Ухвала суду № 92903082, 17.11.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

17.11.20 Провадження 1кп-932/20/20

Справа 932/543/20

УХВАЛА

Іменем України

17 листопада 2020 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді Карягіної Н.О.

при секретарі Кошевой Л.І.

прокурора Зінченко О.С.

захисників адвокатів Грицай В.О., Ковальчука В,І.

за участю:

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за № 12019040640002629, № 12019040640002904, № 12019040640002614, відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ

У провадженні Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровська знаходяться кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України. Щодо обвинувачених обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, які ухвалою суду від 23.09.2020 року продовжені на строк шістдесят діб, тобто до 21 листопада 2020 року включно.

У судовому засіданні під час обговорення питання щодо доцільності продовження строку обраних щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, прокурор заявила клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим на строк два місяці з тих підстав, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого корисливого злочину, він раніше судимий, вчинив злочин у період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, він не працює, не має постійного місця проживання та джерела доходу, а тому існують ризики, що ОСОБА_1 може ухилитися від суду, може продовжити займатися злочинною діяльністю або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню. ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні ряду тяжких корисливих злочинів, він раніше судимий, не працює та не має джерела доходу, не має постійного місця проживання, а тому існують ризики, що ОСОБА_2 може ухилитися від суду, може продовжити займатися злочинною діяльністю або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню. Вважала недоцільним застосування до обвинувачених інших більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник адвокат Грицай В.О. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки ризики прокурором зазначені формально, доказів їх існування прокурором не надано. ОСОБА_1 не ухилявся від явки до слідчого та суду, не перебував у розшуку і тому просив змінити запобіжний захід на домашній арешт за місцем реєстрації та визначити заставу у розмірі відповідно до закону.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію захисника.

Захисник адвокат Ковальчук В.І. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки ризики прокурором зазначені формально, доказів їх існування прокурором не надано і з цих підстав просив змінити запобіжний захід на інший більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про доцільність продовження обраних щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, задовольнивши клопотання прокурора та відмовивши у задоволенні клопотань сторони захисту, з наступних підстав.

Згідно до ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, положення якої передбачають, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, знищити, спотворити чи приховати документи і речі, які мають доказове значення у справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення і при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; данні щодо особистості – міцність соціальних зв`язків, стан здоров`я, вік, наявність постійного місця роботи, репутацію, та інші відомості.

ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого корисливого злочину, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до шести років, він раніше судимий за вчинення корисливого злочину та скоїв злочин у період іспитового строку, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, він не працює, не має постійного місця проживання, оскільки має реєстрацію у Дніпропетровській області, за якою фактично не проживає, тимчасово проживав у знайомого у м. Дніпрі та не має офіційного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, і з врахуванням стадії процесу, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, продовжить займатися незаконною діяльністю, або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні ряду тяжких корисливих злочинів, за які передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі строком до шести років, він раніше судимий за вчинення корисливого злочину, він не працює та не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, не має постійного місця проживання, оскільки має реєстрацію у Донецькій області, за якою фактично не проживає, тимчасово проживав у знайомого у м. Дніпрі і з врахуванням стадії процесу, реально існують обґрунтовані ризики, що він буде переховуватися від суду, продовжить займатися незаконною діяльністю, або іншим чином буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Таким чином з урахуванням тяжкості та обставин злочинів, серйозності обвинувачення пред`явленого кожному з обвинувачених, суворості покарання, яке може бути призначено кожному з обвинувачених у разі доведеності його провини, особистостей обвинувачених, суд не вбачає наявності у останніх перешкод або інших стримуючих факторів щодо можливості ухилитися від суду та не перешкоджати здійсненню кримінального провадження, і тому підстав для застосування обвинуваченим на даній стадії процесу більш м`якого запобіжного заходу не вбачає, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку обвинувачених та запобігти вищезазначеним ризикам.

Суд вважає необґрунтованим посилання сторони захисту як на підставу зміни запобіжного заходу на домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_1 на ту обставину, що ОСОБА_1 не ухилявся від явки до слідчого та суду, не перебував у розшуку, оскільки обвинуваченому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і тому організацію його участі у слідчих діях та при розгляді справи у суді, забезпечення доставки його до приміщення суду здійснювали органи досудового розслідування, а у подальшому суд.

Також суд не вбачає підстав для визначення обвинуваченим застави, як альтернативного запобіжного заходу, з врахуванням обставин інкримінованого їм злочину за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки вчинений злочин скоєний із застосуванням насильства щодо потерпілої.

На підставі викладеного суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню і вважає необхідним продовжити застосування щодо обвинувачених ОСОБА_1 ОСОБА_2 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжних заходів на домашній арешт, суд вважає необхідним відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 331,350 КПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задовольнити, а у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну запобіжних заходів на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 15 січня 2021 року включно.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб, тобто до 15 січня 2021 року включно.

Суддя Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Н.О. Карягіна