Рішення № 92981576, 20.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року Справа № 160/11125/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (далі – відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради №295/01-15/07 від 23.06.2020 року про припинення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям і зобов`язання ОСОБА_1 повернути переплачену суму державної соціальної допомоги.

- зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради поновити та виплатити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім`ї та державну соціальну допомогу на дітей одиноким матерям з урахуванням строків призначення з 01.07.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку у відповідача як одержувач державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, а також допомоги одиноким матерям. Позивач дізналась, що спірним рішенням припинено виплату державної допомоги та прийнято рішення про стягнення надмірно видної допомоги, у зв`язку із умисним приховуванням відомостей щодо наявності у її володінні земельної ділянки та отримання доходу від здачі даної ділянки в оренду. Також зазначає, що припинення виплати та повернення виплаченої соціальної допомоги можливе за наявності ознак (обставин) навмисного подання недостовірних відомостей чи приховання відомостей, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру. Позивач ОСОБА_1 не знала про наявність у неї земельної ділянки, дізналась про це від соціального інспектора, відповідно договору оренди вказаної ділянки вона не підписувала, жодних грошових коштів за користування землею вона не отримувала.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

08.10.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що припинення виплати допомоги здійснено в порядку та у спосіб передбачені законом, оскільки позивачем прихована інформація про наявність і фактичний розмір земельної ділянки, яку не внесено до декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що є порушенням законодавства, яке регулює надання допомоги малозабезпеченим сім`ям. Даний факт став підставою для припинення виплати допомоги.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач знаходиться на обліку у Центральному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради та отримує державну соціальну допомогу.

За заявою ОСОБА_1 від 13.09.2019 року їй було призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям та державну допомогу на дітей одиноким матерям за період з 01.09.2019 по 29.02.2020 року.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ та Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання державної соціальної допомоги» від 08.04.2020 № 264 (далі по тексту- Постанова № 264), заявниці було автоматично подовжено виплату вищезазначених допомог у наступному розмірі:

- державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям з 01.03.2020 по 30.06.2020 у розмірі 1374 грн. 63 коп. щомісячно;

- державна допомога на дітей одиноким матерям з 01.03.2020 по 30.06.2020 у розмірі 741 грн. 28 коп. щомісячно.

Відповідно до “Положення про головного державного соціального інспектора та державного соціального інспектора” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 № 1091 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24.08.2004 №1098) державними соціальними інспекторами Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради була проведена перевірка достовірності та повноти інформації про доходи та майновий стан наданої ОСОБА_1 при оформлені допомоги.

Згідно з інформацією, отриманою управлінням 19.03.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, було з`ясовано, що ОСОБА_1 13.03.2020 було проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 1 га, за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський селищна рада. яку вона здає за договором оренди землі від 01.07.2007 № б/н укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Садове» (ЄДРПОУ 32415338) строком дії до 17.07.2056 року.

ОСОБА_1 18.03.2020 року звернулась до управління з заявою про перегляд права на отримання вищезазначених допомог, подовжених з 01.03.2020. У декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги від 18.03.2020 ОСОБА_1 у розділі V вказала, що володіє на праві приватної власності земельною ділянкою площею 1 га. Під час звернення до управління з вищезазначеною заявою її було повідомлено про необхідність донести у місячний термін (до 18.04.2020) договір оренди землі та отриманий дохід від здачі землі в оренду.

Позивачу було направлено повідомлення № 07-1-2/1-3623 від 29.04.2020 про необхідність додати терміном до 27.05.2020 договір про земельну ділянку та доходи від землі за 2019 рік.

У зазначений термін заявниця не надала до управління договір оренди та отриманий дохід від здачі землі в оренду, у зв`язку з чим рішенням від 12.06.2020 у призначенні допомог за заявою від 18.03.2020 року їй було відмовлено згідно з п. 44 «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751, п. 8 «Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям» затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250.

23.07.2020 року позивачу ОСОБА_1 направлено повідомлення Центрального управління соціального захисту населення № 295/01-15/07 від 23.06.2020 року відповідно до якого виплату соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям позивача припинено. Прийнято рішення про відшкодування позивачем надмірно виплачених коштів: державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з 01.03.2020 по 30.06.2020 р.р. у розмірі 5498 грн 52 коп.; державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям з 01.03.2020 по 30.06.2020 р.р. у розмірі 2965 грн 52 коп..

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні гарантії прав громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям визначений Законом України Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям №1768-ІІІ (далі - Закон №1768).

Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім`ям державної соціальної допомоги визначено Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою КМ України від 24.02.2003 року № 250 (далі - Порядок № 250).

Частиною 1 статті 1 Закону №1768 визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) це - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Відповідно до статті 4, 6 Закону № 1768, заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.

Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.

Статтею 7 Закону № 1768 визначено вичерпний перелік підстав з яких державна соціальна допомога не призначається.

Одним із випадків не призначення державної соціальної допомоги в статті 7 цього Закону вказується те - якщо сім`єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру, виплата призначеної державної соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк державна соціальна допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час звернення до відповідача не вказано відомості щодо права власності і надання в оренду земельної ділянки. Даний факт став підставою для прийняття спірного рішення.

Згідно пункту 9 Порядку № 250 рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів. У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім`ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Пунктом 12, 28 Порядку № 250 визначено, що у разі коли особами, які входять до складу сім`ї, навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на соціальну допомогу та визначення її розміру, виплата соціальної допомоги припиняється з місяця, в якому виявлено порушення. На наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення соціальної допомоги та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд застосовує положення Конституції України, згідно яких в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України).

Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Одержання соціальної державної допомоги і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання такої допомоги.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Відповідно до частин 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства перш за все є справедливе вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на адвокатський запит від ТОВ «Садове», позивачем отримано інформацію, відповідно до якої встановлено, що згідно доручення від 02 вересня 2010 року ОСОБА_1 уповноважила свою матір ОСОБА_2 представляти її інтереси в ТОВ «Садове» та укладати від імені ОСОБА_1 договір по управлянню та розпорядженню земельною ділянкою 1 га з ОСОБА_3 . На підставі вказаного доручення з ТОВ «Садове» було укладено договір про оренду земельної ділянки площею 1 га кадастровий номер: 122207555100:02:007:0007. Розмір орендної плати за вищевказану ділянку визначений в додаткові угоді та становить 664 грн 01 коп. один раз на рік. Оренду плату за користування землею за власним бажанням та домовленістю з керівництвом ТОВ «Садове» мати позивача отримала наперед за 2010-2020 роки однією сумою.

При цьому позивач зазначає, що ніколи такого договору не підписувала, не уповноважувала нікого діяти від свого імені та розпоряджатись належною їй земельною ділянкою, вона також ніколи не отримувала орендної плати за вищезазначеними договорами. Після смерті матері з ОСОБА_1 як спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 також не укладалось договорів оренди спадкового майна. Також, без будь яких повноважень з боку ОСОБА_1 13 березня 2020 року у єдиний державний реєстр нерухомого майна державним реєстратором Виконавчого комітету Васильківської селищної ради Васильківського району Дніпропетровської області було внесено відомості щодо права власності на земельну ділянку та інформацію щодо нібито укладених договорів оренди. На теперішній час за допомогою відповідей на запити відомо, що імовірно договір оренди в інтересах ОСОБА_1 укладала її мати ОСОБА_2 , а відносно ОСОБА_1 були вчинені шахрайські дії з боку орендаря.. На запити було надано копії державних актів на земельні ділянки, що належить ОСОБА_1 та належала ОСОБА_2 , копія нотаріальної довіреності ОСОБА_2 , копія довіреності від ОСОБА_1 на ОСОБА_2 (ця довіреність не завірена належним чином, та підпис від імені ОСОБА_1 проставлено іншою особою), копію договору оренди земельної ділянки, що належала ОСОБА_2 та копія додаткової угоди до договору нібито укладеного ОСОБА_1 (однак підпис, що міститься під додатковою угодою проставлено за ОСОБА_1 іншою особою). Копію договору укладеного з ОСОБА_1 та копію доказів виплати орендної плати ОСОБА_1 або її матері ОСОБА_2 у відповідь на запити не було надано. Остання відповідь на запит від ТОВ Садове була отримана 23.07.2020 про що свідчить конверт, що додається.

Доказів отримання позивачем доходу від оренди даної ділянки відповідачем не надано.

Суд погоджується з запереченнями відповідача, які наведені у відзиві в частині того, що в діях позивача є порушення наведених вище норм Закону №1768, в частині приховування інформації про володіння земельною ділянкою. Однак такі порушення на думку суду є неспівмірними з фактом позбавлення права на соціальну допомогу позивача.

Зміст ст.7 Закону №1768 дослівно визначає склад порушення в діях особи за наявності навмисного неподання або приховування відомостей. При цьому, таке порушення є підставою для встановлення права на державну соціальну допомогу.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що позивач не може бути позбавлений такого права, в той час коли це право йому гарантоване Державою.

Слід зауважити, що відповідач у спірних правовідносинах наділений владними -управлінськими функціями, які дають останньому змогу, без будь-якої шкоди утримати суму переплачених позивачу коштів при наступних виплатах соціальної допомоги. Зокрема таку можливість останньому законодавець визначив у нормах Порядку №250, однак як зазначалось вище, позивач не може бути позбавлений взагалі соціальної допомоги, яка є гарантією існування і утримання сім`ї.

З огляду на викладене, та з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, оскільки відповідачем при відмові у призначені соціальної допомоги, не з`ясовано причин, що слугували підставою для подання недостовірних відомостей чи приховування відомостей, та не встановлено факту умисних дій спрямованих на подання недостовірних відомостей, в тому числі про доходи і майновий стан особи, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

Разом з тим, вимога позивача про призначення соціальної допомоги не може бути задоволеною з огляду на те, що призначення допомоги є виключними повноваженнями відповідача за результатами розгляду відповідної заяви.

Крім цього, на думку суду, будь-яка вимога на майбутнє, в тому числі і про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчиняти виплати в майбутньому є неналежною по своїй суті.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 14.09.2020 у справі N 560/2120/20 дійшов висновку, що оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Відтак, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради №295/01-15/07 від 23.06.2020 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення соціальної допомоги від 18.03.2020 року.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень рішення якого оскаржується, не доведено правомірність рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради №295/01-15/07 від 23.06.2020 року.

Наведені обставини призвели до необхідності зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення соціальної допомоги від 18.03.2020 року та прийняти відповідне рішення з врахуванням висновків суду.

У зв`язку з викладеним суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до абз. 2 ч .5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42788347, 49005, м. Дніпро, вул. В. Жуковського, 39/41) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради № 295/01-15/07 від 23.06.2020 року про припинення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям і зобов`язання ОСОБА_1 повернути переплачену суму державної соціальної допомоги.

Зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.03.2020 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї та державної соціальної допомоги на дітей одиноким матерям.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42788347) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 20.11.2020р.

Суддя О.М. Неклеса