Постанова № 9275817, 20.04.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 квітня 2010 року           10:50           № 2а-2007/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовомНаціональної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків провизнання протиправними податкових повідомлень –рішень За участю представників сторін: Від позивача: Куницький В.В - представник за довіреністю

Від відповідача: Муха С.І.- представник за довіреністю

у судовому засіданні 20.04.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

НАК «Нафтогаз України»звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень –рішень від 05.05.09р. № 0000184120/0, від 10.07.09р. №0000184120/1, від 21.09.09р. № 0000184120/2, від 30.11.09р. №0000184120/3 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 09.07.09р. №7385/10/25-020.

Заявою від 08.04.10р. позивач змінив позовні вимоги та просив суд вважати предметом позову визнання протиправними (недійсними) та скасування податкових повідомлень - рішень від 05.05.09р. № 0000184120/0, від 10.07.09р. №0000184120/1, від 21.09.09р. № 0000184120/2, від 30.11.09р. №0000184120/3.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та, не погоджуючись з

застосуванням податковим органом штрафу за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання з рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України (далі –рентна плата) протягом граничних строків, визначених законом, зазначив, що позивачем своєчасно та у визначений законом строк сплачено самостійно узгоджену суму податкового зобов’язання з рентної плати у розмірі 136445407, 89 грн.; решта узгодженої суми у розмірі 22626482, 52 грн. розстрочено на період з 30.12.08р. до 31.12.09р. згідно з рішенням Державної податкової адміністрації України від 30.12.08р. №204 та до закінчення граничного строку її сплати.

За таких обставин, та з покликанням на відсутність у податкового органу повноважень самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків у платіжних документах, зокрема, з метою, погашення його податкового боргу, позивач вважає неправомірними оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Окрім того, позивач посилався і на те, що оспорювані податкові повідомлення –рішення винесені податковим органом на підставі акту перевірки своєчасності сплати позивачем рентної плати за період лютий –березень 2009 року, тоді як висновок про порушення зроблений податковим органом за листопад 2008 року, тобто поза межами періоду перевірки.

Представник відповідача проти позову заперечив та зазначив, що підставою для застосування до позивача штрафних санкцій слугувало порушення позивачем вимог п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III, відповідно до яких платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1ст.4 цього Закону.

Перевіркою дотримання термінів сплати НАК «Нафтогаз України»рентної плати встановлено порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання; згідно облікової картки платника НАК «Нафтогаз України»погашено недоїмку по розрахунку №19726 від 19.12.08р. у розмірі 91 656853, 37 грн. з затримкою платежу від 31 до 90 календарних днів.

Несплата платником узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, передбачає його обов’язок сплатити штраф у розмірах визначених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181-III.

Враховуючи наведене, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши позиції сторін на предмет спору, суд

В С Т А Н О В И В:

Спеціалізованою державної податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено невиїзну позапланову документальну перевірку своєчасності сплати рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України НАК «Нафтогаз України»за лютий –березень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 21.04.09р. №141/41-20/20077720.

Як вбачається із акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі –Закон N 2181-III), що полягало, на думку податкового органу, у несвоєчасній сплаті суми узгодженого податкового зобов’язання з рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України в періоді, що перевірявся, на загальну суму 91656853, 37 грн. із затримкою від 31 до 90 календарних днів, на суму 65689927, 32 грн. із затримкою більше 90 календарних днів.

На підставі зазначеного акту, Спеціалізованою державної податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків винесено податкове повідомлення –рішення від 05.05.09р. №0000184120/0, яким позивачу визначено штраф у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу за платежем рентна плата в сумі 18331370, 67 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання за листопад 2008 року.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення –рішення залишено без змін, у зв’язку з чим відповідачем винесені податкові повідомлення –рішення від 10.07.09р. №0000184120/1, від 21.09.09р. № 0000184120/2, від 30.11.09р. №0000184120/3.

Правомірність вищезазначених податкових повідомлень –рішень (з дробом 0,1,2,3) є предметом даного спору.

Суд вважає оспорювані податкові повідомлення –рішення неправомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Механізм обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України визначено у Порядку обчислення і внесення до державного бюджету рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 262 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, НАК «Нафтогаз України» за надання послуг, зокрема транспортних та/або транспортно-експедиторських, під час транзитного транспортування природного газу територією України є платником рентної плати за транспортування трубопровідним транспортом.

Пунктами 5,6 Порядку передбачено, що розрахунок суми податкових зобов'язань з рентної плати за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, затвердженою ДПА, подається платником органу державної податкової служби за місцем його податкової реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду. Суми податкових зобов'язань з рентної плати за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, вносяться платником за місцем його податкової реєстрації авансовими платежами щодекади (15, 25 числа поточного місяця, 5 числа наступного місяця) виходячи з: фактичних обсягів природного газу та аміаку і відстані відповідних маршрутів їх транспортування територією України; фактичних обсягів нафти і нафтопродуктів, що транспортуються територією України, у відповідних декадах місяця. Визначена у податковому розрахунку за відповідний звітний (податковий) період сума податкових зобов'язань з рентної плати з урахуванням фактично сплачених авансових платежів вноситься платниками до державного бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання такого розрахунку.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону N 2181-III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як свідчать обставини справи, розрахунок рентної плати за листопад 2008 року із задекларованим податковим зобов’язанням на суму 159071890, 41 грн. подано позивачем до ДПІ 19.12.08р., тобто своєчасно, про що податковим органом на розрахунку проставлено відповідний штамп.

Задекларовані податкові зобов’язання зі сплати рентної плати в сумі 136445407, 89 грн. сплачені позивачем протягом граничних строків, визначених Законом, тобто протягом 10 календарних днів за останнім календарним днем граничного строку подання такого розрахунку - до 31.12.08р., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями: №9740 від 26.12.08р. на суму 41116407, 25 грн.(проведено банком 26.12.08р.), № 9799 від 29.12.08р. на суму 48407897, 95 грн. (проведено банком 29.12.08р.), № 9814 від 29.12.08р. на суму 9670711, 38 грн. (проведено банком 29.12.08р.), № 9800 від 29.12.08р. на суму 37250391, 31 грн. (проведено банком 30.12.08р.).

Всі вказані платіжні доручення містять вказівку платника на призначення платежу: «сплата рентної плати за транзитне транспортування природного газу за листопад 2008 року».

Щодо решти суми зобов’язань у розмірі 22626482, 52 грн., то їх сплату ДПА України згідно з рішенням від 30.12.08р. №204 розстрочено на період з 30.12.08р. до 31.12.09р. відповідно до ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На виконання вказаного рішення ДПА, між відповідачем та НАК «Нафтогаз України»15.01.09р. укладено договір про розстрочення податкових зобов’язань. Із долученого до матеріалів справи платіжного доручення від 25.02.09р. №1151 на суму 22626482, 52 грн. вбачається, що позивачем достроково погашено розстрочене податкове зобов’язання зі сплати рентної плати за листопад 2008 року.

За наведених обставин, у суду відсутні підстави вважати порушеними граничні строки сплати узгодженого податкового зобов’язання з рентної плати за листопад 2008 року.

Як свідчать матеріали перевірки (стор.5 акту перевірки) та пояснення представника відповідача, висновок про порушення граничних строків зроблений ДПІ у зв’язку з самостійним зарахуванням податковим органом в рахунок погашення податкового боргу попереднього періоду здійсненої позивачем рентної плати за листопад 2008 року, сплаченої згідно з переліченими вище платіжними дорученнями, тоді як на погашення рентної плати за листопад 2008 року податковим органом зараховані суми рентної плати за березень - квітень 2009 року, сплаченої позивачем згідно з платіжними дорученнями №1801 від 30.03.09р., №1800 від 30.03.09р., №1759 від 27.03.09р., №1762 від 27.03.09р з призначенням платежу «авансова сплата рентної плати за березень 2009 року», «авансова сплата рентної плати за квітень 2009 року».

Таким чином, для розрахунку суми штрафу, застосованого оспорюваним податковим повідомленням-рішенням податковий орган всупереч вказівки платника про призначення платежу брав не дату сплати платником суми податкового зобов’язання, а дату самостійного погашення податковим органом зазначеного податкового зобов’язання за рахунок коштів, перерахованих платником за інший податковий період.

Такі дії податкового органу суд вважає неправомірними, такими, що призвели до прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення з огляду на наступне.

Так, підставою для застосування штрафу згідно з п.п. 17.1.7. ст.17 Закону N 2181-III є несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками (п. 3.8 вищезазначеної Інструкції).

Отже, із наведених правових норм вбачається, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства належить виключно платнику.

Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів відсутній такий, як зміна призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, а відтак податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

Підпунктом 7.7. ст.7 Закону N 2181-III, що визначає принцип рівності бюджетних інтересів, передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, ні вказана норма, ні в цілому закон не визначає повноваження саме податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

Отже, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, - є неправомірним. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верхового суду України у справах з щодо застосування вказаної норми права у аналогічних правовідносинах (постанова ВСУ від 01.12.2009 р. у справі 21-1234 во 09; постанова у справі 21-1162во09 та інші).

За наведених обставин та правових норм, застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених з п.п. 17.1.7. ст.17 Закону N 2181-III - неправомірне, в зв’язку з чим суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П ОС Т А Н О В И В :

задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення –рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 05.05.09р. № 0000184120/0, від 10.07.09р. №0000184120/1, від 21.09.09р. № 0000184120/2, від 30.11.09р. №0000184120/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 20077720) –3,40 судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                     Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 26.04.10р.