Рішення № 9289043, 14.04.2010, Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області

0555 Справа № 2-186/2010

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 року м. Ясинувата

Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Бичкова П.Ю.,

при секретарі Парпула Н.Ф.,

за участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ясинувата цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційний банк „АРМА” (далі – ТОВ „КБ”АРМА”) про стягнення компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

29 жовтня 2009 року позивачка звернулася до суду зі вказаним вище позовом, в якому просила стягнути з відповідача компенсацію за несвоєчасну виплачену заборгованість по заробітній платі та моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

Свій позов обґрунтувала тим, що вона працювала провідним спеціалістом Управління по роботі з клієнтами в Донецькій філії ТОВ „КБ”АРМА”. 16 вересня 2009 року вона була звільнена за згодою сторін. На день звільнення її заборгованість складала 6422 гривень 97 копійок. Повний розрахунок із заробітній платі був проведений 21 жовтня 2009 року, а тому відповідач повинен виплатити їй компенсацію за несвоєчасну виплачену заборгованість по заробітній платі у розмірі 5937 гривень 07 копійок. Дана обставина нанесла їй моральні страждання, які вона оцінює в 2000 гривень. В даний час заборгованість по заробітній платі складає 8581 гривень 94 копійки, яку вона просить стягнути. За таких обставин просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач до суду не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення справи від нього не надійшло. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи судом встановлено, що позивач з 13 грудня 2006 року працює в ТОВ „КБ”АРМА” і 16 вересня 2009 року була звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.

З наданої суду квитанції ТОВ „КБ”АРМА” суд встановив, що позивачу 21 жовтня 2009 року сплачувалась сума у розмірі 3476 гривень 13 копійок. Позивач підтвердив ці обставини і пояснив, що ця сума була виплачена з заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до ст. 116 КЗ про П України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства провадиться в день звільнення.

В зв’язку з тим, що позивач працював в день звільнення, сума заборгованості підприємства перед працівником повинна бути виплачена 16 вересня 2009 року. Суд визнає в цій частині вимоги позивача законними, бо відносно позивача було порушено законодавство про оплату праці, тому дану суму слід стягнути з відповідача на його користь.

Згідно ст. 117 КЗ про П України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до вимог статі 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП України).

Невиплата з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 цього Кодексу.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 116 КЗпП України, оскільки не провів повний розрахунок з позивачкою в день звільнення.

Середньоденний заробіток позивачки складає 141 гривня 53 копійки визначений згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 з наступними змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 2 Постанови KM України „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” від 8 лютого 1995 року,  середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи,  що передують події,  з якою пов’язана відповідна виплата.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані,  протягом двох місяців,  робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин) - пункт 8 вказаного Порядку.

Розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку з дня звільнення по 21 жовтня 2009 року складає 3538 гривень 25 копійок = (141 гривня 53 копійки х 25 виходів) і підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди „ №4 від 31 березня 1995 року, з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань.... Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров’я потерпілого тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень. Достовірність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, з врахуванням конкретних обставин справи, характеру взаємовідносин, обсягу моральних страждань у зв’язку з втратою життєвих зв’язків, порушених невиплатою 3538 гривень 25 копійок.

Встановлені у судовому засіданні ті обставини, які свідчать про те, що з вини роботодавця – ТОВ „КБ”АРМА” порушені гарантовані Конституцією України та законодавством про працю, право ОСОБА_1 на оплату праці, що привело к її душевним стражданням, так як заробітна плата з’являлась джерелом існування. Позивач був вимушений долучати додаткові зусилля для організації свого життя та членів сім’ї. Відсутність засобів для проживання та задоволення своїх щоденних потрібностей, причиняло їй моральні страждання, а відповідачем не приймалися ні які мери для припинення таких страждань.

На підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, суд повинен керуватися засадами розумності, виваженості ти справедливості, з урахуванням глибини причинених моральних страждань та представлених суду доказів, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягає повному задоволенню, розмір спричиненого ОСОБА_1 моральної шкоди суд оцінюває у розмірі 2000 гривень. При цьому суд керується засадами розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Приймаючи до уваги той факт, що позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в міський бюджет при подачі позовної заяви, суд покладає на ТОВ „КБ”АРМА” їх сплату на користь держави у розмірі 51 гривня та 120 гривень.

Тому позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 115, 116, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційний банк „АРМА” на користь ОСОБА_1 суму компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати суму заборгованості по заробітній платі 3538 гривень 25 гривень та моральну шкоду у розмірі 2000 гривень, всього 5538 гривень 25 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційний банк „АРМА” в дохід держави судовий збір в сумі 51 гривня.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Комерційний банк „АРМА” на користь Державного бюджет Ворошиловського району м. Донецьк (р/р 31216259700004 в ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686537) – витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.

В решті позову відмовити.

Направити відповідачу копію рішення.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів після його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.Ю. Бичков