
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29.10.2020 Справа №607/8717/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Грицака Р.М.
за участі секретаря судового засідання Бігун О.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Багрія Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання договору припиненим, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки укладеного 17 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 96.0 кв.м. припиненим.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16 жовтня 2007 року між ним та ПАТ «Універсал Банк» було укладено кредитний договір №11/421-К. В забезпечення виконання зобов`язання 17 жовтня 2007 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» було укладено договір іпотеки на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 96.0 кв.м. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року достроково солідарно стягнуто заборгованість з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» за кредитним договором №11/421-к від 16.10.2007 року в розмірі 31372,69 доларів США. На виконання вказаного рішення суду видано виконавчий лист на підставі якого відкрито виконавче провадження. В подальшому з метою реалізації іпотечного майна в рахунок погашення заборгованості спірна квартира була виставлена на електронні торги, однак останні не відбулися у зв`язку із тим, що у вказаному житлі зареєстровані та проживають його неповнолітні діти. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 вересня 2019 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал банк» про зняття з реєстраційного обліку його неповнолітніх дітей з квартири АДРЕСА_1 відмовлено. Крім цього у відповідності до вимог закону зняття з реєстрації неповнолітніх дітей здійснюється за письмовою згодою другого з батьків, проте мати його неповнолітніх дітей такої згоди не надає. Таким чином виконання зобов`язання за договором іпотеки від 17 жовтня 2007 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 96.0 кв.м не може бути виконане у зв`язку з тим що у спірній квартирі проживають та зареєстровані його неповнолітні діти на зняття з реєстрацій яких у нього немає законних підстав, а відтак існують обставини за які позивач та відповідач не відповідають, а тому вказаний договір повинен бути припиненим.
Ухвалою судді від 01 червня 2020 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
27 червня 2020 року від відповідача АТ «Універсал банк» на адресу суду надійшов відзив на позов у якому банк проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 заперечив, вказуючи на те, що на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року, яким солідарно стягнуто заборгованість з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 за кредитним договором №11/421-к в забезпечення якого було укладено оспорюваний іпотечний договір, приватним виконавцем Мелехом А.І. 16 березня 2018 року відкрито виконавчі провадження щодо кожного з боржників. 18 вересня 2019 року на підставі заяви стягувача АТ «Універсал Банк» приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Таким чином, станом на дату подання позивачем даної позовної заяви боргові (іпотечні) зобов`язання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є виконаними, а відтак і не можуть бути припиненими.
Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених у ньому.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав зазначених у відзиві на позов та у його задоволенні просив відмовити.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16 жовтня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником ВАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №11/421-к, з кредитування у вигляді відновлювальної кредитної лінії та надання коштів в межах ліміту кредитної лінії, що дорівнює 25000 доларів США, з терміном повернення коштів не пізніше 15 жовтня 2017р., зі сплатою 14% річних за користування кредитними коштами.
В забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань, 27 травня 2014 року, між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки №П1. Згідно умов даного Договору поруки ОСОБА_3 зобов`язалось перед ПАТ «Універсал Банк» відповідати за невиконання зобов`язань ОСОБА_2 , що виникли з генерального договору, укладеного між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (п.1.1 Договору поруки), ОСОБА_3 відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, за всіма зобов`язаннями останнього за Кредитним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплати процентів, комісій, відшкодування збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій (п.1.3. Договору поруки). Відповідальність Боржника і Поручителя є солідарною (п. 1.4. Договору поруки). Крім того, п. 2.1 Договору поруки передбачено, що у випадку невиконання Боржником зобов`язань за Кредитним договором, банк має право пред`явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обов`язковими до виконання.
17 жовтня 2007 року між публічним акціонерним товариством «Універсал Банк», правонаступником ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки згідно якого, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за договором кредиту №11\421-к від 16.10.2007 року, іпотекодавець ОСОБА_2 передав банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 належну йому на праві власності.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань за основним договором, що обумовлюють основне зобов`язання.
Згідно акта про узгодження заставної вартості предмету іпотеки від 16 жовтня 2007 року сторонами договору іпотеки досягнуто домовленість про договірну вартість предмету іпотеки - квартири АДРЕСА_1 в сумі 454 500,00 грн.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 лютого 2017 року у справі №607/6955/16-ц позов публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено та стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором №11/421-к від 16 жовтня 2007року в розмірі 31372,69 доларів США, з яких: 24598,00 доларів США - заборгованість по кредиту, в т.ч. 9881,60 доларів США - прострочена заборгованість по сумі кредиту, 4801,52 доларів США - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 1973,17 доларів США - сума нарахованої пені/підвищених відсотків.
16 березня 2018 року приватним виконавцем Мелихом A.I. на підставі виконавчого листа № 607/6955/16-ц виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 23 травня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55999368, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 11/421-к від 16.10.2007 року в розмірі 31372,69 дол. США, з яких: 24598,00 дол. США - заборгованість по кредиту, в тому числі 9881,60 дол. США - прострочена заборгованість по сумі кредиту, 4801,52 дол. США - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 1973,17 дол. США - сума нарахованої пені/підвищених відсотків. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Універсал Банк» судовий збір в розмірі 5926,27 грн. Боржником за вказаним виконавчим провадженням є ОСОБА_2 .
Також, 16 березня 2018 року приватним виконавцем Мелихом A.I. на підставі виконавчого листа № 607/6955/16-ц виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області 23 травня 2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55999288, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за кредитним договором № 11/421-к від 16.10.2007 року в розмірі 31372,69 дол. США, з яких: 24598,00 дол. США - заборгованість по кредиту, в тому числі 9881,60 дол. США - прострочена заборгованість по сумі кредиту, 4801,52 дол. США - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 1973,17 дол. США - сума нарахованої пені/підвищених відсотків. Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 5926,27 грн. Боржником за вказаним виконавчим провадженням є ОСОБА_3 .
17 вересня 2019 року стягувач АТ «Універсал Банк» звернувся до приватного виконавця Мелех А.І. із заявою про повернення виконавчих документів №607/6955/16-ц у виконавчих провадженнях №55999368 та №55999288.
Після цього приватним виконавцем Мелихом A.I. 18 вересня 2019 року винесено постанови за №55999368 та №55999288 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 509, статті 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою (частина перша статті 546 ЦК України).
Відповідно до приписів статті 575 ЦК України та статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частиною п`ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії договору іпотеки.
Закінчення строку дії кредитного договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань (частина четверта статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
Звернення стягнення на предмет іпотеки повинне задовольнити вимоги кредитора за основним зобов`язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов`язання, що вважається виконаним згідно з статтею 599 ЦК України.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що основне зобов`язання боржником не виконано, оскільки виконавчі листи щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за кредитним договором №11/421-к від 16 жовтня 2007 року в забезпечення виконання якого укладено оспорюваний договір іпотеки були повернені стягувачу за його заявою, а не з підстав фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Таким чином використання банком свого права на повернення виконавчих листів не створює підстав для припинення зобов`язання, оскільки в силу вимог ч.5 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» банк не позбавлений права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з цим статтею 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено підстави припинення іпотеки, серед яких, зокрема, зазначено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її, а якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Таким чином, якщо договір іпотеки не припинено з визначених законом підстав, то усі права і обов`язки, набуті сторонами за цим правочином, повинні безперешкодно здійснюватися і є діючими до його повного виконання.
Надаючи обґрунтування своїм позовним вимогам позивач у позовній заяві як на підставу припинення оспорюваного іпотечного договору посилається на ст.607 ЦК України згідно якої зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Проте іпотека є одним із видів забезпечення виконання зобов`язання, яка має похідний характер від основного зобов`язання та діє до припинення основного зобов`язання, тому норми статті 607 ЦК України до застосування у даному випадку не підлягають, оскільки регулюють питання виконання основного зобов`язання, а не похідних від нього.
Підстави припинення іпотеки окремо визначені в Закону України «Про іпотеку». Зміст цієї статті дає підстави для висновку, що припинення іпотеки можливе виключно з тих підстав, які передбачені цим Законом.
Так, згідно з абзацом другим частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання. Натомість такої підстави для припинення іпотеки, як неможливість виконання зобов`язання за договором іпотеки у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, цей Закон не передбачає.
Доводи позивача про неможливість реалізувати іпотечне майно в рахунок погашення заборгованості через перебування на реєстраційному обліку у спірній квартирі його неповнолітніх дітей, що унеможливлює виконання зобов`язання за договором іпотеки, а тому останній має бути припиненим, суд оцінює критично.
Відповідно до вимог п. 2.4.4 Договору іпотеки від 17 жовтня 2007 року за реєстровим №5405, іпотекодавець зобов`язаний не надавати дозвіл на реєстрацію/прописку в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб, без згоди іпотекодержателя.
Так ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 травня 2019 року під час розгляду скарги Акціонерного товариства «Універсал Банк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелеха Анатолія Івановича у виконавчому провадженні ВП № 55999368 встановлено що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані у квартирі по АДРЕСА_2 , після укладення 17 жовтня 2007 року договору іпотеки.
У вищевказаній ухвалі суд прийшов до висновку про те, що ОСОБА_7 порушив вимоги іпотечного договору, зареєструвавши у квартиру, яка знаходиться під обтяженням іпотекою своїх малолітніх дітей, оскільки діти боржників були ними зареєстровані у квартирі, і про цю обставину банк повідомлений належним чином не був та, відповідно, не давав дозволу на вчинення таких дій. Відтак, іпотекодавець ОСОБА_2 діяв недобросовісно по відношенню до іпотекодержателя під час реєстрації неповнолітніх дітей, без згоди банку (іпотекодержателя ) у спірній квартирі.
Таким чином з огляду на викладене суд розцінює ініціювання розгляду даного спору як можливість позивача уникнути реального виконання ним зобов`язання, яке забезпечене іпотекою просячи суд припинити договір іпотеки з підстав не передбачених нормами закону.
Тому, враховуючи, що договір іпотеки від 17 жовтня 2007 року не припинив своєї дії, як і не припинилась і сама іпотека, оскільки Законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як неможливістю виконання зобов`язання за договором іпотеки у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки укладеного 17 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 96.0 кв.м. припиненим, слід відмовити.
Враховуючи положення ст.141 ЦПК України та висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 12, 18, 76-83, 89, 95, 141, 247, 258, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Універсал банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки укладеного 17 жовтня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Універсал Банк» та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3 припиненим - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 21133352, МФО 322001, р/р UA 103220010000029098000202458, місцезнаходження: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04114.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення суду складено 09 листопада 2020 року
Головуючий суддя Р.М. Грицак
Судове рішення № 92850777, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 29.10.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/8717/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: