Рішення № 9289051, 26.03.2010, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

0555 Справа № 2-404/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2010 року м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Бичков П.Ю.

при секретарі Парпула Н.Ф.

за участю позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

третя особа ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи вимоги тим, що відповідач добровільно не бере участі у матеріальному утриманні дитини, чим порушує її право на достатній рівень життя.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі, на обґрунтування яких послалася на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначила, що перебувала з ОСОБА_2 у громадському шлюбі, та від спільного проживання мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, який проживає разом з нею і повністю перебуває на її утриманні. Вона не може самостійно забезпечити дитини належний рівень життя, однак відповідач не надає достатньої матеріальної та іншої допомоги. ОСОБА_2 офіційно працює, ДП „Донецька залізниця” Ясинуватська дирекція залізничних перевозок водієм автотранспорту, має регулярну заробітну платню. ОСОБА_2 має реальну можливість надавати ОСОБА_1 матеріальну допомогу на утримання дитини. Домовленості щодо способу утримання дитини між нею та відповідачем не досягнуто. Просить стягнути аліменти у розмірі ј частини заробітної плати щомісячно на дитину, але не менш, ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, на утримання сина до його повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав частково, пояснивши, що від громадського шлюбу з ОСОБА_1 мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, однак у звязку з ситуацією в сім`ї він згодний виплачувати аліменти на утримання дитини у встановленому законом порядку. У добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання сина не надає. Офіціально працює на ДП „Донецька залізниця” Ясинуватська дирекція залізничних перевозок на посаді водій автотранспорту, має регулярну заробітну плату. Однак сплачувати аліменти у розмірі ј частини на сина ОСОБА_4 він не може, так як він вже за рішенням суду вже сплачує аліменти у розмірі ј частини на сина ОСОБА_4. Він здоровий.

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 9 березня 2010 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, була залучена ОСОБА_3.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_3, пояснила, що вона отримує від ОСОБА_2 аліменти у розмірі ј частини з заробітної плати на утримання сина ОСОБА_4, просить суд винести рішення на розгляд суду у відповідності з законом.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у громадському шлюбі.

Від спільного проживання сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що виховується матір`ю.

Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХII) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обовязок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обовязку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного кодексу України).

З наданих документів убачається, що відповідач ОСОБА_2 на водія автотранспорту . Він фізично здоровий, однак на утриманні відповідача перебуває інші неповнолітня дитина і згідно виконавчого листа сплачує аліменти у розмірі ј частини з всіх видів заробітку, але не менш Ѕ неоподатковуваного податку мінімуму доходів громадян, більш непрацездатних членів родини (утриманців) не перебувають.

Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обовязку утримання неповнолітнього сина судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання доньки не досягнуто.

Згідно з приписом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні свого неповнолітнього сина передбачені сімейним законодавством батьківські обовязки з його утримання, чим порушує право дитини на достатній рівень життя. Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини визнає обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує, що згідно ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів стан здоровя та матеріальне становище дитини і відповідача, таким чином суд прийшов виводу, що вищенаведені обставини майнового і сімейного стану ОСОБА_2 позволяють утримувати неповнолітнього сина, тому суд визначає аліменти на утримання неповнолітнього сина у відсотковому співвідношенні у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини від заробітку (доходу) з його батька ОСОБА_2.

Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивачка звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини за один місяць згідно із положенням статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 81, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільно-процесуального кодексу України, статтями 180; 182; 184; 191 Сімейного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Верхньоторецьке, Ясинуватського району Донецької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, аліменти у розмірі 1/6 (однієї шостої) частини його заробітку (доходу) на дитину, але не менш, ніж 30% відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь матері ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, щомісяця починаючи з 13 січня 2010 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 51 гривню.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень (р/р 31216259700004, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537, утримувач Державний бюджет Ворошиловського району м. Донецьк, Банк ГУ ДКУ у Донецькій області, призначення платежу Ясинуватський міськрайонний суд 40).

Рішення суду в частині стягнення суми з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: П.Ю. Бичков