Ухвала суду № 92916193, 13.11.2020, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/51/18

Провадження № 2/448/12/20

У Х В А Л А

Іменем України

13.11.2020 року Мостиський районний суд Львівської області в особі судді Кічака Ю.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Янчака Павла Олександровича про забезпечення позову, подану в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційного банку «Львів», ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольги Петрівни про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Позивач ОСОБА_1 просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732617 від 06.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ПАТ АКБ «Львів» із видаленням відповідного запису №18881421 від 01.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об`єкт за ПАТ АКБ «Львів»; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 33732096 від 06.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ПАТ АКБ «Львів» із видаленням відповідного запису №18881001 від 01.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об`єкт за ПАТ АКБ «Львів»; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006892 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19170106 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об`єкт за ОСОБА_2 ; визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 34006444 від 23.02.2017р. приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за ОСОБА_2 із видаленням відповідного запису №19169576 від 23.02.2017р., внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на даний об`єкт за ОСОБА_2 .

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Янчак П.О. подав письмову заяву про забезпечення позову, яку мотивував тим, що предметом спору у даній справі є реєстрація права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 339661646224, загальною площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 34006892 від 23.02.2017р., а також реєстрація права власності на нежитлову будівлю (магазин непродовольчих товарів), яка знаходиться за тією ж адресою, індексний номер 34006444 від 23.02.2017р.; спір виник з приводу незаконних дій під час звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку; зазначені об`єкти нерухомого майна на праві приватної власності належали позивачу ОСОБА_1 до їх неправомірного, з порушенням норм іпотечного законодавства набуття Банком «Львів» та в подальшому продажу за договором купівлі – іншій особі ОСОБА_2 ; у даній справі відповідач ПАТ АКБ «Львів», відчужуючи майно на користь ОСОБА_2 , діяв недобросовісно та зловживаючи правами відносно іпотекодавця (позивача ОСОБА_1 ); звернення стягнення на майно іпотекодавця (позивача ОСОБА_1 ) відбулося з порушенням вимог Закону України «Про іпотеку», «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що порушує майнові інтереси позивача; на даний час існує реальна загроза відчуження (продажу, дарування, тощо) зазначеного майна (земельної ділянки та нежитлової будівлі), внесення записів про реєстрацію права власності щодо яких є предметом оскарження у даній справі; невжиття заходів забезпечення позову може призвести до подальшого відчуження майна третім особам, до неможливості фактичного виконання судового рішення у випадку задоволення позову, а також до покладення на позивача додаткового тягаря у виді необхідності подання нового позову. З метою збереження майна в існуючому стані та можливості подальшого виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також уникнення ситуації щодо оскарження позивачем ще одного правочину та нового запису про реєстрацію права власності або ж його звернення з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, просить накласти арешт на зазначену земельну ділянку та нежитлову будівлю шляхом заборони їх відчуження.

Дана заява про забезпечення позову розглядається у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України – без повідомлення учасників справи.

Проаналізувавши доводи заявленої заяви про забезпечення позову та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Янчака П.О. щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме забезпеченням позову у виді накладення арешту на майно з огляду на наступне.

Предметом спору між сторонами у даній цивільній справі є державна реєстрація права власності на предмет іпотеки (земельну ділянку та нежитлову будівлю, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), за відповідачами по справі (первинно за відповідачем ПАТ АКБ «Львів», а в подальшому за відповідачем ОСОБА_2 ), яка, як вважає сторона позивача, проведена всупереч та з порушенням норм чинного законодавства.

На переконання сторони позивача, саме арешт майна забезпечить захист його права щодо незаконного відчуження зазначеного вище майна (земельної ділянки та нежитлової будівлі, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ).

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Враховуючи те, що предметом спору є державна реєстрація права власності саме на предмет іпотеки (земельну ділянку та нежитлову будівлю, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ), суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову у формі накладення арешту на дане майно (земельну ділянку та нежитлову будівлю) може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд приходить до переконання про наявність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки зміна власника зазначеного вище майна (земельної ділянки та нежитлової будівлі) у випадку реалізації відповідачем ОСОБА_2 свого права на розпорядження належними їй на праві власності земельною ділянкою та нежитловою будівлею може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та/або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не спричинить невідновлюваної шкоди відповідачам чи третім особам, а також відсутність обставин, визначених ч.3 ст.154 ЦПК України, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

В той же час, забезпечувальні дії позовних вимог шляхом заборони відчуження майна є недоцільними, оскільки накладаючи арешт, встановлюється заборона на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна, що і включає в себе заборону вчинення дій по відчуженню, відтак заборона відчуження майна є по суті тотожною вже обраному заходу забезпечення у вигляді арешту.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Янчака П.О. про забезпечення позову – задовольнити частково.

Накласти арешт на майно:

- земельну ділянку з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, для реконструкції котельні під магазин, кадастровий номер 4622410100:09:003:0867, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 339661646224, загальною площею 0,008 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 34006892 від 23.02.2017р.;

- нежитлову будівлю (магазин непродовольчих товарів), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , індексний номер 34006444 від 23.02.2017р.

В задоволенні решти вимог заяви – відмовити.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали для виконання направити у Мостиський районний відділ Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів).

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення (ухвали) або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ю.В. Кічак