Постанова № 9275475, 05.01.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-7800/09/1770

05 січня 2010 року 17год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Морозюк О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Коритнюк В. О.,

відповідача: представник Янкевич Л. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Державна податкова інспекція у м.Рівне

доВідкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках, В С Т А Н О В И В :

Позивач –Державна податкова інспекція у м.Рівне –звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках відповідача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз".

Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що Актом про відмову в проведенні перевірки №188/23-100/0336670 від 02.12.2009 року зафіксовано, що посадовою особою відповідача було відмовлено в наданні документів для проведення перевірки.

Актом відмови платника податків від проведення позапланової перевірки від 15.12.2009 року зафіксовано не допуск посадових осіб податкового органу до проведення позапланової перевірки.

Вказане, на думку позивача, свідчить, що відповідачем штучно створюються об’єктивні причини з метою відмови від проведення перевірки, та відповідно до Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 вересня 2001 р. N 386 (п. 5.4.) є підставою для застосування арешту активів.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, позовні вимоги заперечує. В заперечення на позов зазначає, що у відповідача були відсутні законні підстави для проведення позапланової перевірки, а відтак і позовні вимоги про арешт коштів на рахунках відповідача безпідставні.

В задоволенні позову просить відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Суд виходив з такого.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне 17 грудня 2009 року, на підставі Подання про застосування адміністративного арешту на рахунках платника податків (а.с.31), прийнято Рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту на рахунках платника податків №12, відповідно до якого вирішено звернутися до суду із позовною заявою про застосування терміном на 90 діб до ВАТ «Рівнегаз»адміністративного арешту у вигляді зупинення операція на рахунках (а.с.32-33).

Підставою для прийняття такого рішення слугувала відмова платника податків від проведення комісійної перевірки. Згідно вказаного рішення адміністративний арешт у вигляді зупинення операцій на рахунках слід накласти з метою забезпечення можливості проведення позапланової документальної перевірки.

Судом встановлено, що податковим органом 02.12.2009 року прийнято наказ №682 «Про проведення комісійної перевірки Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Рівнегаз», код ЄДРПОУ: 03366701»(а.с.27-28).

Відповідно до п.1 вказаного наказу вирішено разом з Контрольно-ревізійним управлінням в Рівненській області та Державною комунальною інспекцією у Рівненській області провести комісійну перевірку з питань відповідності використання у 2007-2009 роках коштів, що надходили на рахунки ВАТ «Рівнегаз»як плата за використаний природний газ з 02.12.2009 року по 30.12.2009 року.

Такий наказ прийнято з покликанням на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 р. N 1241 «Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ», на підставі ч.3 ст. 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»від 23 липня 1998 року N 817/98 та Порядку проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2006 р. N 886.

1.

Згідно приписів ч.3 ст. 3 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»від 23 липня 1998 року N 817/98, позапланова виїзна перевірка може здійснюватись на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2006 р. N 886 затверджено Порядок проведення перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади (далі по тексту судової постанови - Порядок).

Відповідно до п.1 Порядку, він визначає процедуру проведення за рішенням Кабінету Міністрів України, дорученням Прем'єр-міністра України перевірки робочими групами центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів фінансово-господарської діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 р. N 1241 «Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ», Державній податковій адміністрації разом з Головним контрольно-ревізійним управлінням, Державним комітетом фінансового моніторингу провести відповідно до законодавства перевірку відповідності використання у 2007 - 2009 роках коштів, що надходили на рахунки підприємств комунальної теплоенергетики як плата за надання послуг населенню з централізованого опалення і постачання гарячої води та відкритих акціонерних товариств з газопостачання і газифікації за використаний природний газ, вимогам законодавства. За результатами перевірки скласти таблиці із зазначенням обсягу і дати платежів, їх спрямування, зокрема в офшорні зони (у разі придбання матеріально-технічних ресурсів зазначається факт їх поставки, відповідність цін на такі ресурси цінам, що діяли на час їх придбання, випадки передоплати товарів і послуг, їх неодержання і неповернення сум такої передоплати; наявність позовів до суду у разі, коли не були поставлені товари, надані послуги, повернені суми передоплати, а також обсяги боргів, визнаних безнадійними).

В матеріалах справи відсутнє рішення Кабінету Міністрів України чи доручення Прем'єр-міністру України щодо необхідності проведення перевірки відповідача. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 р. N 1241 «Про заходи щодо забезпечення надходжень до державного бюджету та розрахунків за природний газ»ні за формою ні за змістом таким рішенням вважатися не може.

2.

Жодними з перелічених вище нормативно-правових актів як і Законом України «Про державну податкову службу в Україні», що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, не передбачено такого виду перевірки як «комісійна».

Як встановлено судом, податковим органом ототожнено поняття «комісійна»та «позапланова»перевірка (що слідує зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні).

В розумінні ч. 6 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених ч.6 вказаної статті.

Під час судового розгляду судом не підтверджено наявності визначених законом підстав для проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.

3.

Як зазначає позивач у позові, 02.12.2009 року з метою виконання приписів ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо надання платнику податків під розписку копії наказу про проведення виїзної перевірки, посадовими особами позивача було здійснено вихід за місцезнаходженням платника податку.

Акт про відмову в проведенні перевірки №188/23-100/0336670 від 02.02.12.2009 року складений у зв’язку з тим, що посадовою особою відповідача «… було відмовлено в наданні документів для проведення перевірки»(а.с.29). Таким чином, вже 02.12.2009 року (в день видання наказу № 682 про проведення перевірки) податковий орган мав намір провести комісійну перевірку.

Згідно із ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Суд погоджується з запереченнями відповідача про те, що наказ про проведення перевірки не містить передбачених ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»обов’язкових відомостей. Направлення на проведення перевірки відповідачу не надавалось. Таке направлення не надано й суду.

В подальшому, 15.12.2009 року посадові особи податкового органу повторно мали намір здійснити позапланову перевірку відповідача, проте не були допущені відповідачем до проведення такої перевірки (а.с.30). У цьому випадку відповідачу не надавався ні копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки ні направлення на перевірку.

4.

Відповідно до п.п. 9.1.1. п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі по тексту судової постанови –Закон №2181), адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Згідно із підпунктом "г" підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону №2181, арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Згідно вимог підпункту 9.3.9 пункту 9.3. статті 9 Закону №2181, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством.

Процедуру адміністративного арешту активів платника податків визначає Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 25 вересня 2001 р. N 386, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 жовтня 2001 р. за N 865/6056 (далі по тексту судової постанови –Порядок застосування арешту активів).

Згідно пункту 5.4 розділу 5 Порядку застосування арешту активів, арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

У разі виникнення такої обставини слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.

В супереч таким вимогам, акт про відмову в проведенні перевірки від 02.12.2009 року підписаний лише працівниками позивача, поняті особи такий акт не підписували. Окрім того, вказаний акт не підписаний головним контролером-ревізором сектору контролю в сфері державної власності КРУ в Рівненській області Басараба О.А., який, як вбачається з акту, був присутнім при його складанні.

В силу положень підпункту 9.3.8 пункту 9.3. статті 9 Закону №2181, адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Зазначене вище дає суду підстави зробити висновок про правомірність дій відповідача щодо недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки, у зв’язку з чим у позивача були відсутні підстави для прийняття рішення про наявність обставин, які є підставою для застосування арешту на рахунках платника податків.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Позивач від сплати судових витрат звільнений у встановленому ДКМУ “Про державне мито” порядку (стаття 4).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Державній податковій інспекції у м.Рівне в задоволенні позову до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                   Юрчук М.І.

Постанова в повному обсязі складена 09.04.2010 року.