденцій розвитку ринку та коливань політики органів державної влади, а атакож практичного досвіду інших клієнтів виконавця. Відповідно до п.п.2.1.4 вищевказаного договору результати досліджень подаються в електронному вигляді. За 2004 рік ТОВ «Елпіс»віднесено до валових витрат по вказаному договору відповідно до актів виконаних робіт на загальну суму 17870 грн.

Згідно договору від 02.02.2004 року №01/04М про надання інформаційно-консультаційних послуг СПД ФО Войтанович Р.П. виконував роботи по інформаційному, консультативно-довідковому, маркетологічному обслуговуванню для оптимізації та інтенсифікації господарсько-виробничої діяльності. Відповідно до п.п.2.1.4 вищевказаного договору результати досліджень передаються в електронному вигляді. За 2004 рік віднесено до валових витрат по вказаному договору відповідно до актів виконаних робіт на загальну суму 24650,00 грн.

Відповідно до договору від 02.08.2004 року №84/15 про надання інформаційно-консультаційних послуг ТОВ «Кретон»виконує роботи по інформаційному, консультативно-довідковому, маркетилогічному обслуговуванню для оптимізації та інтенсифікації господарсько-виробничої діяльності. Згідно із п.п.2.1.4 вищевказаного договору результати досліджень передаються в електронному вигляді. За 2004 рік віднесено до валових витрат по вказаному договору згідно акту виконаних робіт на загальну суму 3396,00 грн.

Враховуючи вимоги касаційної інстанції судом на новому розгляді була призначена судово-економічна експертиза.

Відповідно до висновку №2476 судово-економічної експертизи від 30.11.2009 року зазначене а Акті документальної перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 17.02.2005 року заниження обєкта оподаткування податком на прибуток ТОВ «Елпіс»за 9 місяців 2004 року в розмірі 45916,00 грн. та заниження податку на прибуток в розмірі 11479,00 грн. документально не підтверджується. Окрім цього, судово-економічною експертизою було встановлено економічну доцільність проведення інформаційно-маркетингових досліджень та витрат на їх оплату з огляду на отриманий економічний результат.

Відповідно до п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.1997 року (в редакції, що діяла станом на момент проведення перевірки), під валовими витратами виробництва та обігу розуміють суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно із п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 вищевказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами веденнями податкового обліку.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно із ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи специфіку інформаційно-консультаційних та маркетингових послуг, у замовника, який споживав дані послуги, для віднесення вартості послуг до валових витрат, мали б бути відомості, які б містили дані, про те, яку саме роботу по спостереженню, вивченю та аналізу стану ринку лікзасобів та виробів медпризначеня було проведено виконавцями за укладеними договорами про надання послуг, оскільки з актів-прийому передачі надани інформаційно-технічних послуг, платіжних доручень та інших матеріалів справи не вбачається, які саме роботи інормаційно-маркетингового характеру, та в якому обсязі були виконані СПД ОСОБА_1, ТОВ «Кретон»та ТОВ «Каско».

Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу (ст.81 КАС України).

У висновку експерта зазначаються: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки та обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

Висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі (ст.82 КАС України).

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги висновок № 2476 судово-економічної експертизи від 30.11.2009 року суд не може погодитися із висновком експерта в тій частині, що ТОВ «Елпіс»не здійснив заниження обєкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2004 року в розмірі 45916 грн. та заниження податку на прибуток в розмірі 11479,00 грн., оскільки при здійсненні експертизи експерт зробив правову оцінку фактам, викладених в матеріалах судової справи, чого не мав права робити, оскільки правову оцінку тим чи іншим фактам при розгляді справи може здійснювати виключно суд. При цьому, експерт безпідставно зробив висновок про відсутність заниження ТОВ «Елпіс»податку на прибуток у розмірі 11479,00 грн., оскільки із наявних матеріалів справи не вбачається, які саме роботи інформаційно-маркетингового характеру, та в якому обсязі були виконані СПД ОСОБА_1, ТОВ «Кретон»та ТОВ «Каско». Позивачем не доведено факту надання йому інформаційно-маркетингових послуг, оскільки не представлено жодних доказів, якого характеру були послуги, в чому вони полягали та їх обсяг. У звязку із тим, позитивна відповідь судово-економічної експертизи, щодо наявності економічної доцільності проведення інформаційно-маркетингових досліджень та витрат на їх оплату з огляду на отриманий економічний результат, не має жодного значення для вирішення спору, оскільки не доведено самого факту надання таких послуг.

Таким чином, суд вважає, що ТОВ «Елпіс»були допущені порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за 9 місяців 2004 року на загальну суму11479,00 грн.

Отже, прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 21.02.2005 року за №0000712320/04378, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток усього 15154,80 грн., в тому числі: за основним платежем - 11479,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3675,80 грн. є правомірним.

Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 28.04.2010 року.

Суддя Потабенко Варвара Анатоліївна