Постанова № 9303236, 22.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2010 р. Справа № 2-а-398/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,

при секретарі судового засідання: Димчишиній Тетяні Вікторівні

за участю представника позивача: Балховського С.В.

представника прокуратури : Сувалова В.О.

у відсутності відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: прокурора Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :

Прокурором Замостянського району м. Вінниці в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області подано позов про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 510 грн. накладених фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки суду не відомі, хоча про час, дату та місце розгляду справи він повідомлявся належним чином.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, у звязку з чим, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст.128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши подані докази, судом встановлено, що 17.03.2009р. державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області здійснено перевірку транспортного засобу ЗАЗ Дейво, державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, що належить перевізнику - приватному підприємцю ОСОБА_3, з питань додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт № 142787 від 17.03.2009р. (а.с.8).

Проведеною перевіркою встановлено, що у водія та одночасно перевізника ОСОБА_3 відсутні документи, передбачені ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме - ліцензійна картка.

Зокрема, згаданою нормою Закону встановлено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Вінницькій області № 065282 від 13.04.2009р. до ОСОБА_3 застосовано фінансові санкції в сумі 510 грн. (а.с.5).

Дана постанова про накладення фінансових санкцій направлена відповідачу рекомендованим листом, який відділенням поштового звязку на адресу позивача не повертався, що свідчить про його отримання адресатом (а.с.4,6).

Пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. №1567 передбачено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Постанова про накладення фінансових санкцій відповідачем не оскаржена в передбаченому законодавством порядку, хоча і жодних доказів її виконання в добровільному порядку матеріали справи не містять.

Чинним законодавством України не передбачено механізму примусового стягнення фінансових санкцій у випадку несплати їх перевізником у добровільному порядку. Так, зокрема, Закон України "Про автомобільний транспорт" не передбачає примусового виконання даних постанов органами держаної виконавчої служби.

Несплата фінансових санкцій в добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до державного бюджету, що суттєво порушує інтереси держави.

Згідно положень ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно статті 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, встановлено, що наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою є підставою представництва прокуратури інтересів держави в суді.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем та прокурором докази, а також беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо предмету спору, суд приходить до висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 510 грн.

Поряд з цим суд наголошує, що оскільки відповідач ОСОБА_4 скоїв порушення законодавства про автомобільний транспорт здійснюючи свою підприємницьку діяльність, будучи зареєстрованим як фізична особа - підприємець, тому і фінансова санкція в сумі 510 грн. має бути стягнута з нього як з підприємця.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в дохід Державного бюджету України (р/р 31111106700002, код 34701167, держбюджет м. Вінниця, 21081100, ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015) фінансові санкції в сумі 510 (пятсот десять) гривень.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 26.03.10

Суддя/підпис/Драчук Тетяна Олександрівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

22.03.2010