Ухвала суду № 92958097, 19.11.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/7185/20

Номер провадження 1-кс/404/1892/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Кропивницький

Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Галаган О.В., при секретарі Туровській О.Л., за участю слідчого Король І.С., прокурора Бреуса А.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Іващенка І.Ю. розглянувши у судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12020120170000768, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кіровограда, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зі-слів є платником аліментів по утриманню доньки, віком 14 років, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- 31.10.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,

-підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий у кримінальному провадженні - начальник СВ Кропивницького районного відділення поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції Король І.С. звернулася до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , яке погоджено з прокурором Кіровоградської місцевої Бреусом А.М.

На обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що нею здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, яке внесене 17.11.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 17.11.2020 року, близько 07:15 год. більш точного часу слідством не встановлено ОСОБА_1 вчинив дії кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст.289 КК України, а саме вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.

Під час досудового розслідування, ОСОБА_1 18.11.2020 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, крім того відносно ОСОБА_1 31.10.2020 року в рамках іншого кримінального провадження вже обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в період часу, а тому слідчий просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий, прокурор, підтримали клопотання та просили його задовольнити, посилаючись на обставини в ньому викладені. Вказували, що ОСОБА_1 31.10.2020 року було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та обрано в рамках даного кримінального провадження домашній арешт у період часу, не зважаючи, що домашній арешт закінчується о 08-00 год. ранку підозрюваний згідно матеріалів кримінального провадження, біля 07-00 год. залишив будинок, де він мав би знаходитись.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, вважає себе невинуватим у інкримінованому злочині, просив обрати запобіжний захід аналогічний тому, що до нього вже обирався в рамках іншого кримінального провадження, тобто домашній арешт в період часу з 20-00 год. до 08-00 год. ранку.

Щодо себе вказав, що проживає разом із батьком по АДРЕСА_1 , розлучений, неподалік проживає донька 14 років, яку він утримує, являючись платником аліментів, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, офіційно не працевлаштований, інвалідностей та хронічних захворювань не має, має накопичення у вигляді кілька тисяч на картковому рахунку, рухомого та нерухомого майна у власності не має.

Вину категорично заперечив, зазначав, що біля 07-00 год. 17.11.2020 року виїхали з батьком на транспортному засобі у справах, під час руху були зупинені працівниками поліції, батько вийшов з ними спілкуватись та подав йому жест, щоб той їхав з місця, що він і виконав, в подальшому зупинився в лісосмузі, де його знайшли працівники СОГ, з якими він добровільно погодився проїхати до відділу поліції, в який прибули біля 18-15 год. та вже не міг вільно пересуватись. Транспортний засіб, угон якого йому інкримінують вважає спільним з батьком майном, відносини з батьком є напруженими, що стало підставою його оговору.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, підтримав позицію підзахисного. Вказав, що недоведені прокурором ризики визначені ст. 177 КПК України, доказів, що підозрюваний буде перешкоджати слідству або його уникати слідчому судді не надано. Та підзахисний не може впливати на свідків, оскільки вони є працівниками поліції.

Зазначав, що підзахисний розпорядився транспортним засобом, який вважав спільним з батьком майном, оскільки був придбаний також за його кошти.

Порушення домашнього арешту в рамках іншого кримінального провадження не має нести будь-який негативних наслідків для підзахисного в рамках даного кримінального провадження.

Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Із матеріалів справи вбачається, що у слідчого у кримінальному провадженні - начальника СВ Кропивницького районного відділення поліції Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції Король І.С. перебуває кримінальне провадження №12020120170000768, внесене до ЄРДР 17.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення ч.1 ст.289 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.289 КК України, у вчинені якого 18.11.2020 року йому повідомлено про підозру.

31.10.2020 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України в рамках кримінального провадження №12020120170000729.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 31.10.2020 року до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці, тобто з 31.10.2020 року до 31.12.2020 року, із забороною останньому в період часу з 20.00 год. по 08.00 год., включно залишати житло, що по АДРЕСА_1 .

Обґрунтованість підозри підтверджується: заявою потерпілого про вчинення кримінального правопорушення, протоколами огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків.

Згідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є не тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину від 17.11.2020 року підозрюваного ОСОБА_1 фактично затримано 17.11.2020 року о 18-45 год. Під час розгляду клопотання ОСОБА_1 вказав, що добровільно надав згоду працівникам поліції проїхати до відділку, вважає, що був затриманий о 18-15 год.

Так, ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно з вимогами ст. ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, не тяжкого кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, однак 31.10.2020 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та обрано в рамках даного кримінального провадження домашній арешт у період часу, розлучений, наявність на утриманні неповнолітньої доньки під час розгляду клопотання не доведена, вказав, на наявність накопичень у невеликому розмірі, наявність рухомого нерухомого майна у власності заперечив, офіційно не працевлаштований, оголошена раніше підозра пов`язана із навмисним зруйнуванням будинку, за адресою проживання, який він підірвав за допомогою побутового газу, має негативні відносини з батьком, тому наявність сталих соціальних зв`язків не доведена.

Таким чином, вище перелічені обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_1 , у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може продовжити злочинну діяльність, як особа, яка не контролює себе під впливом емоцій, що фактично позбавила себе житла, навмисно зруйнувавши його, дізнавшись, що батько мав намір його продати.

З вищенаведеного не може бути застосований запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки сталість соціальних зв`язків є сумнівною та злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 хоча і не тяжкий, однак наразі йому вручено повідомлення про підозру в рамках іншого кримінального провадження, а даний запобіжний захід є найбільш м`яким, та підозрюваним не заперечується, що ним було порушено більш тяжкий запобіжний захід - домашній арешт у певний період доби.

Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_1 на поруки не встановлено.

Оскільки підозрюваний не вказав на можливість внесення застави, зазначаючи про наявність незначних накопичень, застава, як самостійний вид запобіжного заходу не може бути застосована.

Відносно запобіжного заходу - домашній арешт, то він також не може бути застосований, оскільки ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження №12020120170000729 внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України вже обирався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною в період часу з 20.00 год. по 08.00 год. включно залишати житло, що по АДРЕСА_1 ,який ним було порушено, оскільки матеріалами клопотання підтверджується та підозрюваним не заперечується, що останнім був порушений домашній арешт, оскільки біля 07-00 год. ранку 17.11.2020 року, вони з батьком вирушили у справах. Тобто раніше обраний запобіжний захід не став стримуючим фактором від вчинення ним нових злочинів.

Таким чином, більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосовано до ОСОБА_1 .

Щодо твердження підозрюваного та його захисника про відсутність доказів причетності ОСОБА_1 , то у розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається захисник, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на час розгляду цього клопотання.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, так у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що підозрюваний під час зупинки транспортного засобу працівниками поліції, та їх спілкуванні із водієм цього ТЗ, пересів на місце водія та зник у невідомому напрямку. Його батько при цьому написав заяву про притягнення сина до кримінальної відповідальності, оскільки той без дозволу заволодів його транспортним засобом.

Підозрюваний під час розгляду клопотання не заперечував, що дійсно заволодів транспортним засобом, однак стверджуючи, що дана подія відбулась за вказівкою батька.

Досудове слідство розпочато лише 17.11.2020 року, відтак перевірка доводів кожного з учасників провадження, наразі триває, проте, зібраних на даний час доказів достатньо, щоб вважати підозру обґрунтованою.

Відповідно до ст. 201 КПК України підозрюваний, його захисники мають право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, чи про зміну способу їх виконання, в разі встановлення нових обставин, які не розглядалась слідчим суддею, а за відсутності такових через 30 днів з дня постановлення цієї ухвали.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного затримання тобто з 18 год. 15 хв. 17.11.2020 року.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановлення ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадження щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, проте це право, а не обов`язок слідчого судді.

Відповідно до положення ч. 5 ст. 182, ч. ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом. При цьому, беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 21 020 гривень, що відповідає 10 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України та є мінімальним.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки визначені цією нормою права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового слідства.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_1 , визначити до 18 год. 15 хв. 15.01.2021 року.

Визначити розмір застави в сумі 21 020 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, призначення платежу: застава за ОСОБА_1 .

В разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 до 15.01.2021 року виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч. 10 ст. 182 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Галаган