Рішення № 92958092, 06.11.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5215/18

Номер провадження 2/404/2961/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді - Варакіної Н.Б.

за участю секретаря - Уманенко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Правекс Банк» про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , АТ «Правекс банк» про визнання недійсним договору та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування вимог зазначила, що 28.09.2014 між позивачем та ПАТ КБ «Правекс - Банк» укладено договір майнового найму сейфу № 814, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Нею, 29.09.2014, надана довіреність ОСОБА_2 на використання в її інтересах зазначеного сейфу. Між нею та ПАТ КБ «Правекс - Банк» 29.03.2016 укладений договір комплексного обслуговування фізичної особи № 100186079. Відповідно до п. 1.2. зазначеного договору складена анкета-заява №236 від 29.03.2016, їй надано у майновий найм індивідуальний сейф № 814 за адресою АДРЕСА_1 , на строк з 29.03.2016 до 28.03.2017 включно. В сейфі зберігались її особисті речі, у тому числі оригінали зазначених договорів, які укладались з банком. Вона не мала наміру розривати договір з банком, власне майно, що зберігалось в індивідуальному сейфі № НОМЕР_1 не забирала, від банку також не надходило жодного листа про розірвання договору майнового найму індивідуального сейфу. Звернувшись до банку з метою доступу до найманого сейфу № 814 отримала відмову, оскільки вказаний сейф банк надав у найм ОСОБА_2 . Подала до банку заяву про повернення належного їй майна, що зберігалось у сейфі № НОМЕР_1 , але банк майно не повернув. Між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Правекс-Банк» 27.03.2017 укладена анкета-заява №311 майнового найму індивідуального сейфу. Відповідно до даного договору ОСОБА_2 передано у користування індивідуальний сейф №814 за адресою: АДРЕСА_1 , а також передані ключі від зазначено сейфу. При цьому, на дату підписання договору між ОСОБА_2 та AT «Правекс-Банк» діяв договір укладений між нею та AT «Правекс-Банк» про найм сейфу № 814. Зазначає, що внаслідок зловмисної домовленості ОСОБА_2 з банком укладено договір найму на сейф №814 у якому зберігається належне ОСОБА_1 майно, з метою заволодіння належним їй майном. Просить визнати недійсним договір укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Правекс-Банк», зобов`язати ПАТ «Правекс-Банк» продовжити строк майнового найму індивідуального сейфу шляхом внесення змін до анкети-заяви № 236 від 29.03.2016, укладеної між нею та банком, стягнути на її користь судові витрати.

Відповідач АТ «Правекс-Банк» надіслав до суду відзив на позов, в якому позов не визнав. В обґрунтування зазначив, що дійсно між банком та позивачем 29.03.2016 укладено договір комплексного обслуговування фізичної особи 100186079. Клієнтом 29.03.2016 підписано з банком також Анкету-заяву № 236 майнового найму індивідуального сейфу. Відповідно до якої позивачу надано у найм індивідуальний сейф № 814, з адресою розташування АДРЕСА_1 . Строк користування сейфом з 29.03.2016 по 28.03.2017 включно. Протягом строку дії договору клієнт лише двічі скористалася сейфом - в момент укладення договору 29.03.2016 та 27.03.2017 - в день припинення користування сейфом. На Анкеті зазначено, що 27.03.2017 ОСОБА_1 «користування сейфом № НОМЕР_1 припинив, ключі (2 екземпляри) здав. Претензій до Банку не має». Написано власноруч ПІБ клієнта та поставлено підпис; працівником банку зазначено, що 27.03.2017 він одержав ключі від сейфу № 814. Тобто строк дії користування сейфом № НОМЕР_1 клієнтом припинено, претензій до банку клієнт при поверненні ключів не мав. Позивач в позові узагальнено зазначає вміст індивідуального сейфу – «особисті речі» та не зазначає їх перелік, при прийнятті ключів від сейфу банком в індивідуальному сейфі жодних речей не було виявлено. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем умисно до суду надано не останню редакцію Анкети-заяви. Лише після припинення користування індивідуальним сейфом банком укладено договір користування цим же сейфом з іншою особою. 17.08.2015 між Банком та ОСОБА_2 укладено договір комплексного обслуговування фізичної особи №100150640 та 27.03.2017 підписано Анкету-заяву майнового найму №311 індивідуального сейфу. ОСОБА_2 наданий сейф № 814 в користування строком з 27.03.2017 по 26.03.2018 та продовжено строк користування сейфом на підставі договору про внесення змін та доповнень до договору від 26.03.2018 до 26.03.2019. Позивач не є стороною договору між банком і ОСОБА_2 , тому і немає права на визнання його недійсним. Спочатку договір між банком та позивачем припинив свою дію, позивач повернула ключі від сейфу і претензій до банку не мала, і лише після цього банком укладено договір з іншим клієнтом. Укладення договору найму цього ж сейфу з іншим клієнтом не може бути підставою для визначення такого договору недійсним. На даний час наявне виконавче провадження №ВП 36821008, постанова про арешт майна боржника ОСОБА_2 та встановлено обмеження у праві користування майном. Відповідно до постанови про арешт майна боржника, державним виконавцем накладений арешт на майно боржника та встановлено обмеження у праві користування майном, зокрема - цінності боржника, або інше майно боржника, що знаходиться в індивідуальному сейфі №814 згідно з договором №311 від 27.03.2017. Наявність даного виконавчого провадження суттєво впливає на можливість розгляду справи про визнання договору №311 від 27.03.2017 недійсним, оскільки навіть у випадку задоволення даного позову, рішення суду не може бути виконано, у зв`язку з обмеженням ОСОБА_2 права користуватися майном та сейфом. На даний час виконавче провадження не завершено, арешт не знято, доступ до сейфу ОСОБА_2 не надано, сейф на даний момент опечатано (відповідні документи були направлені разом з клопотанням про зупинення провадження). Позовні вимоги Позивача є необгрунтованими, оскільки порушення прав Позивача не було - договір припинив свою дію з ініціативи Позивача, який не мав претензій до Банку в момент припинення дії договору, в свою чергу продовження дії договору можливе лише за умови чинності такого договору. Права та обов`язки сторін за Анкетою припинилися. Відтак продовження строку дії договору неможливе.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 серпня 2018 року суддею Бершадською О.В. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 серпня 2020 року суддею Бершадською О.В. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 серпня 2020 року суддею Бершадською О.В. по справі призначено судово-почеркознавчу експертизу.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 серпня 2020 року суддею Бершадською О.В. клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи задоволено частково.

Ухвалою суду від 24.07.2020 справа прийнята до розгляду суддею Варакіною Н.Б.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позові та просила їх задовольнити. Вважає, що її права порушені, оскільки банк її не допускає до ячейки, зазначає, що лише визнання недійсності договору між банком і ОСОБА_2 є підставою для доступу до ячейки.

Представник відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позивача не визнав, суду пояснив, що ОСОБА_2 введений банком в оману про закінчення договору і те, що ячейка пуста та колишній користувач забрав з неї своє майно. Зазначає, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були знайомі, 29.09.2014 ОСОБА_1 була надана довіреність ОСОБА_2 строком на три роки на використання в її інтересах сейфу № НОМЕР_1 , тому в сейфі зберігались як речі позивача так і речі ОСОБА_2 . Однак банк запропонував ОСОБА_2 про укладення нового договору, оскільки строк дії попереднього договору закінчився, на що ОСОБА_2 погодився.

Представник відповідача АТ «Правекс Банк» Мельник В.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, обґрунтування виклала у відзиві на позов. Крім того, за результатами проведення почеркознавчої експертизи встановлено, що підписи в анкеті-заяві № 236 майнового найму індивідуального сейфу від 29.03.2016 виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою. Стосовно договору укладеного між банком та ОСОБА_2 , то позивач не є стороною договору між Банком і ОСОБА_2 , спочатку договір між банком та позивачем припинив свою дію, а потім банком було укладено договір з іншим клієнтом. Укладення договору найму цього ж сейфу з іншим клієнтом не може бути підставою для визначення такого договору недійсним.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в договорі комплексного обслуговування фізичної особи № 100186079 від 29.03.2016 зазначено, що його уклала ОСОБА_1 з ПАТ КБ «Правекс - Банк».

В анкеті – заяві № 236 майнового найму індивідуального сейфу від 29.03.2016, зазначено, що ОСОБА_1 в строк з 20.03.2016 до 28.03.2017 включно отримує від ПАТ КБ «Правекс - Банк» у майновий найм індивідуальний сейф № 814, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 видала 29.09.2014 довіреність на ім`я ОСОБА_2 мати доступ до індивідуального сейфа № НОМЕР_1 , що знаходиться в її користуванні на підставі договору № 108 майнового найму індивідуального сейфу, укладеного 28.09.2011 з ПАТ КБ «Правекс-Банк».

В анкеті-заяві № 311 від 27.03.2017 зазначено, що ОСОБА_4 у строк з 27.03.2017 по 26.03.2018 отримує від ПАТ КБ «Правекс-Банк» у майновий найм індивідуальний сейф № 814, розташований по вул. Шевченка, 18-а, в м. Кропивницький.

За клопотанням ОСОБА_1 призначена судово-почеркознавча експертиза.

Згідно висновку експерта № 3919/3920/19-27/2/20-27 від 08.01.2020 підписи від імені ОСОБА_1 в анкеті-заяві № 236 майнового найму індивідуального сейфу від 29.03.2016, які містяться в графах «клієнт ОСОБА_1 » та «клієнт/співвласник ___ підпис», виконані рукописним способом, пастою кулькової ручки, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів. Підписи від імені ОСОБА_1 в анкеті-заяві № 236 майнового індивідуального сейфу від 29.03.2016, які містяться в графах «Клієнт ОСОБА_1 » та «клієнт/співвласник _____» підпис, виконані не самою ОСОБА_1 , а іншою особою. Ці підписи виконані з реальним наслідуванням якихось справжніх підписів ОСОБА_1 шляхом попереднього тренування. В анкеті-заяві № 236 майнового найму індивідуального сейфу від 29.03.2016 рукописний запис « ОСОБА_5 », який міститься в графі «Клієнт/співвласник _(прізвище та ініціали)», виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Експертом досліджувались два підписи від імені ОСОБА_1 , які містяться в графах «Клієнт ___Барбун ОСОБА_6 » та «Клієнт/співвласник:_____(підпис)» та рукописний запис « ОСОБА_5 », який міститься в графі «Клієнт/співвласник _(прізвище та ініціали)», виконані барвником темно-синього кольору (а.с. 26).

Оскільки експертним висновком встановлено, що ОСОБА_1 взагалі не підписувала анкету заяву, а це зробила інша особа, з наслідуванням її підпису, то ОСОБА_1 не наділена правом ставить питання про продовження строку дії договору, який вона не укладала.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально - правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом.

Згідно із ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З приписів вищенаведених правових норм випливає, що позивач, звернувшись до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, зобов`язаний довести наявність або відсутність факту порушення оспорюваним договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача, що пов`язані з його особою.

У рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним за позовом особи, яка не є стороною такого правочину, суду, перш за все, слід встановити відсутність/наявність/ порушення чи оспорювання таким правочином прав та законних інтересів особи, яка звернулася із відповідним позовом.

ОСОБА_1 не є стороною договору майнового найму індивідуального сейфу, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ КБ «Правекс-Банк».

Позивач не надала суду належних та допустимих доказів які б підтвердили наявність порушеного її права, укладеним між ОСОБА_4 та банком договором, при тому, що вона не укладала договору найму індивідуального сейфу з банком.

За таких обставин позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Правекс Банк» про визнання недійсним договору, зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 16.11.2020.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда