Рішення № 92937590, 17.11.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3027/20

провадження №2/619/887/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Калиновської Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Булах С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дергачі матеріали цивільної справи за позовною заявою Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у сумі 55545 грн. 34 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 2102 грн. 00 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між ПАТ «Перший Український міжнародний банк» та ОСОБА_1 06.08.2018 на підставі кредитного договору №1001095872301 видано кредит у сумі 26663 грн. 00 коп. 19.07.2016 року ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинило свою діяльність шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», який є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал». Відповідач взяті на себе зобов`язання, щодо повернення суми кредиту, належним чином не виконав, в результаті чого заборгованість за даним кредитним договором станом на 28.05.2020 склала 55545,34 грн., з яких 22307 грн. 71 коп. - заборгованість за кредитом; 2,01 грн. - заборгованість за процентами; 19904 грн. 12 коп. - заборгованість за комісією; 13331 грн. 50 коп. - штрафні санкції. Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 2 102 грн., сплачені ним при подачі позову до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з позовною заявою подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, в якому представник зазначає, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача надала суду заяву, вказавши, що просить розгляд справи провести без її участі та без участі відповідача, з урахуванням письмових пояснень. Згідно наданих письмових пояснень відповідач просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та надала виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Н.С. та постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що між ПАТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1001095872301 від 06.08.2018, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 26663, 00 грн.

Як вказує позивач, відповідач взяті на себе зобов`язання, щодо повернення суми кредиту, належним чином не виконав, в результаті чого заборгованість за даним кредитним договором станом на 28.05.2020 склала 55545,34 грн., з яких 22307 грн. 71 коп. - заборгованість за кредитом; 2,01 грн. - заборгованість за процентами; 19904 грн. 12 коп. - заборгованість за комісією; 13331 грн. 50 коп. - штрафні санкції.

18.12.2019 позивачем на адресу відповідача ОСОБА_1 було направлено письмову вимогу вих. №942 про виконання зобов`язання перед ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором, а саме негайно погасити заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 36551,04 грн. в строк до 25.12.2019.

Випискою з рахунку ОСОБА_1 станом на 28.05.2020 року підтверджується, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 55545, 34 грн.

12 березня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис №9670, в з?язку з простроченням платежів за кредитним договором №1001095872301 від 06.08.2018.

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61669442 від 30.03.2020, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №9670 виданого 12.03.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості.

Надані відповідачем письмові пояснення судом були направлені на адресу позивача, однак зі сторони позивача не надано жодних обґрунтувань, що вказаних пояснень.

Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Частиною першою ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст.79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч.1 та ч.6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи аргументи, викладені в позові та в письмових поясненнях відповідача, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно приписів статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а)оригінал нотаріально посвідченої угоди; б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Суд у відповідності до ч.1 ст.13 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог, що не позбавляє позивача на звернення до суду з іншими не охопленими цим позовом вимогами, виходячи з того, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність виконавчого напису про стягнення коштів з відповідача, хоча і не позбавляє права кредитора на отримання своїх коштів, однак позивач повинен довести неналежне виконання зобов`язання. А також надати докази на підтвердження того, що зобов`язання не було виконано за виконавчим написом.

Відомостей в підтвердження визнання виконавчого напису №9670 від 12.03.2020 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни таким, що не підлягає виконанню матеріали справи не містять, а тому стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1001095872301 від 06.08.2018призведе до подвійного стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на підставі одного і того ж договору.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12,13,76,77,79,80, 81,141,259,263-265,274-275,280-284,354 ЦПК України, ст. ст.16,18ЦК України , суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. В. Калиновська