Ухвала суду № 92903430, 12.11.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11878/18

Провадження № 6/201/8/2020

УХВАЛА

12 листопада 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Разумняк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про поворот виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 27 грудня 2019 року надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про поворот виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що в провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 20196 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 28 жовтня 2015 року по 14 червня 2016 року в сумі 10 499 грн. 06 коп. і середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 15 червня 2016 року по 04 квітня 2019 року в сумі 67194 грн. 88 коп. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» видати ОСОБА_1 її трудову книжку, оформлену відповідно до вимог пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених спільним наказом № 58 від 29 липня 1993 року Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України, а також довідку про загальний трудовий стаж ОСОБА_1 за весь період роботи директором на підприємстві відповідача. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» на користь держави судовий збір в розмірі 1481,73 грн. На виконання вказаного рішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 19 травня 2019 року було видано виконавчі листи, на підставі яких державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 13 червня 2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59339902. Відповідно до платіжних вимог № В-19 від 11 липня 2019 року та № В-18 від 16 жовтня 2019 року, з розрахункового рахунку ТОВ «Технодар-Днепр» Шевченківським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області було стягнуто кошти у сумі 85632,33 грн. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2019 року було скасовано заочне рішення від 04 квітня 2019 року у вищевказаній справі та справу призначено до розгляду в загальному порядку. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії було відмовлено. У зв`язку із викладеним, представник ТОВ «Технодар-Днепр» просив суд в поряду повороту виконання рішення суду стягнути з ОСОБА_1 на корить ТОВ «Технодар-Днепр» стягнуті кошти у сумі 85632,33 грн.

Від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на заяву про поворот виконання рішення суду, в якій остання просила відмовити у її задоволенні у зв`язку із відсутністю підстав для повороту виконання судового рішення.

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Згідно із приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали поданої заяви, а також матеріали цивільної справи, суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень змісту ст. 239 КЗпП України та ч. 2 ст. 445 ЦПК України, у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають із трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обгрунтоване на підроблених документах або завідомо неправдивих відомостях позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, у 2018 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 квітня 20196 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 28 жовтня 2015 року по 14 червня 2016 року в сумі 10 499 грн. 06 коп. і середній заробіток за період затримки розрахунку за період з 15 червня 2016 року по 04 квітня 2019 року в сумі 67194 грн. 88 коп. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» видати ОСОБА_1 її трудову книжку, оформлену відповідно до вимог пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджених спільним наказом № 58 від 29 липня 1993 року Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України, а також довідку про загальний трудовий стаж ОСОБА_1 за весь період роботи директором на підприємстві відповідача. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» на користь держави судовий збір в розмірі 1481,73 грн.

На виконання вказаного рішення Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська 19 травня 2019 року було видано виконавчі листи, на підставі яких державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 13 червня 2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59339902. Відповідно до платіжних вимог № В-19 від 11 липня 2019 року та № В-18 від 16 жовтня 2019 року, з розрахункового рахунку ТОВ «Технодар-Днепр» Шевченківським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області було стягнуто кошти у сумі 85632,33 грн.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2019 року було скасовано заочне рішення від 04 квітня 2019 року у вищевказаній справі та справу призначено до розгляду в загальному порядку. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії було відмовлено.

Вподальшому, постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 червня 2020 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2019 року було залишено без змін.

У звязку з тим, що відповідачем вже виконано рішення, яке в подальшому було скасовано судом першої інстанції, останній просить здійснити поворот виконання рішення суду та стягнути з ОСОБА_1 сплачені ним кошти.

Проте, суд звертає увагу на наступне.

Поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року№ 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частиниА 1080 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Відповідно до ч. 1-3, 5, 6, 9 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову,вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його не чинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання,якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Виняток становлять лише випадки, передбачені статтею 445 ЦПК України. Зокрема частиною 1 цієї статті передбачено, що у разі скасування за нововиявленими чи виключними обставинами рішень у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Друга група підстав недопущення повороту виконання рішення ґрунтується на менш суворих умовах, тому охоплює більшу категорію справ. Для цієї категорії справ не має значення, в якому порядку ухвалено те рішення, яким було скасовано інше виконане рішення. Ця категорія справ, щодо яких також не допускається поворот виконання рішення, визначається такими умовами: предметом спору є вимоги у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин; скасоване та виконане рішення ґрунтувалося на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Аналогічна правова норма міститься й у положеннях статті 239 Кодексу законів про працю України щодо обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах.

Трудові правовідносини - це врегульовані нормами трудового права суспільні відносини, що виникають у результаті укладення трудового договору (власне трудові), а також відносини з приводу встановлення умов праці на підприємствах, навчання й перекваліфікації за місцем праці та відносини, пов`язані з наглядом і контролем за додержанням трудового законодавства, вирішенням трудових спорів та працевлаштуванням громадян. Трудові правовідносини це правовідносини, що виникають на підставі укладення трудового договору між працівником і роботодавцем, за яким працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену договором, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, а роботодавець у свою чергу зобов`язаний виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

До трудових спорів відносяться і спори про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, оскільки регулюються трудовим законодавством. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду саме з позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, тому до цієї категорії справ, відповідно ч. 2 ст. 445 ЦПК України, поворот виконання не допускається, оскільки спір випливає з трудових відносин. Оскільки правовідносини, що склались між сторонами, випливають з трудового законодавства та судом не встановлено, що рішення обгрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача, підстави для повороту виконання рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 444, 260, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про поворот виконання рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технодар-Днепр» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку за період затримки розрахунку, зобов`язання вчинити певні дії– відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев