Постанова № 9279730, 27.04.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2010 р.Справа № 17/162-09-5520

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравець Ю.І. (довіреність б/н від 07.10.2009 року)

від відповідачів:

- від ДП „Автобан-Україна” –не з'явився ;

- від ТОВ „ОДА „Форпост” –не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Автобан-Україна”

на рішення господарського суду Одеської області від „27” січня 2010 року

по справі № 17/162-09-5520

за позовом Охоронно-детективного агентства „Легіон-3000” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, м. Одеса

до:

- Дочірнього підприємства „Автобан-Україна”, м. Київ

- Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронно-детективне агентство „Форпост”, м. Одеса

про стягнення 166737,42 грн.

В С Т А Н О В И В :

02.11.2009 року Охоронно-детективне агентство „Легіон-3000” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства „Автобан-Україна” (далі по тексту –відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронно-детективне агентство „Форпост” (далі по тексту –відповідач-2) про стягнення 166737,42 грн., з яких 157104 грн. –основного боргу (солідарно з обох відповідачів –7855,2 грн., решту –з відповідача-1), 2438,97 грн. –3 % річних (солідарно з обох відповідачів –121,95 грн., решту –з відповідача-1) та 7194,45 грн. –збитків від інфляції (солідарно з обох відповідачів –359,72 грн., решту –з відповідача-1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 укладено 2 договори про охорону товарно-матеріальних цінностей, складських і службових приміщень відповідача-1. Позивачем належно виконано свої обов'язки з охорони, але ж відповідач, в свою чергу, в порушення умов укладених між сторонами договорів та норм чинного законодавства свої обов’язки щодо сплати отриманих від позивач послуг в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим і утворилася та залишається непогашеною відповідна заборгованість. Крім того, між позивачем та відповідачем-2 укладено договір поруки, за яким відповідач-2 зобов'язався перед позивачем відповідати за виконання відповідачем-1 своїх грошових зобов'язань.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.01.2010 року по справі № 17/162-09-5520 (суддя Зуєва Л.Є.) позовні вимоги ОДА „Легіон-3000” ТОВ задоволені повністю. Стягнуто з ДП „Автобан-Україна” на користь 157 104 грн. –основного боргу, 2438,97 грн. –3 % річних, 7194,45 грн. –інфляційних витрат, 1659 грн. –держмита та 234,82 грн. –витрат на послуги ІТЗ судового процесу. Стягнуто з ТОВ „ОДА „Форпост” на користь позивача 7855,20 грн. –основного боргу, 121,95 грн. –3 % річних, 359,72 грн. –інфляційних витрат, 8,33 грн. –держмита та 1,18 грн. –витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 09.02.2010 року видано відповідні накази.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ДП „Автобан-Україна” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв’язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Так, на думку скаржника, підприємство було позбавлено його процесуальних прав, так як не було належним чином повідомлено про час та місце слухання справи.

Крім того, за твердженням скаржника, невірно та в порушення статті 15 ГПК України визначено позивачем та місцевим господарським судом територіальну підсудність даного спору і розглянуто справу за місцезнаходженням відповідача-2, який майже ніякого відношення до даного спору немає, а практично всю відповідальність покладено на відповідача-1.

Також скаржник посилається на те, що обсяг відповідальності відповідач-1 значно перевищує обсяг відповідальності відповідача-2, а договір поруки, укладений між позивачем та відповідачем-2, є таким, що взагалі немає реальних правових наслідків.

Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судових засіданнях просив залишити апеляційну скаргу ДП „Автобан-Україна” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

ТОВ „ОДА „Форпост” відзив на апеляційну скаргу не надало та його представник в судові засідання не з'явився, але ж, згідно відповідної заяви, просило розглянути справу № 17/162-09-5520 за відсутністю його представника.

Представник ДП „Автобан-Україна” в судове засідання 27.04.2010 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 661742 від 12.04.2010 року та розписка про повідомлення сторін щодо оголошення 06.04.2010 року відкладення розгляду справи саме на 27.04.2010 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОДА „Легіон-3000” ТОВ (Агентство) та ДП „Автобан-Україна” (Замовник) 02.09.2008 року та 01.01.2009 року було укладено два договори про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року (а.с.10-13) та № 90 від 01.01.2009 року (а.с.14-17), відповідно до умов яких Замовник поручає, а Агентство забезпечує охорону товарно-матеріальних цінностей, складських, службових приміщень, розміщених за адресою: Одеська область, с. Вікторовка, виробнича база ДП „Автобан-Україна” (пункт 1.1 Договору).

Згідно із пунктом 8.1 Договору № 87/1 від 02.09.2008 року, він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє з 02.09.2008 року по 31.12.2008 року. Згідно із пунктом 8.1 Договору № 90 від 01.01.2009 року, він вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року. Відповідно до пункту 8.3 обох Договорів, при відсутності письмового повідомлення однієї із сторін про розірвання Договору останній автоматично продовжується на такий же строк. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про розірвання Договору № 90 від 01.01.2009 року, а тому Договір № 90 від 01.01.2009 року станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов’язковим для виконання сторонами.

Розділом 7 Договорів сторонами встановлено розмір та порядок оплати. Так, Замовник зобов’язується здійснювати оплату за надання охоронних послуг Агентством, передбачених п.1.1 даного Договору, щомісячно в розмірі 24888 грн. з ПДВ, в тому числі ПДВ 20 % - 4148 грн. Замовник зобов'язується здійснювати оплату за надання охоронних послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Агентства щомісячно не пізніше 1-го числа місяця наступного за звітним. Надані належним чином охоронні послуги у звітному місяці оформлюються Актом виконаних робіт, який складається у 2-ох екземплярах та підписується обома сторонами.

На виконання умов Договорів № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року в період з вересня 2008 року по червень 2009 року ОДА „Легіон-3000” ТОВ належним чином здійснювало охорону товарно-матеріальних цінностей ДП „Автобан-Україна”, що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання виконаних робіт від 30.09.2008 року за вересень 2008 року (а.с.18), від 31.10.2008 року за жовтень 2008 року (а.с.18), від 30.11.2008 року за листопад 2008 року (а.с.19), від 31.12.2008 року за грудень 2008 року (а.с.19), від 31.01.2009 року за січень 2009 року (а.с.20), від 28.02.2009 року за лютий 2009 року (а.с.20), від 31.03.2009 року за березень 2009 року (а.с.21), від 30.04.2009 року за квітень 2009 року (а.с.21), від 31.05.2009 року за травень 2009 року (а.с.22), від 30.06.2009 року за червень 2009 року (а.с.22).

Між тим, ДП „Автобан-Україна”, в свою чергу, за отримані від ОДА „Легіон-3000” ТОВ охоронні послуги розраховувалося у зазначеному періоді лише частково, що підтверджується складеним та підписаним сторонами Актом звірки № 159 від 19.06.2009 року (а.с.23). Так, за вересень – грудень 2008 року, згідно договору № 87/1 від 02.09.2008 року, ДП „Автобан-Україна” повинно було сплатити ОДА „Легіон-3000” ТОВ 99552 грн. (по 24888 грн. за місяць), але сплатило лише 61776 (23.09.2008 року –12444 грн., 05.11.2008 року –37332 грн., 19.12.2008 року –12000 грн.), тобто залишивши не сплаченими 37776 грн. За січень –травень 2009 року, згідно договору № 90 від 01.01.2009 року, ДП „Автобан-Україна” повинно було сплатити ОДА „Легіон-3000” ТОВ 124 440 грн. (по 24888 грн. за місяць), але сплатило лише 30 000 (01.04.2004 року), тобто залишивши не сплаченими 94 440 грн. Отже, разом сальдо на 01.06.2009 року складало 132216 грн. + 24888 грн. за надані охоронні послуги у червні 2009 року (акт здачі-приймання виконаних робіт від 30.06.2009 року за червень 2009 року), а тому сума основного боргу станом на дату звернення до суду із позовом склала 157104 грн.

Крім того, 15.06.2009 року між ОДА „Легіон-3000” ТОВ (Кредитор) та ТОВ „ОДА „Форпост” (Поручитель) укладено договір поруки № 03 (а.с.24), відповідно до умов якого Поручитель зобов’язався відповідати перед Кредитором за виконання грошових зобов’язань ДП „Автобан-Україна” (Боржник) по оплаті Кредитору:

- суми основного грошового зобов'язання по договорам про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року, укладених між Боржником і Кредитором, в розмірі не більше 5 % від суму основного зобов'язання;

- індексу інфляції (який нараховується на суму простроченого основного зобов'язання) і 3 % річних у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, за прострочку виконання основного грошового зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг га підставі умов договорів про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року, в розмірі, який не перевищує 5 % від загальної суми нарахованого індексу інфляції та 3 % річних.

Відповідно до пункту 2 Договору поруки № 03 від 15.06.2009 року, Поручитель зобов'язується нести з Боржником солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання грошових зобов'язань Боржником по договору, зазначеному в п.1 Договору, в порядку і розмірі, зазначеному в п.1 Договору.

У випадку прострочення виконання Боржником зобов'язань перед Кредитором, останній вправі за своїм вибором вимагати виконання зобов'язань як від Боржника, так і від Поручителя (пункт 4 Договору поруки № 03 від 15.06.2009 року).

Згідно із пунктом 7 Договору поруки № 03 від 15.06.2009 року, даний договір вступає в силу з моменту підписання і діє до моменту виконання зобов'язань Боржником або Поручителем по договорам, вказаним в п.1 даного договору. Оскільки зобов'язання по договорам про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року залишаються невиконаними, то і Договір поруки № 03 від 15.06.2009 року діє по теперішній час.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ОДА „Легіон-3000” та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ДП „Автобан-Україна”, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Як встановлено матеріалами справи, ОДА „Легіон-3000” ТОВ свої зобов'язання по виконанню умов договорів про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року виконало належним чином, а саме в період з вересня 2008 року по червень 2009 року належним чином здійснювало охорону товарно-матеріальних цінностей ДП „Автобан-Україна”, що підтверджується відповідними Актами здачі-приймання виконаних робіт.

Між тим, ДП „Автобан-Україна”, в свою чергу, в порушення зазначених вище норм чинного законодавства та умов договорів про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року, за отримані від позивача послуги в повному об'ємі не розрахувалось (лише на суму 91 776 грн.), про що свідчить складений сторонам відповідний Акт звірки, в зв'язку з чим і виникла заборгованість у розмірі 157 104 грн., у зв'язку з чим така сума боргу і підлягає стягненню на користь позивача в примусовому порядку.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Таким чином, на суму непогашеної заборгованості (157 104 грн.) позивачем правомірно, у відповідності до Цивільного кодексу України та Листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, нараховано за період з 02.10.2008 року по 23.09.2009 року 3 % річних в розмірі 2438,97, та за жовтень 2008 року –червень 2009 року збитки від інфляції в розмірі 7194,45 грн., оскільки ДП „Автобан-Україна” свої зобов'язання за Договорами про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року в частині оплати за отримані від ОДА „Легіон-3000” ТОВ послуги не виконало. Отже, нараховані штрафні санкції також підлягають стягненню в примусовому порядку на користь позивача.

Крім того, як було вище зазначено між ОДА „Легіон-3000” ТОВ та ТОВ „ОДА „Форпост” було укладено договір поруки № 03 від 15.06.2009 року, відповідно до умов якого Поручитель зобов’язався відповідати перед Кредитором за виконання грошових зобов’язань ДП „Автобан-Україна” по оплаті Кредитору суми основного грошового зобов'язання по договорам про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року в розмірі не більше 5 % від суму основного зобов'язання та індексу інфляції і 3 % річних за прострочку виконання основного грошового зобов'язання по оплаті вартості наданих послуг га підставі умов договорів про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року, в розмірі, який не перевищує 5 % від загальної суми нарахованого індексу інфляції та 3 % річних.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Оскільки зобов'язання ДП „Автобан-Україна” по оплаті ОДА „Легіон-3000” ТОВ суми основного грошового зобов'язання по договорам про надання охоронних послуг № 87/1 від 02.09.2008 року та № 90 від 01.01.2009 року так і не були виконані, а на суму боргу було ще нараховано збитки від інфляції та 3 % річних, до солідарної відповідальності підлягає притягненню і ТОВ „ОДА „Форпост”, з якого підлягає стягненню на користь ОДА „Легіон-3000” ТОВ 5 % від суми основного боргу (157104 грн.), що складає 7855,2 грн., 5 % від суми 3 % річних (2438,97 грн.), що складає 121,95 грн., 5 % від суми збитків від інфляції (7194,45 грн.), що складає 359,72 грн.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ДП „Автобан-Україна” щодо суті спору, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

По-перше, ДП „Автобан-Україна” було належним чином повідомлено про час та місце усіх судових засідань місцевого господарського суду по розгляду справи № 17/-162-09-5520, що підтверджується:

- поштовим повідомленням про вручення 13.11.2009 року представнику ДП „Автобан-Україна” ухвали господарського суду Одеської області від 05.11.2009 року про порушення провадження у справі № 17/162-09-5520 та призначення розгляду даної справи на 23.11.2009 року (а.с.27);

- поштовим повідомленням про вручення 01.12.2009 року представнику ДП „Автобан-Україна” ухвали господарського суду Одеської області від 23.11.2009 року про відкладення розгляду справи № 17/162-09-5520 на 16.12.2009 року (а.с.34);

- поштовим повідомленням про вручення 31.12.2009 року представнику ДП „Автобан-Україна” ухвали господарського суду Одеської області від 16.12.2009 року про відкладення розгляду справи № 17/162-09-5520 на 27.01.2010 року (а.с.44).

Крім того, представник ДП „Автобан-Україна” Лябах М.О. 11.01.2010 року знайомився з матеріалами справи № 17/162-09-5520 та знімав необхідні копії документів.

Таким чином, ДП „Автобан-Україна” було належним чином повідомлено про усі судові засідання по справі № 17/162-09-5520, але своїм правом на участь у судовому засідання та надання будь-яких доказів не скористалося, в жодне судове засідання по справі № 17/162-09-5520 представник ДП „Автобан-Україна” так і не з'явився, будь-яких доказів та навіть відзиву до суду не надав.

По-друге, відповідно до частини 3 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Отже, якщо позивач звертається з позовом до кількох відповідачів, які мають місцезнаходження чи місце проживання на території різних областей, позов може бути подано до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживанням одного з відповідачів.

У постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 15.06.2004 року зазначається, що якщо позовна вимога пред’явлена до двох відповідачів, місцезнаходження яких визначається в межах територіальної юрисдикції різних господарських судів першої інстанції, то питання про підсудність цього спору повинно вирішуватися за правилами ч.3 ст.15 ГПК.

Оскільки в даному спорі в якості відповідачів виступають ДП „Автобан-Україна” та ТОВ „ОДА „Форпост”, тобто два відповідача, то і ОДА „Легіон-3000” ТОВ не порушило правила територіальної підсудності, а лише скористалося своїм правом, відповідно до ч.3 ст.15 ГПК України, вибравши господарський суд Одеської області за місцезнаходженням одного з відповідачів –ТОВ „ОДА „Форпост”.

Крім того, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.04.2010 року було зобов'язано Дочірнє підприємство „Автобан-Україна” надати до суду в строк до 23.04.2010 року докази погашення існуючої між сторонами заборгованості (оригінали або належним чином засвідчені копії платіжних доручень, квитанцій, банківських виписок, тощо).

Між тим, ні до 23.04.2010 року, ні в судовому засіданні 27.04.2010 року вимоги ухвали суду ДП „Автобан-Україна” не виконані, будь-яких доказів погашення існуючої між сторонами заборгованості не надано.

ДП „Автобан-Україна” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог „ОДА „Легіон-3000” ТОВ.

Між тим, судова колегія вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню, оскільки його резолютивна частина не відповідає та протирічить вимогам, викладеним у позовній заяві. Так, рішенням суду частина основного боргу (7855,20 грн.), збитків від інфляції (121,95 грн.) та 3 % річних (359,72 грн.) помилково стягнуто двічі з обох відповідачів, а не як встановлено умовами договору поруки № 03 від 15.06.2009 року та вимагалося „ОДА „Легіон-3000” ТОВ у позовній заяві про солідарне стягнення цих сум з їх виключенням з основного боргу (157104 грн.), збитків від інфляції (7194,45 грн.) та 3 % річних (2438,97 грн.), тобто суд в порушення вимог ч.1 п/п 2 статті 83 ГПК України самостійно вийшов за межі позовних вимог.

За викладених обставин, рішення господарського суду Одеської області від 27.01.2010 року по справі № 17/162-09-5520 в повній мірі не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню, позовна заява „ОДА „Легіон-3000” ТОВ –задоволенню, а апеляційна скарга ДП „Автобан-Україна” –частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Автобан-Україна” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „27” січня 2010 року по справі № 17/162-09-5520 скасувати.

3. Позовну заяву Охоронно-детективного агентства „Легіон-3000” у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Автобан-Україна” (04074, м. Київ, вул. Попова,4/2, кв.21, р/р 26009301361952 в філії ПІБ в м. Київ, МФО 322152, ЄДРПОУ 32593472) на користь Охоронно-детективного агентства „Легіон-3000” (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська,19Б, кв.250, ідентифікаційний код 31368298, п/р 26005227704600 в АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 351005) 149248,8 грн. –основного боргу, 2317,02 грн. –3 % річних, 6 834,73 грн. –збитків від інфляції, 1584,01 грн. –держмита та 224,2 грн. –витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

Стягнути солідарно з Дочірнього підприємства „Автобан-Україна” (04074, м. Київ, вул. Попова,4/2, кв.21, р/р 26009301361952 в філії ПІБ в м. Київ, МФО 322152, ЄДРПОУ 32593472) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронно-детективне агентство „Форпост” (65101, м. Одеса, вул. 25-ої Чапаївської дивізії,3/3, кв.108, р/р 26001964868456 у філії ЗАТ „ПУМБ” в м. Одесі, МФО 328191, ОКПО 35118584) на користь Охоронно-детективного агентства „Легіон-3000” (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська,19Б, кв.250, ідентифікаційний код 31368298, п/р 26005227704600 в АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 351005) 7855,2 грн. –основного боргу, 121,95 грн. –3 % річних, 359,72 грн. –збитків від інфляції, 83,37 грн. –держмита та 7,8 грн. –витрат на послуги ІТЗ судового процесу.

4. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                     С.І. Колоколов

Суддя                     Г.П. Разюк

Суддя                     М.С. Петров