Рішення № 92955672, 18.11.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 р. Справа № 520/12564/2020

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с. 38 - 44), просить суд:

- визнати противоправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області у відмові в призначенні ОСОБА_1 пенсії як державному службовцю згідно з Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ;

- скасувати рішення № 124 від 04.09.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке оформлено рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 26 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України (номер справи 854336/99) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, як державному службовцю;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби період в лавах державних Збройних сил СРСР, роботи в органах державної податкової служби, органах місцевого самоврядування, обласній державній адміністрації: з 17.11.1976 по 15.11.1978 року; з 25.09.1995 року по 18.10.2002 року; з 04.12.2002 року по 03.07.2007 року; з 21.09.2010 року по 28.08.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 1 вересня 2020 року пенсію за віком як державному службовцю згідно із Законом України «Про державну службу», з урахуванням наданих довідок про стаж роботи на складові заробітної плати здійснивши виплату однією сумою без застосування постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду»;

- звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 призначеної суми пенсії в межах одного місяця.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що з листопада 2017 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 01 вересня 2020 року він звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723. Проте, рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 23 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 124 від 04.09.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу", оскільки стаж державної служби ОСОБА_1 складає 5 років 7 місяців 11 днів, тоді як необхідно 20 років стажу державної служби. Позивач вважає протиправною таку відмову, оскільки на момент звернення до пенсійного органу із заявою від 01.09.2020 року він мав загального стажу 43 роки, із них стаж державної служби 23 роки 8 місяців 5 днів, що є достатнім для призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723.

Ухвалою суду від 12.10.2020 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Харківській області № 124 від 04.09.2020 року відмовило позивачу у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби.

У відзиві представник відповідача також наголошував, що основним критерієм, який визначає підстави для зарахування того чи іншого періоду роботи особи до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад держави: службовців, є встановлення за займаною посадою відповідного рангу. Періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посада в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, і зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Отже, відсутні підстави для зарахування до стажу державної служби періодів роботи позивача - з 17.11.1976 по 15.11.1978 - військова служба, з 25.09.1995 по 18.10.2002 - Державна податкова інспекція в Харківському районі, з 04.12.2002 по 03.07.2007 - Головне управління енергетики та інженерного забезпечення міста Харківської міської ради, з 21.12.2009 по 27.01.2010 - Окружна виборча комісія територіального виборчого округу №172, з 21.09.2010 по 28.08.2020.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи та не заперечувалося сторонами, з 01.10.2017 року позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

01.09.2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про переведення його з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.

Розглянувши заяву рішенням відділу з питань перерахунків пенсій № 26 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 124 від 04.09.2020 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком згідно Закону України "Про державну службу", оскільки стаж державної служби заявника складає 5 років 7 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".

Обґрунтовуючи таку відмову пенсій орган зазначив, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Періоди роботи працівників місцевих державних податкових адміністрацій на посадах, в період перебування на яких були встановлені ранги державних службовців, підлягають зарахуванню до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.

Період роботи ОСОБА_1 з 25.09.199 по 18.10.2002 в державній податковій інспекції не враховується до стажу держслужби в зв`язку з відсутністю відомостей про присвоєння рангу державного службовця. Періоди роботи з 04.12.2002 по 26.09.2006, з 27.09.2006 по 03.07.2007 в органах місцевого самоврядування не зараховуються до стажу державної служби позивача згідно із статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-ХІІ. Згідно наданих документів стаж роботи ОСОБА_1 на посадах державного службовця станом на 01.05.2016 року складає 5 років 7 місяців 11 днів, що є недостатнім для призначення пенсії державного службовця відповідно до вказаного Закону, отже призначити позивачу пенсію державного службовця немає підстав (а.с. 8).

Вважаючи протиправними дії пенсійного органу щодо відмови у включенні періодів роботи до стажу державної служби, що дає право на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Предметом спору є оцінка правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу у переведенні його на пенсію державного службовця в контексті наявності у нього стажу роботи на державній службі та стажу, що може бути прирівняний до стажу державного службовця, необхідного для призначення пенсії державного службовця.

Також слід встановити, чи зараховується до стажу державної служби період проходження військової служби, періоди роботи в органах державної податкової служби, органах місцевого самоврядування, а також в обласній державній адміністрації.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

01 травня 2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року (далі - Закон № 889-VIII), у якому передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців, зокрема, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII визнано, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Тобто, до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Закону № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016 року, відповідно до ст. 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-XII передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII та Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Статтею 62 Закону № Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637), за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 10 вересня 1974 року та вкладишів до трудової книжки (а.с. 14 - 27), ОСОБА_1 з 1976 по 1978 роки проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР.

З 25.09.1995 року по 01.01.1996 року позивач займав посаду державного податкового інспектора.

З 02.01.1996 року по 12.08.1996 року позивач (за переводом) займав посаду старшого державного податкового інспектора відділу ДПС.

З 13.08.1996 року по 25.11.1996 року позивач (за переводом) займав посаду головного державного податкового інспектора відділу ДПС.

01.09.1999 року позивачу присвоєно персональне звання інспектора податкової служби 2 рангу.

25.11.1996 року позивача звільнено з займаної посади у зв`язку з ліквідацією державної податкової інспекції та утворенням держаної податкової адміністрації у порядку переводу до ДПА у Харківському районі.

З 26.11.1996 року по 31.03.1998 року позивач (в порядку переводу) займав посаду начальника відділу примусового стягнення податків.

З 01.04.1998 року по 14.09.1998 року позивач (за переводом) займав посаду головного державного податкового ревізора - інспектора.

З 15.09.1998 року по 28.12.1998 року позивач (за переводом) займав посаду начальника відділу примусового стягнення податків.

З 29.12.1998 року по 18.10.2002 року позивач займав посади старшого державного податкового інспектора та старшого державного податкового ревізора - інспектора, головного державного податкового інспектора. 18.10.2002 року позивача звільнено з займаної посади.

26.12.2000 року позивачу присвоєно персональне звання інспектора податкової служби 1 рангу.

З 04.12.2002 року по 31.12.2004 року позивач займав посаду начальника відділу економічного аналізу та розрахунків Харківської міської ради за розпорядженням міського голови від 03.12.202 року №2404.

04.12.2002 року позивачу присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

06.12.2002 року позивачу присвоєно черговий 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

06.12.2006 року позивачу присвоєно 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

З 01.01.2005 року по 28.02.2006 року позивач займав посаду начальника відділу аналізу розрахунків за комунальні послуги управління з питань економіки підприємств сфери життєзабезпечення міста Головного управління енергетики та інженерного забезпечення міста.

З 01.03.2006 року по 26.09.2006 року позивач займав посаду заступника начальника управління з питань економіки підприємств сфери життєзабезпечення міста - начальника контрольно - розрахункового відділу ГУ енергетики та інженерного забезпечення міста ХМР.

З 27.09.2006 року по 03.07.2007 року позивач займав посаду начальника контрольно - розрахункового відділу управління з питань інженерної інфраструктури та енергозабезпечення міста департаменту житлово - комунального господарства та енергетики ХМР. 03.07.2007 року позивача звільнено з займаної посади.

За даними трудової книжки та довідки управління паливно - енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації від 28.08.2020 року №3, позивач працював в управлінні паливно - енергетичного комплексу Харківської ОДА на посаді головного спеціаліста відділу енергетичного комплексу та економічного аналізу з 21.09.2010 року по 28.08.2020 року (наказ начальника управління від 21.09.2020 року № 65-к, наказ від 26.08.2020 року № 20-к), має ранг державного службовця категорії "В" та стаж державної служби 23 роки 8 місяців 5 днів станом на 28.08.2020 року (а.с. 9. 26 - 27).

При цьому, суд враховує, що відповідачем не ставиться під сумнів достовірність наведеної в трудовій книжці позивача та вказаній довідці інформація.

Проте, відповідач заперечує можливість зарахування періоду роботи позивача в органах державної податкової служби з 25.09.1995 року по 18.10.2002 року до стажу державної служби, оскільки відсутні відомості про присвоєння позивачу у відповідний період її роботи рангу державного службовця.

Суд не погоджується з таким висновком пенсійного органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 8 Закону № 889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

За пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, цей Закон набирав чинності з 01 травня 2016 року.

До 2016 року діяв Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою КМУ від 3 травня 1994 року №283 (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ №229 від 25.03.2016), яким визначалися посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Пунктом 2 вказаного Порядку №283 визначено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, до 01.05.2016 року також визначав Закон № 3723-XII.

Частиною 2 статті 9 Закону № 3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року № 509-XII (Закон втратив чинність на підставі Закону №5083-VI від 05.07.2012 року, діяв на момент роботи позивача в податковому органі), правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України (254к/96-ВР), цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ).

Таким чином, посадові особи податкової служби, яким присвоєно спеціальне звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, тому період проходження служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018 у справі №465/7218/16-а, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а, від 13.12.2018 у справі № 539/1855/17 та від 06.03.2019 у справі №826/6335/18, яка враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Як підтверджено записами трудової книжки НОМЕР_2 від 10 вересня 1974 року та вкладишів до неї, 01.09.1999 року позивачу присвоєно персональне звання інспектора податкової служби 2 рангу. 26.12.2000 року позивачу присвоєно персональне звання інспектора податкової служби 1 рангу.

Отже, період роботи позивача з 25.09.1995 року по 18.10.2002 року на відповідних посадах в органах державної податкової служби також повинні бути зараховані до стажу державної служби позивача.

Щодо зарахування до стажу державної служби періоду проходження позивачем військової служби з 17.11.1976 року по 15.11.1978 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Порядку №283 передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

За змістом п. 4 Порядку визначено, що документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 від 21.11.1956 року, у період з 17.11.1976 року по 15.11.1978 року позивач проходив строкову військову службу в Збройних Силах СРСР (а.с. 12 - 13).

Також в трудовій книжці позивача також міститься запис щодо проходженням військової служби з 1976 по 1978 роки (а.с. 15).

За змістом ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 6 Закону №2232 визначено види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що проходження позивачем строкової військової служби у період з 17.11.1976 року по 15.11.1978 року в Збройних Силах СРСР також підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вказане узгоджується зі змістом постанови Верховного Суду від 03.07.2018 року у справі №569/350/17, що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

В оскаржуваному рішенні та у відзиві на позов представник відповідача також зазначав, що періоди роботи позивача з 04.12.2002 по 26.09.2006, з 27.09.2006 по 03.07.2007 в органах місцевого самоврядування не підлягають зарахуванню до стажу державної служби.

Суд з цим не погоджується з огляду на наступне.

Згідно даних трудової книжки, в період з 04.12.2002 року по 03.07.2007 року позивач займав різні посади в Харківській міській раді.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14), а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" визначено категорії посад, які встановлюються в органах місцевого самоврядування. Вказаною статтею налічується сім категорій посад

Відповідно до ч.1 ст. 15 вказаного Закону, при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування присвоюються ранги у межах відповідної категорії посад. Встановлюються такі ранги посадових осіб місцевого самоврядування: особам, які займають посади, віднесені до четвертої категорії, може бути присвоєно 9, 8 і 7 ранг; особам, які займають посади, віднесені до п`ятої категорії, може бути присвоєно 11, 10 і 9 ранг. У трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння, зміну чи позбавлення її відповідного рангу.

Згідно даних трудової книжки, позивач прийняв присягу державного службовця. 04.12.2002 року позивачу присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування, 06.12.2002 року - черговий 10 ранг посадової особи місцевого самоврядування та 06.12.2006 року - черговий 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

Враховуючи, що позивач займав посади в органі місцевого самоврядування з 04.12.2002 року по 03.07.2007 року, які віднесено до четвертої та п`ятої категорій, передбачених статтею 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", тому до стажу державної служби зараховуються вказані вище періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування.

Висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 607/9429/17 та від 22 травня 2020 року у справі № 263/9612/16-а, а тому суд відповідно до частини 5 статті 242 КАС України застосовує її до спірних правовідносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач займав посади в органах місцевого самоврядування з 04.12.2002 року по 03.07.2007 року, час роботи на яких згідно вказаного Закону та Порядку № 283 також зараховується до стажу державної служби.

Щодо періоду роботи позивача в Харківській обласній державній адміністрації, суд зазначає наступне.

За даними трудової книжки та довідки управління паливно - енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації від 28.08.2020 року №3, позивач працював в управлінні паливно - енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації на посаді головного спеціаліста відділу енергетичного комплексу та економічного аналізу з 21.09.2010 року по 28.08.2020 року (наказ начальника управління від 21.09.2020 року № 65-к, наказ від 26.08.2020 року № 20-к), має ранг державного службовця категорії "В" та стаж державної служби 23 роки 8 місяців 5 днів станом на 28.08.2020 року.

Вказана інформація стосовно періоду роботи позивача в Харківській ОДА також міститься в трудовій книжці позивача (а.с. 9. 26 - 27).

За інформацією трудової книжки 23.06.2016 року позивачу присвоєно 9 ранг державного службовця, 01.05.2016 року - 7 ранг державного службовця, 01.05.2019 року - 6 ранг державного службовця.

Відповідно до статті 48 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", посадові особи місцевих державних адміністрацій є державними службовцями, їх основні права, обов`язки, відповідальність, умови оплати праці і соціально-побутового забезпечення визначаються Законом України "Про державну службу".

Отже, період роботи позивача в Харківській обласній державній адміністрації з 21.09.2010 року по 28.08.2020 року також підлягає зарахуванню до стажу державної служби.

Слід зазначити, що за даними оскаржуваного рішення № 124 від 04.09.2020 року пенсійний орган зарахував до стажу державної служби позивача період роботи з 21.09.2020 року до 01.05.2016 року (5 років 7 місяців 11 днів), в який позивач працював в управлінні паливно - енергетичного комплексу Харківської ОДА.

Отже, до стажу державної служби слід зарахувати період роботи позивача в управлінні паливно - енергетичного комплексу Харківської ОДА з 21.09.2010 року по 01.05.2016 року.

Відтак, за умови зарахування періоду проходження позивачем військової служби з 17.11.1976 року по 15.11.1978 року (2 роки) роботи позивача на посадах в органах податкової служби з 25.09.1995 року по 18.10.2002 року (7 років 24 дні), а також в органах місцевого самоврядування з 04.12.2002 року по 03.07.2007 року (4 роки 7 місяців), з 01.05.2016 року по 28.08.2020 року (4 роки 3 місяці 28 днів) до стажу державної служби, а також враховуючи зарахований пенсійним органом період роботи позивача з 21.09.2010 року по 01.05.2016 року (5 років 7 місяців 11 днів) та той факт, що станом на 01.05.2016 року позивач працював в Харківській ОДА та займав посаду державної служби, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, становить більше 20 років, на момент звернення до пенсійного органу із заявою щодо призначення пенсії державного службовця позивачу виповнилося 62 роки, у зв`язку із чим відмова відповідача у зарахуванні періодів роботи позивача до стажу державної служби та призначенні пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ є протиправною.

Отже, належним способом захисту прав позивача на пенсійне забезпечення є скасування рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 26 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 124 від 04.09.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ.

В матеріалах справи містяться довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №11, №12 від 27.08.2020 року, які видано управлінням паливно - енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 4 "Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", затвердженого Постановою КМУ від 14.09.2016 року № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що 01.09.2020 року позивач звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ. Отже, пенсія державного службовця позивачу повинна бути призначена з дати його звернення - 01.09.2020 року. Тому, в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовна вимога про здійснення виплати позивачу суми пенсії однією сумою не підлягає задоволенню, оскільки у випадку набрання чинності рішенням суду про зобов`язання призначити та виплатити позивачу пенсії державного службовця буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою. Кількість платежів у межах однієї суми коштів не порушує прав особи на соціальний захист у формі пенсійного забезпечення.

Щодо позовної вимоги про незастосування при виплаті пенсії постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року, суд зазначає про відсутність підстав вважати, що відповідачем при нарахуванні та виплаті пенсії буде застосовано такі постанови Кабінету Міністрів України, отже зазначена позовна вимога заявлена на майбутнє та є передчасною та такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 .

Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат вирішується відповідно до частини 8 статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, адреса: майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати рішення відділу з питань перерахунків пенсій № 26 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 124 від 04.09.2020 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 періоду проходження військової служби з 17.11.1976 року по 15.11.1978 року, а також періоди його роботи в органах податкової служби, в органі місцевого самоврядування, а також в місцевому органі виконавчої влади з 25.09.1995 року по 18.10.2002 року, з 04.12.2002 року по 03.07.2007 року, з 01.05.2016 року по 28.08.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити ОСОБА_1 з 01.09.2020 року пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII згідно його заяви від 01.09.2020 року з урахуванням довідок управління паливно - енергетичного комплексу Харківської обласної державної адміністрації про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця №11 та №12 від 27.08.2020 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) пенсії у межах суми стягнення за один місяць звернути до негайного виконання.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя О.В.Шевченко