Рішення № 92934368, 13.11.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/6440/20

Провадження № 2/522/4424/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням - судді Домусчі Л.В

за участю секретаря судового засідання - Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

АТ «Альфа-Банк» 21.04.2020 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , уточненим 28.07.2020 року, за яким просили стягнути із відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 106817,03 грн. та судові витрати.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що 14.08.2019 року акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 500820321. Відповідно до умов вищевказаного Договору, АТ «Альфа-Банк» надав Відповідачеві кредит у сумі 94728,53 грн. Проте, у порушення умов Договору, Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, у результаті чого в нього виникла заборгованість, яка станом на 15.03.2020 року становить 106817,03 гривень.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02.07.2020 року позовна заява залишена без руху. Недоліки позову були усунуті представником позивача 28.07.2020 року.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 30 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання.

Через неявку сторін розгляд справи 15.10.2020 року відкладено на 13.11.2020 року.

У судове засідання 13.11.2020 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача подав заяву про проведення судового засідання без участі представника позивача, просив суд позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач причину неявки суду не повідомив, жодних клопотань та заяв по суті справи не подав.

Згідно до п.п.6,7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Крім того, ухвала суду про відкриття провадження у даній справі розмішена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За положеннями ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст.275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважність причин такої неявки в судове засідання, ненаданням відповідачем відзиву на позов, зі згоди представника позивача, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ст.ст.280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення. У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення 18.11.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 14.08.2019 року акціонерне товариство «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 500820321, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» надав Відповідачеві кредит у сумі 94728,53 грн.. Строк кредитування був визначений сторонам на 84 місяці, тобто до 15.08.2026 року, процентна ставка 23% річних.

Також між сторонами було підписано додаток №1 до угоди про надання кредиту № 500820321 від 14.08.2019 року, а саме графік платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахування вартості всіх супутніх послуг.

У порушення умов Договору, Відповідач, свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 15.03.2020 року має прострочену заборгованість 106 817,03 гривень, яка складається із наступного:

- строкова заборгованість 91 818,18 гривень;

- прострочена заборгованість 2448,02 гривень;

- строкова заборгованість по нарахованим відсотках та комісіях - 1805,80 гривень;

- прострочена заборгованість по нарахованих відсотках та комісіях 7745,03 гривень;

- штрафи 3000,00 грн.

Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, Позивач вправі вимагати стягнення заборгованість по кредиту, заборгованість за відсотками, неустойку за невиконання умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За правилами ч. 1 ст. 1049 і ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

Частина 1 статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі порушення зобов`язання наступають наслідки, визначені ст. 611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача, не розцінюється судом, як визнання позовних вимог та/або обставин, якими вони обґрунтовуються, з огляду на те, що подання заперечень на позов це право, а не обов`язок відповідача і це право не може бути обмежене будь-яким способом, в тому числі і шляхом застосування норм Цивільного процесуального кодексу України щодо звільнення у такому разі позивача від доказування або ухвалення рішення про задоволення позову.

При таких обставинах, враховуючи, що обов`язок доказування покладається на сторони: позивач надав розрахунок заборгованості, який не спростований відповідачем, та приймає його у якості доказу.

Враховуючи те, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином в обумовлений строк, а відповідач порушив умови кредитного договору, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 106 817. 03 гривень.

Згідно п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову - на відповідача.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними, а також такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 16, 509, 510, 526, 527, 611, 612, 623, 624, 625, 1046-1049, 1052, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 43, 44, 76, 89, 141, 223, 264, 265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» ( МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором №500820321 від 14.08.2019 року у розмірі 106 817,03 грн. (сто шість тисяч вісімсот сімнадцять гривень 03 копійок), яка складається з наступного:

- строкова заборгованість 91 818,18 гривень;

- прострочена заборгованість 2448,02 гривень;

- строкова заборгованість по нарахованим відсотках та комісіях - 1805,80 гривень;

- прострочена заборгованість по нарахованих відсотках та комісіях 7745,03 гривень;

- штрафи 3000,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 місце реєстрації АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» ( МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 2102, 00 грн. (дві тисячі сто дві гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення суду складено 18.11.2020 року.

Суддя Л.В. Домусчі