
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/13127/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби у Волинській області, Ківерцівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (позивач) звернулася з позовом до Управління Державної міграційної служби у Волинській області (Управління ДМС України у Волинській області, відповідач 1), Ківерцівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (Ківерцівський РВ Управління ДМС України у Волинській області, відповідач 2) про визнання протиправними дій відповідачів щодо відмови у вклеюванні до паспорта громадянина України нової фотокартки у зв`язку з досягненням позивачем 25 років відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення №2503-ХІІ) та зобов`язання Ківерцівського РВ Управління ДМС України у Волинській області вклеїти до паспорта громадянина України зразка 1994 року нову фотокартку у зв`язку з досягненням 25 років відповідно до вказаного положення.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що після досягнення 25 років звернулася до відповідачів із заявами про вклеювання до свого паспорта у формі паспортної книжечки нової фотокартки. Відповідач 1 листом повідомив позивача про розгляд її заяви, при цьому відповідь відповідача 1 не містила обґрунтованої відмови. Як зазначила ОСОБА_1 , відповідач 2 відмовив у задоволенні її заяви з посиланням на те, що паспорт у формі книжечки підлягає обміну на паспорт у формі ID-картки, оскільки нею порушено місячний термін звернення для вклеювання нової фотокартки.
На думку позивача, відмова відповідачів вклеїти у паспорт громадянина України нову фотокартку є протиправною, оскільки у Положенні №2503-ХІІ відсутні норми про те, що у випадку незвернення у місячний строк після досягнення 25 років для вклеювання нових фотокарток у паспорт зразка 1994 року такий паспорт підлягає обміну на паспорт у формі картки. Позивач при вирішенні спору просила врахувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в рішенні від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17. Також зауважила, що постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 надає можливість вклеїти фотокартку до паспорта зразка 1994 року на підставі рішення суду, що набрало законної сили.
З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву відповідачі позовні вимоги заперечили та у їх задоволенні просили відмовити (а.с.70-74). В обґрунтування цієї позиції представник відповідачів зазначив, що позивач звернулася до Ківерцівського РВ Управління ДМС України у Волинській області із письмовою заявою про вклеювання до паспорта зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 25-річного віку. Звернення позивача не є заявою про надання адміністративної послуги; заявнику на її звернення було надано обґрунтовані відповіді у письмовій формі з посиланням на чинне законодавство.
Представник відповідачів зауважив, що відповідно до підпункту 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (далі - Порядок №302), у разі якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта. Згідно з частиною четвертою статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. При цьому згода на обробку персональних даних надається особою як для виготовлення паспорта у формі книжечки, так і для виготовлення паспорта у вигляді ID-картки.
02 жовтня 2020 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.82-91), в якій позивач заперечила доводи відзиву на позовну заяву та підтримала доводи, викладені у позовній заяві.
Відповідачі правом подати заперечення не скористалися.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні від сторін не надходили.
Згідно із частиною другою статті 262 КАС України якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25 червня 2014 року Ківерцівським РВ Управління ДМС України у Волинській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.11).
23 червня 2020 року позивач звернулася до Управління ДМС України у Волинській області із заявою, у якій просила вклеїти до її паспорта фотокартку (а.с.12-14). Також 21 липня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Ківерцівського РВ Управління ДМС України у Волинській області із заявою про видачу паспорта, до якої додала копії свідоцтва про народження, довідки про реєстрацію місця проживання особи від 20 липня 2020 року №392, 2 фото 3,5х4,5 см (а.с.15-21). Позивач висловила свою незгоду на обмін паспорта у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
На заяву позивача відповідач 1 листом від 26 червня 2020 року №Ю54/6/0701-20/0701-6/2916-20 роз`яснив позивачу, що відповідно до підпункту 6 пункту 6 Порядку №302 у разі якщо особа досягла 25- чи 45- річного віку та не звернулася в установленому законом порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток, здійснюється обмін паспорта громадянина України (а.с.24). Відповідач 2 листом від 18 серпня 2020 року №0716-248/0716.1-20 надав відповідь на заяву ОСОБА_1 від 21 липня 2020 року з роз`ясненням норм законодавства, якими передбачено обмін паспорта; також повідомив, що вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України зразка 1994 року після досягнення віку 25 та 45 років у разі пропуску місячного строку для вчинення такої дії можливе при наявності рішення суду, яке набрало законної сили (а.с.22-23).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що спір у даній справі виник у зв`язку з тим, що відповідачі відмовили ОСОБА_1 у вклеюванні до паспорта громадянина України зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку з досягненням 25-річного віку та зобов`язують виготовити новий паспорт у формі у формі ID-картки.
При вирішенні спору суд враховує такі нормативно-правові акти.
Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України від 18 січня 2001 року №2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон №2235-14) документами, що підтверджують громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 5 Закону №2235-14 постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (Положення №2503-ХІІ).
Пунктом 3 Положення №2503-ХІІ передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
06 грудня 2012 року набрав чинності Закон України від 20 листопада 2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі Закон - №5492-VI, зі змінами), який визначає правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.
Згідно із підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед яких: паспорт громадянина України.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25 березня 2015 року №302 (Постанова №302) затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Пунктом 2 Постанови №302 (зі змінами) запроваджено з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII; з 1 листопада 2016 року оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
Також пунктом 3 Постанови №302 обумовлено, що прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 1 листопада 2016 року припиняється; паспорт громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, оформлений та виданий на підставі документів, поданих до 1 листопада 2016 року, є чинним протягом строку, на який його було видано.
Згідно з пунктом 1 розділу V «Перехідні положення» Закону №5492-VI документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні.
Позивач ОСОБА_1 має паспорт у вигляді паспортної книжечки зразка 1994 року.
Пунктами 7, 8 вказаного Положення №2503-ХІІ установлено, що записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.
Згідно з пунктами 12, 15, 18 Положення №2503-ХІІ вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку провадиться у п`ятиденний термін. Для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру. Для одержання, обміну паспорта і вклеювання до нього нових фотокарток громадянин подає документи і фотокартки не пізніш як через місяць після досягнення відповідного віку або зміни (переміни) прізвища, імені чи по батькові, встановлення розбіжностей у записах або непридатності паспорта для користування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 01 серпня 2018 року виповнилося 25 років, а відтак згідно з пунктом 18 Положення №2503-XII вона повинна була звернутись до територіального підрозділу Управління ДМС України в області за місцем проживання з відповідною заявою про вклеювання фотокартки протягом місяця, однак звернулася за наданням такої послуги лише у 2020 році.
Підпунктом 6 пункту 6 Порядку №302 визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Зазначена норма визначає звернення особи із заявою про вклеювання до паспорта нової фотокартки пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку як підставу для обміну паспорта зразка 1994 року, однак вона не містить імперативної заборони для вклеювання до паспорта фотокартки. Також варто звернути увагу, що така підстава для обміну паспорта не передбачена пунктом 16 Положення №2503-XII, відповідно до якого обмін паспорта провадиться у разі зміни (переміни) прізвища, імені або по батькові; встановлення розбіжностей у записах; непридатності для користування.
З цього випливає, що обмін паспорта у ситуації з позивачем може мати місце, якщо вона вільно погоджується на такий обмін. В іншому випадку примус з боку держави, який здійснюється проти волі особи, є невиправданим втручанням у коло її приватних інтересів, зокрема мати паспорт у формі книжечки.
Так у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 у зразковій справі №806/3265/17 за позовом ОСОБА_2 до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії міститься висновок, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.
Судом враховано, що 07 червня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302». Згідно з цією постановою пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року».
Відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 та постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року №398 Міністерство внутрішніх справ України затвердило Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (наказ зареєстрований у Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за №620/33591; далі - Тимчасовий порядок).
Пунктом 2 розділу V (Уклеювання фотокарток) Тимчасового порядку встановлено, що для вклеювання фотокартки при досягненні віку 25 або 45 років особи, на ім`я якої оформлений паспорт, протягом 30 календарних днів заявник подає працівнику територіального підрозділу заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток за формою згідно з додатком 4 до цього Тимчасового порядку. У разі подання заяви та документів через центр надання адміністративних послуг адміністратор центру надання адміністративних послуг передає прийняті заяву та документи до відповідного територіального підрозділу ДМС.
Для вклеювання фотокартки при досягненні відповідного віку особа після спливу тридцятиденного строку заявник подає працівнику територіального підрозділу за місцем проживання заяву про вклеювання фотокартки, паспорт і дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см із зображенням, яке відповідає досягнутому нею віку, та відповідне рішення суду. Облік заяв про вклеювання фотокартки здійснюється в журналі реєстрації заяв про вклеювання фотокарток.
Суд звертає увагу, що у той час, як Порядок №302 визначив правові наслідки пропуску місячного строку для подання документів для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку (тобто, паспорт підлягає обміну), то Положення №2503-ХІІ таких правових наслідків не визначає. Суд також враховує, що чинним законодавством України (а саме абзацом третім пункту 2 розділу V Порядку №456) все ж передбачена можливість вклеювання фотокартки до паспорта у формі книжечки при досягненні відповідного віку та після спливу тридцятиденного строку, але на підставі відповідного рішення суду.
На думку суду, враховуючи, що Положення №2503-ХІІ має вищу юридичну силу за Порядок №302, пропуск особою місячного строку для звернення за вклеюванням до паспорта у формі книжечки нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку не може мати правовим наслідком позбавлення її права мати паспорт громадянина України у формі книжечки.
Отже, не зважаючи на пропуск позивачем місячного строку для звернення за вклеюванням до паспорта у формі книжечки нової фотокартки після досягнення нею 25-річного віку, вона не може бути позбавлена права на подальше використання паспорта саме у формі книжечки, за умови вклеювання нової фотокартки. Суд наголошує, що у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку із неможливістю їх реалізації.
При цьому суд не бере до уваги викладені у відзиві доводи представника відповідачів про те, що звернення позивача не є заявою про надання адміністративної послуги, оскільки такі мотиви не були викладені при наданні позивачу відповіді.
Крім того, суд звертає увагу на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року у справі №620/1962/19, якою встановлено правильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права у спорі громадянина з територіальним підрозділом Державної міграційної служби щодо вклеювання до паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року нової фотокартки у зв`язку із досягненням 45-річного віку, та у даній справі позовні вимоги були задоволені.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача 2 щодо відмови позивачу у вклеюванні фотокартки до паспорта громадянина України у зв`язку з досягненням 25-річного віку та зобов`язання Ківерцівського РВ Управління ДМС у Волинській області вклеїти нову фотокартку у паспорт ОСОБА_1 зразка 1994 року. В задоволенні позовних вимог, звернених до Управління ДМС у Волинській області, суд відмовляє. При цьому суд керується пунктами 2, 5 розділу V Порядку №456, за змістом яких заявник подає працівнику територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання (далі - територіальний підрозділ ДМС) заяву про вклеювання фотокартки; рішення про вклеювання фотокартки до паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС. Враховуючи місце реєстрації та проживання ОСОБА_1 (а.с.11 зворот), таким територіальним підрозділом у даному випадку є Ківерцівський РВ Управління ДМС у Волинській області.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Звертаючись до суду, позивач сплатила судовий збір у сумі 1681,60 грн, що підтверджуються квитанцією від 08 вересня 2020 року №2, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.9, 65).
Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, територіальним підрозділом якого є відповідач 2, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 840,80 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до Управління Державної міграційної служби у Волинській області (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Градний Узвіз 4, ідентифікаційний код юридичної особи 37821586), Ківерцівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області (45201, Волинська область, Ківерцівський район, місто Ківерці, вулиця Паркова, 8) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Ківерцівського районного відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у паспорт громадянина України зразка 1994 року нову фотокартку у зв`язку з досягненням 25 років.
Зобов`язати Ківерцівський районний відділ Управління Державної міграційної служби України у Волинській області вклеїти у паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , нову фотокартку у зв`язку з досягненням 25-річного віку.
В задоволенні позовних вимог до Управління Державної міграційної служби у Волинській області відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк
Судове рішення № 92778590, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 11.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/13127/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: