Рішення № 93012573, 23.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 листопада 2020 року справа №640/17904/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ЛЕГІОН 2015»)доГоловного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві)провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 05 вересня 2019 року №0000621409 та №0000611409

В С Т А Н О В И В:

Головним управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину позивача, який розташований за адресою м. Київ, вул. Артема, 49, про що складено акт від 09 серпня 2019 року (бланк №002082).

У ході перевірки встановлено порушення вимог статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», які полягали у роздрібній торгівлі пивом в час доби, реалізація якого обмежена шляхом заборони його реалізації з 23:00 до 10:00 годин; статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», що полягало у зберіганні з метою реалізації тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка; пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: не забезпечено подання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 вересня 2019 року:

№0000621409, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 23800,00 грн.;

№0000611409, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 170,00 грн.

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при перевірці відповідачем не взято до уваги, що сигари марки «Candlelight» продавились у роздріб поштучно, тоді як марка акцизного податку на пачці була розірвана. Крім того, позивач вказує на те, що фактично роздрібна торгівля пивом ним проведена у дозволений час, тоді як час, зазначений на фіскальному чеку збільшився внаслідок технічних особливостей роботи засобів сканування на підприємстві. Щодо не подання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій позивач повідомив, що така передача проводиться автоматично.

Натомість відповідач не погоджується із позовними вимогами та просить суд залишити позов без задоволення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/17904/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

До суду надійшла заява позивача про заміну відповідача його правонаступником.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2020 року заяву позивача про заміну первинного відповідача задоволено, замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом частини другої статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд приходить до висновку про невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача вимогам статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, через що позовні вимоги про їх скасування підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як свідчать матеріали справи, в магазині за адресою м. Київ, вул. Артема, 49 здійснює діяльність позивач у сфері роздрібної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами з використанням належним чином зареєстрованих, опломбованих та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій.

Перевіркою встановлено, зокрема, факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями в час доби, реалізація яких обмежена шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 годин у відповідності до вимог пункту 1 Рішення Київської міської ради VI сесії VIII скликання від 27 вересня 2018 року №1529/5593 «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», а саме: через реєстратор розрахункових операцій фіскальний №3000108642 26 січня 2019 року о 23 год 01 хв. здійснено продаж пива «Чернігівське біле», фіскальний чек №71.

Позивач не заперечує факту продажу алкогольного напою, однак зазначає, що фактична реалізація пива «Чернігівське біле» здійснена 26 січня 2018 року до 23 години, тоді як фіскальний чек №71 роздрукувався пізніше о 23 год. 01 хв.

Статтею 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» передбачено, що сільські, селищні та міські ради в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці можуть встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб`єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Так, рішенням Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593 прийнятим на VI сесії VIII скликання «Про встановлення обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових в м. Києві», зокрема, пунктом 1, вирішено суб`єктам господарювання, які зареєстровані в установленому порядку, та суб`єктам господарювання, які мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриману згідно з вимогами законодавства України, обмежити торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими в м. Києві у стаціонарних об`єктах торгівлі, малих архітектурних формах та тимчасових спорудах торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, окрім закладів ресторанного господарства (кафе, бари, заклади громадського харчування, ресторани тощо) на території м. Києва шляхом заборони їх реалізації з 23:00 до 10:00 години.

Рішення Київської міської ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593 офіційно оприлюднене в газеті «Хрещатик» 24 жовтня 2018 року.

Суд при вирішенні справи враховує, що згідно з Розділом 1 Наказу від 25 грудня 1998 року № 851 «Про затвердження Рекомендацій по вибору та застосуванню технічних засобів штрихового кодування на підприємствах сфери торгівлі» передбачено, що розрахунки за придбані товари здійснюються у вузлах розрахунків, в яких встановлені електронні контрольно-касові апарати (ЕККА). До ЕККА підключаються ручні або стаціонарні сканери. Інформація про товар зчитується сканером з етикетки з штрихкодовою позначкою і передається в касовий апарат, в якому автоматично формуються дані, необхідні для друку чека, а на табло висвітлюється ціна товару.

Відповідно до Додатку до вказаних Рекомендацій «Основні технічні характеристики засобів штрихового кодування» в п.п. 1.4. «Стаціонарні лазерні сканери» п. 1.4.1. «Типові технічні характеристики багатоплощинних лазерних сканерів» Розділу 1 «Технічні засоби зчитування штрихових кодів» передбачена швидкість автоматичного сканування, скан./сек. - 1350 - 3600.

Таким чином, суд доходить висновку, що здійснення друку чеку о 23 год. 01 хв. не може бути свідченням порушення рішення Київської міської Ради від 27 вересня 2018 року № 1529/5593, оскільки наведені положення допускають наявність певного проміжку часу між фактичним здійсненням операції з реалізації алкогольного виробу та друкуванням відповідного чеку.

Крім того, суд погоджується із доводами позивача, що такий незначний проміжок часу, який був в даному випадку витрачений на скасування товару та друкування чеку, свідчить про те, що процес реалізації алкогольного виробу був розпочатий та фактично завершений у рамках часу, визначеного рішенням Київської міської Ради від 27 вересня 2018 року №1529/5593, а отже підстави для накладення штрафу у розмірі 6 800,00 грн. оскаржуваним рішенням від 05 вересня 2019 року №0000621409 за вказане порушення відсутні.

Перевіркою також встановлено факт зберігання з метою реалізації тютюнових виробів «Candlelight» без наявності марок акцизного податку встановленого зразка за ціною 152,50 грн.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який, в свою чергу, визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно положень статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Таким чином, підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності є встановлення факту реалізації ним тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.

Разом із тим, положення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не забороняють продаж сигар поштучно.

Відповідно до пункту 23 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27 грудня 2010 року на тютюнові вироби марки наклеюються на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов`язково розривалися під час відкривання.

Отже, законом дійсно визначено вимоги щодо зберігання та реалізації тютюнових виробів за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на упаковці, а технологія маркування марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару.

При цьому застереження щодо обов`язку у суб`єкта господарювання зберігати непошкодженими марки тютюнових виробів, що реалізують поштучно, тобто після відкривання пачки, чинне законодавство не містить.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі №810/270/17 та від 18 травня 2018 року у справі № 804/4921/17.

Згідно пояснень керуючої магазином, що містяться у матеріалах справи, сигари марки «Candlelight», виробництва Німеччини, продавались у роздріб поштучно за ціною 152,50 грн., тоді як марка акцизного податку на пачці пошкоджена, оскільки така пачка була відкритою.

Таким чином, підставою для застосування штрафних санкцій шляхом винесення спірного рішення слугувала реалізація позивачем неповної пачки сигар марки «Candlelight» без марки акцизного збору встановленого зразка.

Суд також звертає увагу на те, що роздрібною торгівлею є діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування. Отже, така реалізація має бути засвідчена відповідним доказами, як то - наявністю розрахункового чеку, тощо.

Проте, відповідачем не надано жодного доказу, що підтверджував би даний факт. Акт перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відображає детального опису виявленого порушення, а саме не вказано, за яких обставин відбувалася реалізації тютюнових виробів «Candlelight» без наявності марок акцизного податку

Отже, оскільки законодавством не покладено на платників податку обов`язок зберігати розірвані марки акцизного податку після розкривання товару, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2019 року №0000621409 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17 000,00 грн. за зберігання з метою реалізації тютюнових виробів без наявності марок акцизного податку встановленого зразка також підлягає скасуванню.

Крім того, відповідно до інформаційно-аналітичних баз даних ДФС позивачем не забезпечено подання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових канал зв`язку електронних копій розрахункових документів, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій фіскальний №3000108643, заводський №GT80010614, а саме: фіскальних чеків від 30 липня 2019 року №289 о 14 год. 14 хв. та від 01 серпня 2019 року №289 о 15 год. 45 хв. В інформаційно-аналітичних базах даних ДФС інформація щодо передачі даних чеків відсутня станом на 09 серпня 2019 року.

Відповідно до абзацу 2, 4 пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти) повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані.

Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв`язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 2012 року №1057 затверджено Вимоги щодо створення контрольної стрічки в електронній формі у реєстраторах розрахункових операцій та модемів для передачі даних (далі - Вимоги № 1057), якими встановлюються критерії щодо створення контрольної стрічки в електронній формі в реєстраторах розрахункових операцій (далі - РРО) для різних сфер застосування та вимоги до модемів, за допомогою яких РРО передаватимуть дані в електронній формі дротовими або бездротовими каналами зв`язку згідно з технологією, розробленою Національним банком України. Цим же наказом затверджено Порядок передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби (далі - Порядок №1057), який встановлює механізм передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів державної податкової служби для суб`єктів господарювання, що використовують РРО.

Так, відповідно пункту 3.1.2 Вимог №1057 РРО з модемом має забезпечувати, зокрема, автоматичну із заданою сервером обробки інформації періодичністю передачу контрольно-звітної інформації до сервера обробки інформації за протоколом передачі інформації (для РРО з КСЕФ та ЕККР, у тому числі передачу інформації про кожен надрукований розрахунковий документ).

Отже, формування та передача електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків на АЗС здійснюється автоматично.

Як вбачається з акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про незабезпечення позивачем подання до органів державної податкової служби по дротових або бездротових канал зв`язку електронних копій фіскальних чеків від 30 липня 2019 року №289 о 14 год. 14 хв. та від 01 серпня 2019 року №289 о 15 год. 45 хв.

Доказів блокування проведення розрахункових операцій і як наслідок неможливості передачі контрольно-звітної інформації до сервера обробки відповідачем суду надано не було.

Судом встановлено, що сервісне обслуговування реєстраторів розрахункових операцій позивачем за договором від 25 травня 2015 року №51003-0515/14 покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційні системи», зокрема до обов`язків останнього віднесено обов`язок оплачувати послуги інформаційного еквайєра для забезпечення зберігання і збору звітної інформації з РРО позивача.

Відповідно до пункту 9.2 Порядку №1057 для РРО з КСЕФ порядок передачі даних є таким: процесор РРО вибирає з носія КСЕФ ті ПД РРО, які підлягають передачі; отриманий набір даних засобами МБ SAM захищається від підміни, модифікації та перегляду; модем встановлює з`єднання з інформаційним еквайєром та передає захищений за допомогою МБ SAM набір даних; інформаційний еквайєр перевіряє засобами НСМЕП цілісність набору даних та зберігає його у незмінному (захищеному від перегляду) вигляді у базі даних інформаційного еквайєра до отримання підтвердження про успішний прийом даних від СОД РРО; інформаційний еквайєр надсилає РРО підтвердження про отримання та успішне зберігання набору даних; РРО приймає підтвердження та зберігає його у носії КСЕФ; у разі невдалого виконання операції (порушення цілісності набору даних під час передачі, неможливість зберігання інформації у базі даних тощо) інформаційний еквайєр повертає до РРО код помилки. Залежно від коду помилки РРО повторює спробу передачі негайно або через визначений час згідно з регламентом передачі даних.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» фіскальні функції - здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам`яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства та дослідивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що позивач не міг з незалежних від нього причин передавати до органів державної податкової служби по дротових або бездротових каналах зв`язку електронні копії розрахункових документів, які повинні міститися на контрольній стрічці в пам`яті реєстратора розрахункових операцій або в пам`яті модему. Більше того, позивач не міг знати про те, що така інформація не передається у встановленому законом порядку.

Наведені факти у їх сукупності виключають наявність у діях позивача порушення вимог пункту 7 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадському харчуванні та послуг», що у свою чергу, свідчить відсутність підстав для застосування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 05 вересня 2019 року №0000611409 у розмірі 170,00 грн.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05 вересня 2019 року №0000621409.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 05 вересня 2019 року №0000611409.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 (одна тисяча двадцять одна гривня 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» (04053, м. Київ, вул. Артема, 49; ідентифікаційний код 39775097);

Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко