Рішення № 92778589, 10.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13796/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Луцької міської ради Оляніцької Оксани Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась з адміністративним позовом до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Луцької міської ради Оляніцької Оксани Вікторівни (далі - Державний реєстратор Оляніцька О.В., відповідач) про визнання протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53910555 від 04.09.2020 та зобов`язати Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Луцької міської ради виконати Постанову Волинського апеляційного суду від 16.07.2020 по справі № 161/15629/19 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 34074309 від 28.02.2017 року, яке і було прийнято державним реєстратором КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» Яремчуком Григорієм Ярославовичем про реєстрацію права власності на приміщення нотаріальної контори (літер А-2) загальною площею 149 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 із автоматичним поновленням запису про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.09.2020 року представником позивача, було подано через Центр надання адміністративних послуг у м. Луцьку заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним №41218950 із документами необхідними для проведення державної реєстрації прав на приміщення нотаріальної контори (літер А-2) загальною площею 149 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 08.09.2020 через вищевказаний центр отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53910555 від 04.09.2020, що було винесене Державним реєстратором Оляніцькою О.В.

Вважає, що підстави для відмови в державній реєстрації речових прав на нерухоме майно є надуманими та формальними і такими, що відповідають реальному стану справ та такими, що суперечать Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції видані з дотриманням Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України 20.08 2019 №814. Що стосується невірно вказано об`єкту нерухомого майна, щодо якого повинна бути проведена державна реєстрація прав, а саме: АДРЕСА_1 , то взагалі вказана підстава у відмові є формальною. В даному випадку державний реєстратор, маючи рішення судів, повинен був максимум зупинити державну реєстрацію прав та невідкладно повідомити заявника про обставини, які стали підставою для зупинення реєстраційних дій. А, щодо посилання відповідача на те, що Постанова Волинського апеляційного суду від 16.07.2020 по справі № 161/15629/19 не містить вказівки на одночасне визнання, зміну чи припинення права власності на приміщення нотаріальної контори, що унеможливлює проведення державної реєстрації, то оскаржуване рішення ґрунтується на власному тлумаченні державним реєстратором норм. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги (а.с.1-8).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею одноособово (а.с.24).

У поданому відзиві на позовну заяву від 12.10.2020 відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні її позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для відмови в державній реєстрації прав є: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. Звертає увагу, на те, що заявником було подано заяву типу «Заява про державну реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності)», а не заяву типу «Заява про скасування». Подані заявником копії рішень судів не відповідають вимогам Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20.08 2019, оскільки вони не містить на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки «Копія», не пронумерована та не засвідчена печаткою суду, не засвідчена відміткою «Згідно з оригіналом» або «Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду», нижче реквізиту документа «Підпис» не зазначено найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії. Крім того, при здійсненні пошуків відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 04.09.2020 № 222768248 було встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня реєстрація права власності взагалі, в тому числі і на підставі рішення державного реєстратора Яремчука Г.Я. від 28.02.2017 № 34074309, яке підлягає скасуванню. А отже, наявність хоча б однієї підстави для відмови унеможливлює проведення державної реєстрації прав та були відсутні підстави для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви.

Вказує на те, що оскільки подані копії судових рішень не містять вказівки на одночасне визнання, зміну чи припинення права власності на приміщення нотаріальної контори, можна стверджувати, що подані документи не дають змоги встановити набуття права власності на заявлений об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_1 , що в свою чергу унеможливлює проведення державної реєстрації права власності відповідно до поданої заяви (а.с.30-39).

Ухвалою суду від 28.10.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження (а.с.58-59).

05.11.2020 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. В якому він вказує на те, що наведені у відзиві аргументи не спростовують позовні вимоги, а навпаки зводяться до того, що державний реєстратор вважає, що Постанова Волинського апеляційного суду від 16.07.2020р. у справі № 161/15629/19 винесена із порушенням норм матеріального права, а видані судом заявнику копії рішень із порушенням Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України (а.с.62-67).

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними та такими, шо не підлягають до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини другої статті 2 КАС України, якою визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 02.09.2020 ОСОБА_3 звернувся в Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку в інтересах ОСОБА_1 з заявою про державну реєстрацію права власності на нотаріальну контору (літер А-2) загальною площею 149 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40-41).

Рішенням державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Луцької міської ради Оляніцькою О.В. від 04.09.2020 №53910555 відмовлено у державній реєстрації права, форма власності приватна на приміщення вищевказаної нотаріальної контори.

Надаючи правову оцінку вищезазначеному рішенню державного реєстратора, суд зазначає наступне.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі - Порядок №1127) та Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (далі - Порядок № 1141).

Відповідно до пункту 1 та 2 частини першої статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно з пунктами 1 та 2 частини 1 статті 3 вищевказаного Закону загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження та обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах,-доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, похідних від права власності, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи; відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження; присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом; виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав); формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав; формує реєстраційні справи у паперовій формі; надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 18 Закону №1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; формування витягу з-Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», іншими законами України та цим Порядком. У разі коли оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що до заяви про державну реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності) заявником було додано копію рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2020 у справі № 161/15629/19, провадження № 2/161/498/20; копію постанови Волинського апеляційного суду від 16.07.2020 у справі № 161/15629/19, провадження № 22-ц/802/504/20; копію додаткової постанови Волинського апеляційного суду від 20.08.2020 у справі № 161/15629/19, провадження № 22-з/802/43/20; довіреність від 06.08.2020 № 249, посвідчену приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Хамулою І.В. (із витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей від 06.08.2020 № 42455147); чек від 02.09.2020 № 257047 (а.с.40-54).

Суд не погоджується з доводами відповідача викладених в рішенні про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень про те, що копії рішень судів не відповідають вимогам пунктів 3, 4, та 9 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.08.2019 № 814.

Згідно із пунктом 3 та 4 розділу XI Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України на копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності. Копії судових рішень, що набрали законної сили або підлягають негайному виконанню повинні бути прошиті, пронумеровані, засвідчені та скріплені відповідною печаткою суду.

Відповідно до пункту 9 вищевказаної Інструкції копія судового рішення (документу) засвідчується відміткою «Згідно з оригіналом». На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія». На копії документа зазначається найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів і прізвища, дати засвідчення копії. Відмітка про засвідчення розміщується нижче реквізиту документа «Підпис». Копія документа скріплюється відповідною печаткою суду.

Пунктом 10 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України визначено, що якщо копія складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на три проколи, а на зворотному боці останнього аркуша скріплена підписом відповідальної особи апарату суду, засвідчена відбитком печатки суду, із відміткою «Всього в копії _____ арк.», посади та П. І. Б. відповідальної особи апарату суду. Допускається засвідчувати копії документів поаркушно.

Так, на копії рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.02.2020 у справі № 161/15629/19 та постанови Волинського апеляційного суду від 16.07.2020 у справі № 161/15629/19 наявні штрих коди судів. Дані рішення прошиті в кількості 8 аркушів старшим секретарем Сидоренко О.В (а.с.45-52).

Відповідно до пункту 14 Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України після повернення судових справ із судів апеляційної чи касаційної інстанції копії судових рішень цих судів, а також інші матеріали справи видаються судом першої інстанції.

Так, на 6 аркуші вищевказаного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області зазначено: «Згідно з оригіналом. Рішення суду виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду. Рішення суду набрало законної сили 16 липня 2020 року. Оригінал рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області та постанови Волинського апеляційного суду знаходяться в матеріалах цивільної справи № 161/15629/19» (а.с.12,47).

Відсутність в рішеннях суддів у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки «Копія», не є підставою для визнання документу таким, що не відповідає вимогам встановленим Законом №1952-IV (п.3 ч. 1 ст. 24 Закону №1952-IV)

За таких обставин, суд вважає, що відповідач в оскаржуваному рішенні помилково послався на дану обставину, як відмову у державній реєстрації прав.

Щодо посилання в оскаржуваному рішенні відповідачем на те, що подані документи не дають змоги Державному реєстратору встановити можливість проведення заявлених реєстраційних дій щодо приміщення нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1 , тобто об`єкта за іншою адресою, чим зазначена в заяві, то суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заявником було подано і підписано заяву з наступними заповненими реквізитами: заява - заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 02.09.2020 №41218950; вид реєстрації - виникнення; тип права власності - право власності; тип об`єкта - приміщення нотаріальної контори; місцезнаходження об`єкта нерухомого майна - АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії постанови Волинського апеляційного суду від 16.07.2020 у справі № 161/15629/19, Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 34074309 від 28 лютого 2017 року, яке було прийнято державним реєстратором КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» Яремчуком Григорієм Ярославовичем про реєстрацію права власності на приміщення нотаріальної контори (літер А-2) загальною площею 149 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 . Усунути перешкоди в користуванні приміщенням нотаріальної контори, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 з даного приміщення.

Отже, дане рішення суду стосуються приміщення нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1 , тобто об`єкта за іншою адресою, чим зазначена в заяві.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 367, адреса об`єкта нерухомого майна означає унікальну структуровану сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості. На основі вказаної заявником у заяві адреси здійснюються усі необхідні пошуки, на підставі яких приймається рішення щодо проведення державної реєстрації або про відмову у такій реєстрації.

Таким чином, суд вважає, що подані заявником документи не дали змоги державному реєстратору Оляніцькій О.В. встановити можливість проведення заявлених реєстраційних дій щодо приміщення нотаріальної контори за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд також, звертає увагу на те, шо заявником до Державного реєстратора було подано заяву типу «Заява про державну реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності)», хоча на думку суду заявником повинно було бути подано заяву типу «Заява про скасування», оскільки внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні/скасуванні відповідних записів, виключно у випадках, передбачених законом (постанова Волинського апеляційного суду у справі № 161/15629/19, шо набрала законної сили16.07.2020).

Так, відповідно до пункту 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від .26.10.2006 №1141 внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, заінтересованої у внесенні/скасуванні відповідних записів, виключно у випадках, передбачених законом. У Державному реєстрі прав під час внесення записів про скасування державної реєстрації прав за допомогою програмних засобів його ведення автоматично поновлюються записи про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав, що скасована, у разі їх наявності в Державному реєстрі прав.

В постанові Волинського апеляційного суду у справі № 161/15629/19 (аркуш справи 7) вказано, що суд відмовляє ОСОБА_1 в поновленні запису про державну реєстрацію речового права за нею, оскільки дана вимога є безпідставною, роз`яснивши, що дана вимога суперечить пункту 51 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від .26.10.2006 №114 (а.с.16).

Отже, на думку суду заявником на виконання постанови Волинського апеляційного суду у справі № 161/15629/19 слід було подати Державному реєстратору заяву про скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 34074309 від 28.02.2017 року, яке було прийнято державним реєстратором КП «Волинське обласне бюро технічної інвентаризації» Яремчуком Г.Я. про реєстрацію права власності на приміщення нотаріальної контори (літер А-2) загальною площею 149 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 .

Посилання представника позивача на те, що в Центрі надання адміністративних послуг у місті Луцьк, не він, а адміністратор обрав заяву, яку слід було подати державному реєстратору, а заявник лише підписав її, суд до уваги не приймає, оскільки заявник сам обирає, яку заяву слід подати та не позбавлений контролю за відомостями, які в ній зазначені.

Відповідно до пунктів 6 та 8 Закону №Порядку №1127 визначено, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. У разі відсутності зауважень до відомостей, зазначених у заяві, заявник проставляє власний підпис на ній.

Згідно із частиною 1 статті 31-1 Закону №1952-IV реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що постанова Волинського апеляційного суду від 16.07.2020 у справі № 161/15629/19 не містять вказівки на одночасне визнання, зміну чи припинення права власності на приміщення нотаріальної контори, що в свою чергу унеможливлювало відповідачем проведення державної реєстрації права власності відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 .

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону №1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації прав є: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону №1952-IV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 по справі № 802/2236/17-а.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши рішення про відмову у проведенні державної реєстрації від 04.09.2020 №53910555 на предмет відповідності частині 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що воно винесене на підставі та у спосіб, що передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

За таких обставин суд вважає, що рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Луцької міської ради Оляніцької О.В. №53910555 від 04.09.2020 року про відмову ОСОБА_1 у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на приміщення нотаріальної контори, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а отже є законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Враховуючи ту обставину, що судом не встановлено протиправність рішення відповідача, то суд вважає, що позивна вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме: виконати постанову Волинського апеляційного суду від 16.07.2020 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: 34074309 від 28.02.2017 року, із автоматичним поновленням запису про речові права, їх обтяження, що існували до проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 72-74, 77, 90, 241-246, 250, 255, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Виконавчого комітету Луцької міської ради Оляніцької Оксани Вікторівни про визнання протиправним та скасування рішення №53910555 від 04.09.2020, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський

Повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2020 року.