Рішення № 92850776, 30.10.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.10.2020 Справа №607/15103/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Грицака Р.М.

за участю секретаря Бігун О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визначення йому додаткового строку тривалістю два місяці з дати набрання рішенням законної сили для подання ним до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Тернополі Тернопільської області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла сестра його баби ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт згідно якого належну їй на праві власності земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,058 га, для садівництва, розташовану на території с. Петриків, Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області заповіла йому. Про наявність заповіту він дізнався випадково лише в березні 2020 року про що йому повідомила його сестра ОСОБА_3 , яка проживає у квартирі у якій до моменту смерті проживала ОСОБА_2 . Інші спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 згідно ст. 1268 ЦК України, як особи, які постійно проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини та які б подали протягом шестимісячного терміну заяви про прийняття спадщини згідно ст.1270 ЦК України відсутні. Шестимісячний строк визначений законом для подання заяви про прийняття спадщини він пропустив у зв`язку із необізнаністю про наявність заповіту на його ім`я та введенням на території України карантинних обмежень, через що громадяни обмежили своє пересування. Після його звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , йому було відмовлено в зв`язку з пропущенням строку для прийняття спадщини.

Ухвалою суду від 14 вересня 2020 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, однак представником подано до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився попередньо звернувшись до суду із клопотанням про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

07 лютого 2012 року приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Мастенко Н.П. посвідчено заповіт за реєстровим номером 325 згідно якого ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,058 га, для садівництва, розташовану на території с. Петриків, Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

До спадкового реєстру внесено реєстраційний запис №52386120 про реєстрацію вищевказаного заповіту, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру №61337761 від 18 серпня 2020 року.

Згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ТР №036688 виданого 25 липня 1995 року ОСОБА_2 на підставі рішення 2 сесії сільської Ради народних депутатів 22 скликання від 24 листопада 1994 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,058 га для садівництва, розташована на території с. Петриків, Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_2 , що вбачається із витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-6113163862020 від 20 липня 2020 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Тернопіль померла ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 видане Тернопільським міськрайонний відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Згідно довідки ТзОВ «Коменерго-Тернопіль» №3799 від 01 червня 2020 року ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 в період з 22 травня 1977 року по 19 квітня 2018 року. З 11 січня 2019 року за вказаною адресою зареєстровані інші особи, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Дзюбановської О.І. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , однак йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що він вважається таким, що не прийняв спадщини, оскільки звернувся до нотаріуса з порушенням строку, передбаченого ст. 1272 ЦК України, що підтверджується листом №1723/01-16 від 18 серпня 2020 року.

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №61337700 від 18 серпня 2020 року спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , не заводилася.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Предметом спору є встановлення додаткового строку для прийняття спадщини позивачеві, оскільки останній після смерті сестри своєї баби, будучи її спадкоємцем за заповітом, пропустив строк для прийняття спадщини. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 вказував, що він не мав права на спадщину за законом у першу чергу, не знав про існування вищевказаного заповіту, так як спадкова справа не заводилася і відповідно не були здійсненні повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом, тому не звертався до нотаріуса з відповідною заявою протягом визначеного законом строку.

Згідно з пунктом 1.2 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5 (далі - Порядок N 296/5), при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.

Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття (пункт 3.2 глави 10 розділу II Порядку N 296/5).

Пунктом 3.16 глави 10 розділу II Порядку N 296/5 передбачено, що суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення спадкодавця про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Проте, як встановлено в ході судового розгляду, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася у зв`язку із чим повідомлення спадкоємця за заповітом не здійснювалося.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19), від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18 (провадження № 61-14962св19).

Крім цього суд враховує, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 із внесеними змінами від 25.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» встановлено з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. на усій території України карантин, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Як вбачається із заповіту від 07 лютого 2012 року ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 0,058 га, для садівництва, розташовану на території с. Петриків, Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

З огляду на викладене, суд оцінюючи поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини та керуючись принципом свободи заповіту, враховує наявність заповіту на користь позивача, як спадкоємця майна ОСОБА_2 про існування якого він не був обізнаний, запровадження на території України карантину та карантинних обмежень, які істотно ускладнили можливість звернення позивача до нотаріуса із відповідною заявою, приходить до висновку, про наявність правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, тому позов ОСОБА_1 слід задовольнити, визначивши ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю два місяці з дати набрання рішенням законної сили для подання ним до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Тернополі Тернопільської області.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк тривалістю два місяці з дати набрання рішенням законної сили для подання ним до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Тернополі Тернопільської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення строку на апеляційне скарження в порядку вимог частини 2 ст. 354 ЦПК України.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Петриківська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ - 04393597, місцезнаходження: вул. Шептицького, 118а, с. Петриків, Тернопільський район, Тернопільська область, 47720.

Повний текст рішення суду складено 10 листопада 2020 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак