Рішення № 92886066, 21.10.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2020Справа № 910/24323/16

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"

про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, втрат від інфляції, відсотків в загальному розмірі 186 440 грн. 86 коп.

За заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (ідентифікаційний код 01386326)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін:

Від позивача не з`явилися

Від відповідача не з`явилися

Розпорядника майна не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.

17.12.2018 до Господарського суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, втрат від інфляції, відсотків в загальному розмірі 186 440 грн. 86 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2018 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 30.01.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.01.2019 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції та призначено розгляд справи на 20.02.2019.

04.02.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.02.2019 розгляд справи відкладено на 03.04.2019.

07.03.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності та про долучення документів та уточнена позовна заява про стягнення середнього заробітку, втрат від інфляції, відсотків.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.04.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період 01.08.2014 по 01.12.2018 в розмірі 117 961 грн. 00 коп., а також 3% річних в розмірі 12 052 грн. 72 коп. залишено без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом здійснення оплати судового збору у розмірі 1 950 грн. 19 коп. та надання відповідного підтвердження суду.

Крім того, вказаною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи в частині стягнення заборгованості з виплати заробітної плати в розмірі 60 133 грн. 56 коп. та компенсації втрати частини доходів в розмірі 86 391 грн. 24 коп. до судового розгляду по суті на 15.05.2019.

26.04.2019 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору (відстрочення від сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі), а також клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та уточнення розміру кредиторських вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.05.2019 клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору (відстрочення від сплати судового збору на строк до ухвалення рішення у справі) задоволено частково, відстрочено сплату судового збору в розмірі 1 950 грн. 19 коп. до ухвалення судового рішення у справі.

Крім того, вказаною ухвалою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період 01.08.2014 по 01.12.2018 в розмірі 117 961 грн. 00 коп., а також 3% річних в розмірі 12 052 грн. 72 коп. в межах справи№910/24323/16 до судового розгляду по суті на 19.06.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2019 розгляд справи відкладено на 31.07.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.2019 розгляд справи відкладено на 09.09.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2019 розгляд справи відкладено на 23.10.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2019 розгляд справи відкладено на 20.11.2019.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2019 розгляд справи відкладено на 16.12.2019.

16.12.2019 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив від відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.12.2019 розгляд справи відкладено на 20.01.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 розгляд справи відкладено на 11.03.2020.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2020 задоволено клопотання розпорядника майна Кіцула С.Б. про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 06.04.2020.

Судове засідання 06.04.2020 не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2020 розгляд справи призначено на 29.07.2020.

15.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшла уточнена позовна заява позивача.

28.07.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про залишення без розгляду уточненої позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.07.2020 розгляд справи відкладено на 09.09.2020.

08.09.2020 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2020 розгляд справи відкладено на 21.10.2020.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Наведена норма кореспондується з положеннями п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України згідно якого господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, втрат від інфляції в загальному розмірі 186 440 грн. 86 коп. Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 до 31.07.2014 працював у відокремленому підрозділі Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" - Мостобудівельний загін № 12 Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на посаді виконробу, що підтверджується записом в трудовій книжці.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за захистом своїх прав звертався до Самарського районного суду м. Дніпропетровська. Рішеннями вищевказаного суду, на користь ОСОБА_2 було стягнуто заборгованість по заробітній платі в загальному розмірі 74 667 грн 83 коп.

В ході примусового виконання вказаних рішень заборгованість перед позивачем була погашена в повному обсязі. Зокрема, заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 39 502, 89 грн. згідно виконавчого листа Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 11.03.2014 № 206/1459/14-ц була погашена 29.09.2017, що підтверджується постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 30.10.2017 ВП № 46779495. Заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 14 534,27 грн. згідно виконавчого листа Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 10.06.2015 № 206/2400/15-ц була погашена 10.10.2017, що підтверджується постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 07.11.2017 ВП № 48376131. Заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 20 630,67 грн. згідно виконавчого листа Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 04.04.2016 № 206/4882/15-ц була погашена 13.10.2017, що підтверджується постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про закінчення виконавчого провадження від 09.11.2017 ВП № 51149830.

Зважаючи на те, що відповідачем не здійснено повний розрахунок з позивачем при звільненні, останнім заявлено вимоги, які складають середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який за період з 01.08.2014 по 01.12.2018 становить 117 961 грн 00 коп., компенсацію втрати частини доходів в розмірі 86 391 грн. 24 коп.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року "Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати" (надалі по тексту "Порядок").

Згідно п.2 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001року.

Пунктом 3 Порядку визначено, що заробітна плата підлягає компенсації.

Згідно п.4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Доданий позивачем розрахунок суми компенсації не відповідає вказаному Порядку, індекси споживчих цін не відповідають тим, які опубліковані Держкомстатом. Крім того, позивач в порушення положень як Порядку так і Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" нараховує компенсацію в період листопада 2012 року по грудень 2018 на суму визначеного ним самостійно середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 86 391 грн 24 грн.

Відповідно до викладених вище положень закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Тобто, вказаними нормативними актами передбачено, зокрема нарахування компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати. При цьому і сама компенсація, як зазначено вище фактично відноситься до частини заробітної плати.

Нарахування ж та виплата середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні передбачена ст. 117 Кодексу законів про працю України, як вид відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок з робітником при звільненні і відповідно не відноситься ні до заробітної плати, ні до будь-якого іншого виду доходу, визначеного Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

Відповідної позиції притримується і Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі № 910/4518/16 від 30.01.2019 року.

Крім того, вказаний вид відповідальності взагалі не має встановлених строків виплати від яких можливо б було відраховувати компенсаційні нарахування та відповідно казати про затримку вказаного платежу, носить разовий характер та відповідно нарахування компенсації на вказані суми є безпідставним.

Також безпідставним суд вважає нарахування компенсації на заборгованість по витратам на відрядження. Вказані витрати не є заробітною платою і відповідно не включаються до фонду оплати праці.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення компенсації підлягають частковому задоволенню, виходячи із нарахувань на заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за уточненим розрахунком суду.

Розрахунок компенсації відповідно викладених вище положень діючого законодавства відбувається наступним чином. Якщо, нарахований але не виплачений грошовий дохід за листопад 2012 року (523 грн. 50 коп.) виплачується в серпні 2014 року, то відповідно компенсація розраховується = 523 грн. 50 коп.*147, 2 (приріст індексу споживчих цін за період невиплати грошового доходу, у відсотках розрахований шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін з грудня 2013 року (наступний місяць після місяця в якому утворилась заборгованість) до липня 2014 року (місяць, що передує виплаті доходу):100= 770 грн 59 коп.

Враховуючи той факт, що відповідачем нарахована заробітна плата виплачена була в жовтні 2017 року, суд вважає правомірним здійснення нарахування компенсації по вересень 2017 року.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача компенсації частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати в розмірі 45 329 грн 09 коп.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з боржника середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 117 961 грн. 00 коп., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 зазначеного кодексу).

Тобто, за вказаними приписами закону визначений певний порядок остаточних розрахунків роботодавця з працівником при його звільненні, зокрема, або в день звільнення, або, якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі невиконання роботодавцем вказаних вимог законодавцем передбачений певний вид відповідальності у вигляді сплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як убачається з матеріалів справи, позивач був звільнений відповідачем 31.07.2014 року. Судом встановлено, що заборгованість з виплати заробітної плати здійснена відповідачем у примусовому порядку у жовтні 2017 року. Відтак, суд вважає обґрунтованим розрахунок середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з серпня 2014 року по вересень 2017 року.

Розрахунок сум середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні проводиться за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року (надалі по тексту - Порядок).

Відповідно до абз. 3 п. 2 розділу ІІ вказаної вище постанови середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 8 розділу ІV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р. нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки № 065 від 27.04.2015 року ПАТ "Мостобуд" "Мостобудівельний загін № 12" про заборгованість по заробітній платі та відрядження станом на 27.04.2015 року ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за червень 2014 року складає 30 грн. 91 коп., за липень 2014 року 5 048 грн. 23 коп., а всього 5 079 грн. 14 коп, тобто виходячи з наявних у суду відомостей середньомісячна заробітна ОСОБА_1 за червень-липень 2014 року становить 2 539 грн. 57 коп. (5 079,14 : 2).

Враховуючи вищевикладене, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за червень-липень 2014 року становить 61 грн. 94 коп. (2 539 грн. 57 коп : 41 роб. днів у вказаний період).

За таких обставин, виходячи із розміру встановленої судом середньоденної заробітної плати та кількості робочих днів у заявленому позивачем періоді (794) позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають частковому задоволенню на суму 49 180 грн. 36 коп.

Щодо стягнення 3 відсотків річних в розмірі 12 052 грн. 72 коп. слід зазначити наступне.

Звертаючись з зазначеними вимогами позивач просить стягнути з відповідача 3 відсотки річних з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України в зв`язку з порушенням останнім строків виплати заробітної плати.

Так, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому слід зазначити, що відповідна норма міститься в главі 51 Цивільного кодексу України "Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання" і відповідно регулює зобов`язальні правовідносини і наслідки їх порушення визначені Цивільним кодексом України і не застосовуються до трудових правовідносин.

15.07.2020 на адресу Господарського суду надійшла уточнена позовна заява. Враховуючи те, що вказана заява надійшла до суду після закінчення підготовчого засідання, згідно приписів ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України вона залишена судом без розгляду.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Судовий збір від сплати якого позивач звільнений у встановленому законом порядку стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, а також те, що ухвалою Господарського суду м. Києва 15.05.2019 було відстрочено позивачу сплату судового збору в розмірі 1 950 грн. 19 коп., враховуючи приписи ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача в дохід Державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 921,00 грн., а з позивача в дохід Державного бюджету підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 136,96 грн.

Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 73-74, 129, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати в розмірі 45 329 (сорок п`ять тисяч триста двадцять дев`ять) грн 09 коп., середній заробіток за затримку розрахунків при звільненні в розмірі 49 180 (сорок дев`ять сто вісімдесят) грн 36 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) в дохід Державного бюджету України 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в дохід Державного бюджету України 1 136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн 96 коп. судового збору.

5. В іншій частині позовну заяву залишити без задоволення.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7. Копію рішення направити сторонам та розпоряднику майна боржника.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Чеберяк