Постанова № 9279775, 27.04.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р.Справа № 5/606/08

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 27.04.2010 р.

від позивача: Дроздова М.Б., довіреність від 09.03.2009р.;

від відповідача: не з’явилися;

від третьої особи: Петрина О.В., довіреність №47/02-9/17 від 12.01.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристина і КО”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 10 березня 2009 року

по справі №5/606/08

за позовом: Комунального підприємства „Торгово-сервісний дім”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристина і КО”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Южноукраїнської міської ради

про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу позивача та стягнення заборгованості у сумі 68738,74 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 10.03.2009р. по справі №5/606/09 (суддя В.І. Міщенко) задоволено частково позов КП „Торгово-сервісний дім” до ТОВ „Кристина і КО” за участю третьої особи – Южноукраїнської міської ради про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу позивача та стягнення заборгованості у сумі 68738,74 грн.: розірвано договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу КП „Торгово-сервісний дім” від 05.12.2006р., укладений між КП „Торгово-сервісний дім” та ТОВ „Кристина і КО”, стягнуто з відповідача на користь позивача 18783,87 грн. боргу, 618,14 грн. держмита та 118 грн. за ІТЗ судового процесу, стягнуто з відповідача на користь місцевого бюджету м. Южноукраїнська 29986,22 грн. боргу, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено, з посиланням на те, що відповідачем належним чином не виконувалися умови договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу КП „Торгово-сервісний дім”, а саме: несвоєчасно сплачувалася орендна плата (заборгованість перед позивачем у розмірі 18783,87 грн., заборгованість перед бюджетом у сумі 29986,22 грн., не було застраховано орендоване майно), що відповідно до ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” є підставою для розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу КП „Торгово-Сервісний дім”.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „Кристина і КО” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області по справі №5/606/08 від 10.03.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, судові витрати покласти на позивача, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом першої інстанції було розглянуто справу на підставі документів, наданих лише позивачем, та не було встановлено дійсних обставин справи; 2)так, суд, задовольняючи позовну вимогу про стягнення з відповідача до місцевого бюджету 29986,22 грн. боргу, не врахував ст. ст. 30, 78 Бюджетного кодексу України, оскільки позивач не являється органом стягнення згідно з наведеними статтями, а відтак не мав встановлених законом повноважень та підстав для пред’явлення позовної вимоги про стягнення до місцевого бюджету заборгованості, а відтак, КП „Торгово-сервісний дім” є неналежним позивачем, якому належало відмовити у задоволенні вказаної позовної вимоги; 3) господарським судом не досліджено доказів, які свідчать про відсутність у відповідача заборгованості по орендній платі перед позивачем (рахунки та платіжні доручення), оскільки на момент розгляду справи в господарському суді першої інстанції заборгованості по оплаті орендної плати у ТОВ „Кристина і КО” перед позивачем не було, 4) господарським судом першої інстанції було неправомірно задоволено позовну вимогу про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу КП „Торгово-сервісний дім”; 5) господарським судом першої інстанції не враховано той факт, що позивачем нараховано податок на додану вартість на орендну плату з порушенням ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість” –із завищенням, про це свідчать рахунки та акти звірки взаємних розрахунків.

12.05.2009р. до Одеського апеляційного господарського суду від КП „Торгово-сервісний дім” надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ „Кристина і КО”, в якому позивач просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно прийнято з врахуванням вимог чинного законодавства та обставин справи, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2009р. по справі №5/606/08 провадження у справі зупинено до вирішення в господарському суді Миколаївської області справи №17/193/09 за позовом Собівчака М.М. –учасника ТОВ „Кристина і КО” до ТОВ „Кристина і КО”, Виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Кристина і КО” від 21.10.2008р., оформлене протоколом від 21.10.2008р..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2010р. по справі №5/606/08 провадження у справі поновлено.

11.03.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Кристина і КО” надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач надає додаткове обґрунтування апеляційній скарзі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.03.2010р. по справі №5/606/08 за клопотанням сторін та третьої особи продовжено строк розгляду справи на більш тривалий термін.

13.04.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від Южноукраїнської міської ради надійшов відзив на доповнення до апеляційної скарги ТОВ „Кристина і КО”, в якому третя особа просила рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін.

Під час розгляду справи в апеляційному господарському суді позивачем –КП „Торгово-сервісний дім” заявлено клопотання про припинення апеляційного перегляду рішення господарського суду Миколаївської області з тих підстав, що апеляційну скаргу було підписано представником відповідача –ТОВ „Кристина і КО” без належних повноважень, оскільки довіреність на представництво інтересів ТОВ „Кристина і КО” була видана гр. Собівчаком М.М., який на момент видачі довіреності не був керівником відповідача.

Розглянувши заявлене клопотання КП „Торгово-сервісний дім” та матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки спростовується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Кристина і КО”, заслухавши представника позовича та третьої особи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати частково, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 05.12.2006р. між КП „Торгово-сервісний дім” (орендодавець) та ТОВ „Кристина і КО” (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства „Торгово-сервісний дім”, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу КП „Торгово-сервісний дім” –автотранспортну дільницю у вигляді дорожньо-транспортних засобів та окремих інвентарних одиниць (підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акта експертної оцінки, складеного станом на 30.09.2006р., вартість якого становила 1466229,31 грн., грошові кошти та цінні папери передано орендареві користування (п.п. 1.1 та 1.2 договору).

Згідно з п.п. 3.1 –3.3. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Южноукраїнської міської ради №25 від 27.06.2006р., і становить без ПДВ за перший місяць оренди 7521,76 грн., нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; орендна плата перераховується до місцевого бюджету –30% та балансоутримувачу –70%, щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.

Розділом 5 договору оренди визначено обов’язки орендаря, серед яких є: п. 5.2 договору –своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до бюджету (30%) та орендодавцю (70%); п. 5.5 договору –протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно підприємства на суму не меншу за його балансову вартість на користь орендодавця, в порядку визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п. 10.1 договору цей договір укладено строком на 25 років, що діє з 05.12.2006р. до 05.12.2031р. включно, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством (п. 10.4 договору).

01.01.2007р. сторонами за договором підписано акт здачі приймання орендованого майна, в якому засвідчено, що ТОВ „Кристина і КО” прийняло, а КП „Торгово-сервісний дім” передало цілісний майновий комплекс структурного підрозділу КП „Торгово-сервісний дім” автотранспортну дільницю, майно передано у стані визначеному експертною оцінкою станом на 30.09.2006р., ДТЗ мали істотний знос основних вузлів та агрегатів за період експлуатації (арк. спр. 19-23 т. І).

За період з 30.12.2006р. по 31.10.2008р. КП „Торгово-сервісний дім” виставило ТОВ „Кристина і КО” рахунки на оплату орендної плати (арк. спр. 30-41 т. ІІ) на суму 213272,06 грн. (30% до місцевого бюджету –63981,62 грн. та 70% орендодавцю –149290,44 грн. ).

За вказаний період ТОВ „Кристина і КО” сплатило КП „Торгово-сервісний дім” рахунки по орендній платі, виставлені КП „Торгово-Сервісний дім”, на суму 119783,99 грн. (70% від орендної плати орендодавцю), що підтверджується копіями платіжних доручень, прибуткового касового ордеру, акту заліку взаємних зобов’язань та виписок з банківського рахунку (арк. спр. 17-23, 45-72 т. ІІ).

Крім того, КП „Торгово-сервісний дім” на підставі ст. 801 Цивільного кодексу України виставило ТОВ „Кристина і КО” рахунки на оплату витрат, пов’язаних з використанням транспортного засобу, №163 від 26.05.2008р. на суму 32758,75 грн., №211 від 29.08.2008р. на суму 6521,75 грн., №244 від 31.10.2008р. на суму 6521,75 грн..

30.05.2008р. КП „Торгово-сервісний дім” та ТОВ „Кристина і КО” склали акт заліку взаємних зобов’язань, згідно з яким за взаємною згодою сторін вирішено зарахувати борг КП „Торгово-сервісний дім” у сумі 32758,75 грн. в рахунок компенсації податку з власників транспортних засобів.

Решту заборгованості по оплаті витрат, пов’язаних з використанням транспортного засобу, у розмірі 13043,50 грн. ТОВ „Кристина і КО” не сплатило.

17.12.2008р. до господарського суду Миколаївської області від КП „Торгово-сервісний дім” надійшла позовна заява до ТОВ „Кристина і КО” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Южноукраїнської міської ради про стягнення заборгованості по договору оренди у розмірі 29986,22 грн. (30% - до місцевого бюджету) та 18783,87 грн. (70% - орендодавцю), штрафних санкцій у розмірі 4333,47 грн. (до місцевого бюджету 30%) та 2591,68 грн. (орендодавцю 70%), витрат, пов’язаних з використанням транспортного засобу, у розмірі 13043,50 грн., розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу –структурного підрозділу КП „Торгово-сервісний дім” від 05.12.2006р..

У листопаді 2008 року та під час розгляду справи в господарському суді ТОВ „Кристина і КО” оплатило КП „Торгово-сервісний дім” 30500 грн. (70% від орендної плати орендодавцю).

За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

За ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Як свідчать матеріали справи, укладений сторонами договір, за своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда. Відносини майнового найму врегульовані нормами Цивільного кодексу України; відносини оренди державного та комунального майна - Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, нормами якого, в силу ст. 1 Закону, регулюються, зокрема, питання оренди комунального майна.

Згідно з ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендар зобов’язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Пунктами п.п. 3.1 –3.3. договору встановлено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Южноукраїнської міської ради №25 від 27.06.2006р., і становить без ПДВ за перший місяць оренди 7521,76 грн., нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць; орендна плата перераховується до місцевого бюджету –30% та балансоутримувачу –70%, щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як з’ясовано під час перегляду господарським судом апеляційної інстанції рішення господарського суду першої інстанції, позивачем в обґрунтування наявності заборгованості у відповідача перед позивачем надано лише акти звірок взаєморозрахунків, в яких відомості не збігаються з виставленими орендодавцем орендарю рахунками, до того ж, в актах звірки взаємних розрахунків вказано завищену суму орендної плати –70%, під час розгляду справи позивачем не доведено належними доказами наявність заборгованості орендаря перед орендодавцем, оскільки як свідчать матеріали справи, ТОВ „Кристина і КО” сплатило частину орендної плати (70% орендодавцю) за період з 05.12.2006р. по 31.10.2008р. у розмірі 150283,99 грн., що свідчить про відсутність заборгованості орендаря по оплаті орендної плати перед орендодавцем - КП „Торгово-сервісний дім” за вказаний орендодавцем період, у зв’язку з чим у задоволенні позовної вимоги КП „Торгово-сервісний дім” про стягнення заборгованості по оплаті частини орендної плати у розмірі 18783,87 грн. слід відмовити.

Між тим, орендарем не надано до матеріалів справи доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, оплати 30% орендної плати до місцевого бюджету, що свідчить про неналежне виконання вимог договору оренди з боку відповідача.

КП „Торгово-сервісний дім” у позовній заяві просило стягнути заборгованість по орендній платі до місцевого бюджету 30% у розмірі 299986,22 грн., господарським судом першої інстанції вказана позовна вимога задоволена, між тим, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що господарським судом першої інстанції неправомірно задоволено вказану позовну вимогу з огляду на наступне.

Плата за оренду майнових комплексів, що знаходиться у комунальній власності (п.10 ст. 69 Бюджетного кодексу України), відноситься до доходів місцевих бюджетів п. 28 ст. 2 Бюджетного кодексу України), яким є бюджет міста Южноукраїнська.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 78 Бюджетного кодексу України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету. Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету зараховуються безпосередньо на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України, і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення. Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи визнаються зарахованими в доход місцевого бюджету з моменту зарахування на рахунок відповідного бюджету, відкритий в територіальному органі Державного казначейства України. Органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до місцевих бюджетів податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства.

Згідно з п. 30 ч. 2 Бюджетного кодексу України органами стягнення є податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

КП „Торгово-сервісний дім” не являється органом стягнення, та, за таких обставин, не мало підстав для пред’явлення позову про стягнення заборгованості по орендній платі до місцевого бюджету, таким чином, КП „Торгово-сервісний дім” не являється належним позивачем в частині позовної вимоги про стягнення до місцевого бюджету заборгованості по оплаті частини орендної плати у розмірі 29986,22 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що не підлягає задоволенню позовна вимога КП „Торгово-сервісний дім” про стягнення до місцевого бюджету заборгованості по оплаті частини орендної плати у розмірі 29986,22 грн..

У позовній заяві КП „Торгово-сервісний дім” просило розірвати договір оренди цілісного майнового комплексу від 05.12.2006р. у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди (наявність заборгованості по орендній платі та відсутність договору про страхування об’єкта оренди).

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Статтями 782-783 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

За ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

За ст. 771 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлений обов’язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.

Статтею 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” серед істотних умов договору оренди визначено страхування орендарем взятого ним в оренду майна.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що обов’язком орендаря є протягом місяця після укладення цього договору застрахувати орендоване майно підприємства на суму не меншу за його балансову вартість на користь орендодавця, в порядку визначеному чинним законодавством

Як свідчать матеріали справи, орендодавець належним чином не виконував умов чинного законодавства та договору: своєчасно та у повному обсязі не сплачував орендну плату, в порушення п. 5.5 договору протягом місяці після укладення договору не застрахував орендоване майно.

Наведене є підставою для розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Торгово-сервісний дім” від 05.12.2006р., таким чином господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено вказану позовну вимогу КП „Торгово-сервісний дім” та розірвано договір оренди.

У позовній заяві відповідно до ст. 801 Цивільного кодексу України КП „Торгово-сервісний дім” просило стягнути з ТОВ „Кристина і КО” заборгованість по оплаті витрат, пов’язаних з використанням транспортного засобу, у розмірі 13043,50 грн..

Частиною 2 ст. 801 Цивільного кодексу України встановлено, що витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

КП „Торгово-сервісний дім” на підставі ст. 801 Цивільного кодексу України виставило ТОВ „Кристина і КО” рахунки на оплату витрат, пов’язаних з використанням транспортного засобу, №163 від 26.05.2008р. на суму 32758,75 грн., №211 від 29.08.2008р. на суму 6521,75 грн., №244 від 31.10.2008р. на суму 6521,75 грн..

30.05.2008р. КП „Торгово-сервісний дім” та ТОВ „Кристина і КО” склали акт заліку взаємних зобов’язань, згідно з яким за взаємною згодою сторін вирішено зарахувати борг КП „Торгово-сервісний дім” у сумі 32758,75 грн. в рахунок компенсації податку з власників транспортних засобів.

Наведене свідчить про визнання орендарем обов’язку по оплаті витрат, пов’язаних з використанням транспортного засобу.

Заборгованість по оплаті витрат, пов’язаних з використанням транспортного засобу, у розмірі 13043,50 грн. ТОВ „Кристина і КО” орендодавцю не сплатило.

Таким чином, апеляційний господарський суд вважає за необхідне задовольнити вказану позовну вимогу КП „Торгово-сервісний дім” та стягнути з ТОВ „Кристина і КО” заборгованість по оплаті витрат, пов’язаних з використанням транспортного засобу, у розмірі 13043,50 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду Миколаївської області від 10.03.2009р. по справі №5/606/08 скасувати частково.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 10.03.2009р. по справі №5/606/08 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу комунального підприємства „Торгово-сервісний дім” від 05.12.2006р., укладений між Комунальним підприємством „Торгово-сервісний дім” (ідентифікаційний код 25878948) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кристина і Ко” (ідентифікаційний код 34129129).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кристина і Ко” (ідентифікаційний код 34129129) на користь Комунального підприємства „Торгово-сервісний дім” (ідентифікаційний код 25878948) заборгованість по витратам, пов’язаним з використанням транспортних засобів, у розмірі 13043 (тринадцять тисяч сорок три) грн. 50 коп., 130 (сто тридцять) грн. 43 коп. –витрати по оплаті державного мита та 22 (двадцять дві) грн. 39 коп. –витрати на ІТЗ судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.”

Зобов’язати господарський суд Миколаївської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.