Ухвала суду № 92801171, 11.11.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/670/20

провадження № 2-з/361/219/20

11.11.2020

УХВАЛА

11 листопада 2020 року м. Бровари

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Садівничого об`єднання “Трудовик” (далі – СО “Трудовик”) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди і зустрічним позовом СО “Трудовик” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення первісного позову про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди, у якій просить суд вжити заходів забезпечення поданого нею первісного позову шляхом зобов`язання старшого електрика СО “Трудовик” Волошенка Валентина Володимировича негайно поновити її порушені права шляхом відновлення електропостачання до її садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та заборонити СО “Трудовик” відключати електропостачання від даного будинку з недодержанням (всупереч) вимог законодавства, якими чітко та однозначно встановлено порядок і вимоги для відключення споживачів від електропостачання: без прийняття судом відповідного рішення про встановлення факту наявності невизнаної нею суми боргу за електроенергію, без вручення їй особисто під розписку попередження про відключення садового будинку від електропостачання, виданого відповідно до вимог абз. 2 п. 7.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії.

В обґрунтування заяви зазначала, що підставою для вжиття заходів забезпечення поданого нею позову є нове порушення її конституційних прав відповідачем СО “Трудовик”, зокрема, 23 жовтня 2020 року відповідач СО “Трудовик” втретє неправомірно, на її думку, здійснив відключення її садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , від електропостачання. Вважає, що такі дії відповідачем було вчинено всупереч вимогам законодавства, не маючи права відключати електроенергію без відповідного рішення суду про встановлення факту її заборгованості за постачання електроенергії, не подавши їй особисто під розписку не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення попередження про відключення, оформленого після встановлення судом факту наявності боргу, із зазначенням підстави, точних дати і часу, з якого електропостачання буде припинено, конкретної суми заборгованості та періоду, за який виникла заборгованість, прізвища, імені та по-батькові, підпису відповідальної особи, якою оформлено попередження. Посилалася на те, що з метою захисту та поновлення її порушених прав необхідним є застосувати заходи забезпечення її позову, про які вона просить.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до СО “Трудовик” про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди і зустрічним позовом СО “Трудовик” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та штрафних санкцій.

Предметом спору у вказаних цивільних справах є: за первісним позовом – порушення СО “Трудовик” прав ОСОБА_1 як споживача електричної енергії у садовому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яке полягає у відключенні електроенергії від цього садового будинку, предметом зустрічного позову відповідача – стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію у садовому будинку за вказаною вище адресою та штрафних санкцій.

З метою захисту порушених прав, позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення поданого нею позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексом заходів забезпечення позову.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду про задоволення позову та повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У ст. ст. 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав або майна в інших осіб.

За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Аналізуючи вказані норми законодавства, слід дійти висновку, що при поданні заяви про забезпечення позову недостатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права, заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи – підтверджені. Не може бути задоволена заява про забезпечення позову, якщо заявник не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову не обґрунтувала необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які вона просить суд застосувати, та не зазначила у чому саме існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення судом її позову.

Із прохальної частини заяви про забезпечення позову видно, що позивач ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії – відновити електропостачання до її садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та заборонити вчиняти певні дії – відключати зазначений судовий будинок від електропостачання, що є тотожним із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами.

У п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України встановлено види забезпечення позову, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

У даному випадку спір між сторонами виник не із сімейних правовідносин, тому такий захід забезпечення позову як зобов`язання старшого електрика СО “Трудовик” ОСОБА_2 негайно відновити електропостачання до її садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , суперечить нормам цивільного процесуального закону та до правовідносин, що виникли між сторонами, застосовуванню не підлягає.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 просить суд вжити захід забезпечення позову шляхом заборони СО “Трудовик” відключати садовий будинок від електропостачання, який є похідним від заявленого позивачем першого заходу забезпечення позову – зобов`язання вчинити певні дії та підключити електропостачання до садового будинку, який суперечить п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, враховуючи доводи заяви про забезпечення позову щодо необхідності підключення електропостачання, відключення електропостачання у садовому будинку позивача станом на дату подання цієї заяви, його застосування є неможливим.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України не відповідає.

Згідно із ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Посилання позивача ОСОБА_1 на положення Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), яким встановлено заборону на відключення громадян від електропостачання на період дії карантину, тобто з 23 квітня 2020 року, суд до уваги не приймає, оскільки відключення садового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , фактично відбулося ще 24 жовтня 2019 року, відновлення електропостачання до вказаного будинку було здійснено на підставі ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 лютого 2020 року про забезпечення позову, як заходу забезпечення позову ОСОБА_1 , яка скасована постановою Київського апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає поверненню позивачу, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 149 – 153, 259, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.