Рішення № 9286613, 08.04.2010, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа №2-142/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2010 року Володарський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Подліпенця Є.О.,

при секретарі Болбат Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Володарське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» про стягнення невиплаченої заборгованості по нарахуванню заробітної плати при звільненні з підприємства та відшкодування моральної шкоди ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказуючи, що 21.12.2009 року наказом № 138 він був звільнений за власним бажанням з ВАТ «Маріупольський дослідно - експериментальний завод», де він працював на посаді водія. В 2009 році йому нерегулярно та не в повному обсязі виплачували заробітну плату згідно його посадового окладу, тому він був вимушений звільнитися. При звільненні з підприємства йому була нарахована недоплачена заробітна плата в розмірі 6322,61 грн., однак вказана заборгованість підприємства по оплаті його праці до теперішнього часу йому не виплачена. На його звернення до керівництва заводу про виплату заборгованості по заробітній платі йому відповідали що коштів на підприємстві немає і заборгованість по зарплаті йому виплатять лише тоді, коли в них зявляться кошти на підприємстві. Він проживає з дружиною та малолітньою дитиною. Його дружина знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною. Він не може знайти роботу за спеціальністю та утримувати родину. Діями відповідача йому було спричинено матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна шкода складається з того, що він виконував всі вимоги трудового договору, який було укладено з керівництвом заводу, але підприємство не виплатило йому заробітну плату, порушивши ЗУ «Про оплату праці». Моральна шкода полягає в тому, що він залишився без засобів до існування, був вимушений брати гроші в борг щоб утримувати дружину та малолітню дитину, що спричинило йому та його родині душевні та емоційні страждання. Просить стягнути з ВАТ «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» на свою користь недоплачену заробітну плату в сумі 6322,61 грн. та моральну шкоду у розмірі 2000 грн.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні. Суду пояснив, що він працював на посаді водія у ВАТ «Маріупольський дослідно - експериментальний завод». 21.12.2009 року він був вимушений звільнитися з підприємства за власним бажанням оскільки підприємство в 2009 році не виплачувало йому заробітну плату. При звільненні з підприємства йому була нарахована недоплачена заробітна плата в розмірі 6322,61 грн., однак вказана заборгованість по заробітній платі йому виплачена не була, оскільки на підприємстві немає коштів. Діями ВАТ «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» йому була спричинена матеріальна та моральна шкода. Матеріальна шкода складається з невиплаченої заборгованості по заробітній платі у розмірі 6322,61 грн., а моральна шкода полягає у тому, що він залишився без засобів до існування, був вимушений брати гроші в борг щоб утримувати дружину та малолітню дитину, що спричинило йому та його родині душевні та емоційні страждання. Моральну шкоду він оцінює в 2000 грн.

Представник відповідача ВАТ «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» у судове засідання не зявився. Надав суду письмову заяву в якій просив справу розглянути без його участі та позов визнав частково, на суму матеріальної шкоди у розмірі 6322,05 грн., у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди просив відмовити, оскільки невиплата заробітної плати повязана з тим, що на їхні розрахункові рахунки було накладено арешт Жовтневим ВДВС і невиплата заробітної плати сталася не з їх вини.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутність нез*явившегося представника відповідача.

Ознайомившись з позовною заявою, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 розглянувши письмову заяву представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що згідно трудової книжки позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу у ВАТ «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» 03.04.2008 року водієм автомобілю 1 класу згідно наказу № 65 від 03.04.2008 року та 21.12.2009 року був звільнений за власним бажанням згідно наказу № 138 від 21.12.2008 року.

Згідно наказу № 65 від 03.04.2008 року позивач був прийнятий на роботу по безстроковому трудовому договору з випробувальним терміном в один місяць на транспортну дільницю у ВАТ «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» водієм автомобілю 1 класу з окладом 1100 грн.

Згідно з наказом № 138 від 21.12.2008 року позивач ОСОБА_1 був звільнений з ВАТ «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до довідки ВАТ «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» про заробітну плату заборгованість по заробітній платі у позивача ОСОБА_1 станом на 15.03.2010 року складає 6322,05 грн.

Відповідно до довідки Виконкому Тополінської сільської ради Володарського району Донецької області від 04.02.2010 року про склад сімї, ОСОБА_1 прописаний та проживає за адресою: АДРЕСА_1, разом з ним прописані та проживають дружина ОСОБА_2 та син ОСОБА_3, 2007 року народження.

Таким чином, суд вважає доведеним, що відповідно до вищевказаних наданих позивачем та представником відповідача доказів про заборгованість по заробітній платі, та згідно вимог ст. 116 КЗпП України відповідач зобовязаний виплатити звільненому працівнику всі належні йому суми від підприємства в день звільнення. Тому з відповідача на користь позивача слід стягнути невиплачену заборгованість по заробітній платі при звільненні з підприємства у сумі 6322,05 грн., проти чого не заперечував представник відповідача.

Суд вважає, що у задоволенні вимоги відповідача про відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити, оскільки відшкодування моральної шкоди в даному випадку не передбачено чинним законодавством України.

Судові витрати по даній справі складають 51 грн., та 8,50 грн. судового збору за відшкодування моральної шкоди, та витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. Позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору, а витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи не підлягали сплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом. Суд задовольнив 76 % заявлених позивачем позовних вимог, тому на підставі ст. 88 ЦПК України на відповідача слід покласти сплату на користь держави судового збору у розмірі 38,76 грн. - суму пропорційно задоволених позовних вимог та покласти сплату витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 91,20 грн., а на позивача слід покласти сплату на користь держави витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в сумі 28,80 грн. пропорційно тій частині позовних вимог, в якій йому було відмовлено. Оскільки у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди було відмовлено у повному обсязі, а позивача було звільнено від сплати судового збору, то судовий збір за відшкодування моральної шкоди у розмірі 8,50 грн. необхідно компенсувати за рахунок держави. Також за рахунок держави необхідно компенсувати суму судового збору у розмірі 12,24 грн. суму пропорційно тій частині вимог, у задоволенні яких позивачу було відмовлено, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 11, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 23 ЦК України, ст. 115, 116, 117 КЗпП України із змінами та доповненнями , суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» про стягнення невиплаченої заборгованості по нарахуванню заробітної плати при звільненні з підприємства та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» (р/р 26003188579011 в МФ «ПриватБанк» м. Маріуполя, МФО 335429, КОД 00645211) на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по заробітній платі при звільненні з підприємства у розмірі 6322 (шість тисяч триста двадцять дві) гривні 05 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський дослідно - експериментальний завод» (р/р 26003188579011 в МФ «ПриватБанк» м. Маріуполя, МФО 335429, КОД 00645211) на користь держави судовий збір у розмірі 38 (тридцять вісім) гривень 76 копійок та 91 (девяносто одну) гривню 20 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 28 (двадцять вісім) гривень 80 копійок.

Судовий збір у розмірі 12 (дванадцять) гривень 24 копійки та судовий збір за відшкодування моральної шкоди у розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попередньої подачі заяви про апеляційне оскарження в строк передбачений для подачі такої заяви.

Суддя Є.О.Подліпенець.