Ухвала суду № 9278659, 15.04.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"15" квітня 2010 р.Справа № 6/30-559

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк бул. Т. Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, м. Київ 4,01004 в особі Тернопільської філії ВАТ ВТБ Банк (вул. Опільського, 5, м. Тернопіль, 46001)

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про cтягнення 3 000 000 дол. США неповернутого кредиту, 663958,35 дол. США відсотків за користування кредитом, 99384,27 дол. США пені за прострочення сплати кредиту, 92467,35 дол. США пені за прострочення сплати відсотків, загальна сума 3855809,97 дол. США в еквіваленті 30595852,11 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

Позивача Королевич А.О., Грицак А.П.

Відповідача ОСОБА_6

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк в особі Тернопільської філії ВАТ ВТБ Банк звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_3 про стягнення 3 000 000 дол. США неповернутого кредиту, 663958,35 дол. США відсотків за користування кредитом, 99384,27 дол. США пені за прострочення сплати кредиту, 92467,35 дол. США пені за прострочення сплати відсотків, загальна сума 3855809,97 дол. США в еквіваленті 30595852,11 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02 квітня 2010 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №6/30-559 та призначено її до розгляду на 15 квітня 2010 року.

Крім того, відповідною ухвалою від 02 квітня 2010 року в порядку ст.ст.66,67 ГПК України, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні ОСОБА_3 АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на праві власності земельні ділянки по АДРЕСА_2 з розміщеними на них будівлями і спорудами.

У адресованому суду письмовому клопотанні та усних поясненнях даних в судовому засіданні 15 квітня 2010 року, відповідач, серед іншого, просить суд скасувати заходи забезпечення позову, оскільки ринкова вартість переданого в іпотеку майна повністю забезпечує його зобовязання перед банком, крім того, згідно з довідкою, виданою виконкомом Товстенської селищної ради, земельні ділянки, розташовані по АДРЕСА_2, не є власністю підприємця ОСОБА_3

Зясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення клопотання відповідача, з огляду на таке:

23 червня 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк»та підприємцем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №17.69-08/КЛ (невідновлювана кредитна лінія) за змістом якого банк (позивач) зобовязувався надати позичальнику (відповідачу) кредит в сумі 3000000 (три мільйони) доларів США на здійснення господарської діяльності, а позичальник (відповідач) брав на себе зобовязання повертати кредит та сплачувати відсотки за користування ним, згідно із погодженим графіком, починаючи з жовтня 2008 року з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 22 червня 2015 року.

В забезпечення виконання позичальником зобовязання по кредитному договору №17.69-08/КЛ, сторонами було укладено іпотечний договір від 23 червня 2008 року, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 1,02 гектара, що знаходиться на території Байковецької сільської ради, Тернопільського району, Тернопільської області та нежиле приміщення кафе-бару «Колиба»з готелем, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, загальною площею 1221,9 кв м, з надвірними будівлями і спорудами.

Визначена в п.1.4 договору загальна заставна вартість переданого в іпотеку майна становить 19515003 грн.

Як вбачається з виписки з особового рахунку клієнта банку, у відповідності до умов кредитного договору, Тернопільська філія ВАТ «ВТБ Банк»видала відповідачу 3000000 доларів США.

Свої зобовязання по кредитному договору підприємець ОСОБА_3 не виконував, платежі на повернення кредиту, проценти за користування коштами не сплачував, останній платіж відповідачем здійснено у листопаді 2008 року (розрахунок наявний у матеріалах справи).

Направлені на адресу відповідача листи вимоги №171/1401-08-2 від 24 грудня 2008 року та №288/1400-04-2 від 01.04.10р., про сплату заборгованості, позичальник залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, згідно поданих позивачем доказів, на час звернення до суду заборгованість позичальника складає 3 000 000 дол. США неповернутого кредиту, 663958,35 дол. США відсотків за користування кредитом, 99384,27 дол. США пені за прострочення сплати кредиту, 92467,35 дол. США пені за прострочення сплати відсотків, загальна сума 3855809,97 дол. США (в еквіваленті 30595852,11 грн).

На момент розгляду справи в суді, зобовязання відповідача про виконання якого йдеться у позові лише частково забезпечено іпотекою.

Наведені обставини, як то сума незабезпечена іпотекою, тривале невиконання позичальником своїх зобовязань по погашенню кредиту а також відсутність на банківських рахунках відповідача обігових коштів, на думку суду вказують на наявність факторів, що згодом можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення, а тому стали підставою для винесення в порядку ст.ст.66,67 ГПК України ухвали від 02 квітня 2010 року про застосування заходів забезпечення позову.

Однак, при виготовленні повного тексту цієї ухвали, помилково накладено арешт на земельні ділянки по АДРЕСА_2, які згідно з довідкою, виданою виконкомом Товстенської селищної ради, які не належать на праві власності підприємцю ОСОБА_3, тому ухвала у названій частині підлягає скасуванню.

Щодо решти заперечень відповідача слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 68 ГПК України, питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

У пункті 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.94 р. N 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається таке: враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Доказів усунення причин чи зміни обставин, які стали підставою накладення арешту на майно відповідачем не подано.

З врахуванням зазначеного, ухвалу господарського суду Тернопільської області у справі №6/30-559 від 02 квітня 2010 року в частині накладення арешту на належні відповідачу будівлі і споруди, розміщені по АДРЕСА_2, слід залишити без змін.

При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на висновок ТОВ «Юкрейніан Епрейз», згідно з яким ринкова вартість центру дозвілля з комплексом послуг, розташованого АДРЕСА_3, станом на 29 травня 2008 року становить 31142000 грн. що за курсом НБУ станом на дату оцінки становить 6167000 доларів США, оскільки останній складено ще до підписання 23 червня 2008 року кредитного та іпотечного договорів, і при їх укладенні ринкова вартість предмета іпотеки не обумовлювалась. Зміни про збільшення вартості заставного майна сторонами до договорів не вносились.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 33, 34, 43, 66-68, 86 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Ухвалу господарського суду Тернопільської області у справі №6/30-559 від 02 квітня 2010 року в частині накладення арешту на земельні ділянки по АДРЕСА_2 скасувати.

2. Ухвалу господарського суду Тернопільської області у справі №6/30-559 від 02 квітня 2010 року в частині накладення арешту на належні ОСОБА_3 АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на праві власності будівлі і споруди розміщені по АДРЕСА_2, залишити без змін.

Ухвала є обовязковою до виконання.

Суддя