Ухвала суду № 92955671, 05.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

05 листопада 2020 року №520/9917/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в порядку ст. 378 КАС України по справі №520/9917/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Індустріального відділу обслуговування громадян м. Харкова (сервісний центр) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Від ОСОБА_1 27.07.2020 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення, в якій заявник просить суд:

- встановити спосіб виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2020 у справі №520/9917/19 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 по момент відновлення виплати пенсії, з урахуванням проведених платежів, однією сумою без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України (від 05.11.2014 №637, від 22.08.2018 № 649), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат;

- звернути рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі №520/9917/19 в цій частині до негайного виконання.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що на теперішній час рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року по справі №520/9917/19 пенсійним органом не виконано в повному обсязі, що є підставою для встановлення способу виконання рішення в порядку статті 378 КАС України.

Представником відповідача по справі через канцелярію суду подано відзив на заяву, в якому проти поданої заяви останній заперечував та зазначив, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року по справі №520/9917/19 виконано відповідачем добровільно та здійснено поновлення пенсії позивачу, а також нараховано доплату, що виникла за період з 01.03.2016 року по 31.10.2019 року, яку буде виплачено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" та постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 "Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" за наявності бюджетного фінансування.

Позивач або представник позивача в судове засідання не прибули, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява, в якій останній просить суд розгляд справи здійснити без участі представника управління.

Відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Згідно із положеннями п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень частини 4 статті 229 КАС України.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для розгляду заяви про встановлення способу виконання рішення в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви та заперечень проти неї, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022), Індустріального відділу обслуговування громадян м. Харкова (сервісний центр) (проспект Московський, буд. 198/3, м. Харків, 61082) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з березня 2016 року; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з березня 2016 року; допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» судом встановлено, що рішення суду від 31.10.2019 року відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили 03.12.2019 року, у зв`язку з чим 23.12.2019 року позивачу було видано виконавчий лист.

Матеріали справи свідчать, що заявник 23.12.2019 року звернулась до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області з заявою про відкриття виконавчого провадження, за результатами розгляду якої державним виконавцем 26.12.2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Заявником вказано, що державним виконавцем 02.03.2020 року винесено постанову про накладення штрафу на відповідача за невиконання рішення суду у сумі 5100,00 грн. та 30.03.2020 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. за невиконання рішення суду.

Матеріали заяви також свідчать, що постановою державного виконавця від 30.03.2020 року закінчено виконавче провадження №60937954 на підставі п. 11 ч.1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" та, зокрема, вказано, що 30.03.2020 року до Головного управління Національної поліції у Харківській області підготовлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.03.2020 року №747-1093/Н-02/8-2000/20 позивача було повідомлено, що на виконання судового рішення по справі №520/9917/19 їй проведені відповідні нарахування пенсії, доплату за рішенням суду в межах виплат за один місяць нарахованого на грудень 2019 року. Також вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року №637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", суми пенсії, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Розглядаючи заяву ОСОБА_1 , суд бере до уваги, що відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із положеннями ч.3 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що остання пов`язує можливість зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у виняткових випадках за умови доведення заявником існування конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у певний строк.

Суд зазначає, що вищенаведені норми не дають чітких роз`яснень щодо цих підстав, підкреслюючи роль судового розсуду в оцінці заявлених обставин.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду боржником, зазначення настання обставин, що дозволяють виконати рішення суду протягом визначеного терміну. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Приписами статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Під час розгляду заяви встановлено, що підставою для звернення з останньою вказано на наявність підстав для встановлення способу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 року по справі №520/9917/19 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести виплату виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.03.2016 по момент відновлення виплати пенсії, з урахуванням проведених платежів, однією сумою без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України (від 05.11.2014 №637, від 22.08.2018 № 649), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.

Проте суд зазначає, що заявником не надано будь-яких належних доказів, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення. В той же час, дана заява стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично пов`язана із зміною суті резолютивної частини рішення суду, оскільки з неї випливає наявність нових позовних вимог, які не були заявлені позивачем під час розгляду справи.

Стосовно поданої заяви в частині вимоги про встановлення судом способу виконання рішення суду без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 останнім фактично пов`язуються із втратою чинності вказаною постановою, оскільки саме в такому випадку її норми не підлягають застосуванню відповідачем.

Судом за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що на момент розгляду даної заяви рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року у справі № 640/5248/19 п.п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» були визнані протиправними та нечинними.

Також стосовно поданої заяви в частині вимоги про встановлення судом способу виконання рішення суду без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 суд зазначає, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.06.2017 року та постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2018 року у справі № 826/12123/16 пункти 7, 8, 9, 13 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 р. № 365 та абз. 10 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» від 5 листопада 2014 р. № 637 визнано нечинними.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, у разі втрати чинності нормативно-правовим актом, такий нормативно правовий акт не підлягає застосуванню з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, зазначені вимоги позивача стосовно зобов`язання відповідача провести виплату пенсії без використання при такій виплаті постанов Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 та від 22.08.2018 № 649 є такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказані заявником обставини, які обумовили подання вказаної заяви, не є винятковими, які б вказували про ускладнення або неможливість виконання судового рішення.

Стосовно поданої заяви в частині вимоги про встановлення судом способу виконання рішення суду шляхом виплати пенсії однією сумою суд зазначає наступне.

Спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно.

Отже, оскільки рішення суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину пенсії набрало законної сили, то перерахування недоплачених сум буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.

Таким чином суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної частини заяви.

Стосовно поданої заяви в частині вимоги про звернення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі №520/9917/19 в частині до негайного виконання суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) накладення арешту на активи, що пов`язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.

Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об`єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об`єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.

З огляду на вищевикладену норму слід дійти висновку, що негайному виконанню підлягають рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Як вбачається зі змісту судового рішення у справі судом було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з березня 2016 року.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на висновки суду, наведені вище, у суду відсутні підстави для звернення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2019 у справі №520/9917/19 в частині до негайного виконання.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що заява ОСОБА_1 про встановлення способу виконання рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 254, 255, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення в порядку ст. 378 КАС України по справі №520/9917/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Індустріального відділу обслуговування громадян м. Харкова (сервісний центр) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали в порядку письмового провадження виготовлено 18 листопада 2020 року.

Суддя Мельников Р.В.