Постанова № 9303233, 22.03.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

___________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2010 р.           Справа № 2-а-253/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,

при секретарі судового засідання: Димчишиній Тетяні Вікторівні

за участю представника позивача: Данилюка В.В.

у відсутності представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Промтехагросервіс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ :

Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів заявлено позов до приватного підприємства (далі - ПП) "Промтехагросервіс", в якому позивач просить зобов'язати ПП "Промтехагросервіс" сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати працівника у 2008 році та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій, розраховану відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці та соціальної політики від 15.05.2007р. №233, на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та п. 3.7 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р. в поданому звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік не розрахована та у рядку 06 не відображена сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен розрахувати та сплатити роботодавець самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановлено ч. 1,2 ст. 19 Закону, так як із поданого звіту випливає, що відповідач не виконав норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у кількості 1-го робочого місця.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, письмових пояснень з приводу обґрунтованості чи необґрунтованості заявленого позову не наддав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон N875-XII) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону N875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 ст. 19 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачається зі звіту відповідача про зайнятість і працевлаштування інвалідів у 2008 році, середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача складала - 53 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність –1 особа, фонд оплати праці штатних працівників становить 469,9 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становила 8867 грн. Кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях у відповідача, відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” складає 2-і особи, однак, відповідачем самостійно вона не була розрахована.

Як зазначено вище, приписами частини 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю також зобов'язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Пунктом 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N70, передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Як вбачається з листа Бершадського районного центру зайнятості №691 від 19.05.2009 року, ПП "Промтехагросервіс", відповідач лише 16.07.2008 року надав центру звіт за формою 3ПН про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі середньої заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

В силу ч. 4 ст. 20 Закону N875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Згідно ч. 2 п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Таким чином, з системного аналізу наведених правових норм слідує висновок, що обов'язок, щодо здійснення розрахунку адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для інвалідів, покладений саме на роботодавців.

Крім того, як зазначено вище, відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону N875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону, а в силу ч. 2 ст. 20 вказаного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році відповідач зобов'язаний розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції в строк до 15 квітня 2009 року.

Однак, станом на момент подання позовної заяви, та момент розгляду справи в суді, відповідачем вчасно не розраховано та не сплачено адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році, у зв'язку з чим позовні вимоги, щодо зобов'язання відповідача сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі середньої річної заробітної плати працівника у 2008 році в розмірі 8866,04 грн. та пеню за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 768,74 грн., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню

Згідно частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем—фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства “Промтехагросервіс”(24410, Вінницька область, Бернадський район, с.Сумівка, вул.Коцюбинського,17, р/р 26002055312603 ВФ “Приватбанк”, МФО 302689, код ЄДРПОУ 31348556) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Бершадський район, р/р 31219230700041, код ЄДРПОУ 34701172, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: “платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік”) адміністративно-господарські санкції в розмірі 8866,04 грн., пеню в розмірі 768,74 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 26.03.10

Суддя/підпис/          Драчук Тетяна Олександрівна

Копія вірна:

Суддя:

Секретар:

22.03.2010