Рішення № 9278661, 16.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2010 р.Справа № 11/14-311 Господарський суд Тернопільської області

у складі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії", вул. Городоцька,355, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр", майдан Івана Франка,14, м. Збараж Тернопільської області

За участю представників сторін:

Позивача: Туркас О.В. - представник

Відповідача: Юзьвак І.Я. - представник

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії", вул. Городоцька,355, м. Львів звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр", майдан Івана Франка,14, м. Збараж Тернопільської області про стягнення 13 122,37 грн., із них 12 502 грн. 75 коп. заборгованості за поставлену продукцію; 376 грн. 60 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань; 55 грн. 12 коп. що становить 3% річних та 187 грн. 90 коп. інфляційних витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач відзив на позов не подав, в судовому засіданні позовні вимоги визнав.

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх права та обов’язки, передбаченні ст. ст. 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне:

22 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Літа Центр" був укладений договір № 126/09 поставки товару.

Згідно видаткової накладної № РН-0012087 від 02 грудня 2009 року постачальником Товариством з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" на адресу покупця було відвантажено алкогольну продукцію на загальну суму 9633,00 грн.

Згідно видаткової накладної № РН-0015353 від 12 січня 2009 року постачальником ТОВ "Віна Лівадії" на адресу покупця ТОВ "Літа Центр" було відвантажено алкогольну продукцію на загальну суму 8988,00 грн.

Відповідно до п.5.1. договору № 126 від 22.06.2009р. покупець зобов’язується оплатити поставлений товар по ціні, що визначена в товарно-транспортних накладних, шляхом перерахунку коштів в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Постачальника або іншим не забороненим діючим законодавством способом з розстрочкою платежів на протязі 21 /двадцять один/ календарних днів з моменту отримання товару.

29.01.2010р. ТОВ "Літа Центр" було здійснено повернення товару на адресу позивача на суму 6 124,32 грн., що підтверджується накладною № 0000004 від 29.01.2010р.

02.02.2010р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" на адресу покупця ТОВ "Літа Центр" була надіслана претензія № 13 в/10 з вимогою оплатити вартість поставленої продукції в сумі 12 502,75 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Таким чином, станом на дату звернення позивача з позовом до господарського суду Тернопільської області заборгованість відповідача перед позивачем за одержану алкогольну продукцію становила 12 502,75 грн.

У відповідності до ст.ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання грошового зобов‘язання за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. позивач нарахував відповідачу 55,12 грн., що становить 3% річних від простроченої суми та 187,90 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до п.5.2. договору № 126/09 від 22.06.2009р. та додатку № 1 від 22.06.2009р. до договору, покупець, у разі несвоєчасної оплати, повинен оплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до поданого розрахунку за неналежне виконання умов Договору позивач за період з грудня 2009р. по лютий 2010р. нарахував до сплати відповідачу пеню, розмір якої становить 376,60 грн.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань від 22.11.1996 року №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст.49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" в позовній заяві просить суд винести ухвалу про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту в рамках загальної суми вимог по поданій позовній заяві.

В обґрунтування свого клопотання позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від оплати боргу та не відповідає на направлену претензію.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Одним з таких заходів є накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві (п.1 ч.1 ст. 67 ГПК України).

За змістом п.3 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду №02-5/611 від 23.08.1994р. “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Обов'язок доведення необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, у т.ч. шляхом накладення арешту на грошові суми, його обґрунтованість, покладається законодавцем на заявника, у разі ініціювання ним перед судом розгляду такого клопотання.

Саме заявник у такому випадку повинен обґрунтувати підстави вжиття судом заходів забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України.

Згідно статті 33 Господарського процессуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процессу.

Приймаючи до уваги, що позивач не надав суду жодних доказів в обґрунтування свого клопотання, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа Центр", майдан Івана Франка,14, м. Збараж Тернопільської області, ідентифікаційний код 36016324 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії", вул. Городоцька,355, м. Львів, ідентифікаційний код 32362063 –12 502 грн. 75 коп. заборгованості за одержану продукцію; 376 грн. 60 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань; 55 грн. 12 коп., що становить 3% річних; 187 грн. 90 коп. інфляційних витрат; 131 грн. 22 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії", вул. Городоцька,355, м. Львів про забезпечення позову відмовити.

5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання –21 квітня 2010 року) через місцевий господарський суд.

Суддя