Постанова № 9274885, 19.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.17

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2010 року Справа № 2а-462/10/1270

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Ципко О.В.,

при секретарях: Шабаліній О.С., Лященко М.С.,

за участю представників

від позивача: Булани О.С. (довіреність від 10.12.2009 року),

від відповідача: Нечупорук В.М. (доручення від 04.03.2010 року № 34-03/1241),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування припису № 284 від 09.11.2009 р. та рішення № 259 від 06.11.2009 р., -

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області, в якому позивач просить скасувати припис № 284 від 09.11.2009 р. та рішення № 259 від 06.11.2009 р. В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ «Луганськвода»зазначило, що 30.10.2009 року відповідачем було проведено перевірку відокремленого підрозділу Стахановський департамент ТОВ «Луганськвода», за результатами якої складено акт № 494, який було підписано із запереченнями. Однак, відповіді за результатами розгляду заперечень позивачем від відповідача отримано не було.

13.11.2009 р. ТОВ «Луганськвода»отримало претензію № 259 від 09.11.2009 р. на суму 37515,57 грн., припис № 284 від 09.11.2009 р., рішення № 259 від 06.11.2009 р., що винесені на підставі акту перевірки № 494 від 30.10.2009р. Позивач вважає, що перевірка була проведена поверхнево та з порушенням чинного законодавства; акт № 494 від 30.10.2009 р., припис № 284 від 09.11.2009 р., рішення № 259 від 06.11.2009 р. та претензія № 259 від 09.11.2009 р. винесені відповідачем безпідставно. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем було порушено п. ст. 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу. В акті перевірки відповідачем не зазначені нормативні акти, які були порушені суб’єктом господарювання, детально не відображений механізм скоєного порушення, при визначенні суми необґрунтовано одержаної виручки не додані розрахунки, на яких ґрунтуються обчислення, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку. Зокрема, відповідачем в акті, приписі та рішенні не зазначена підстава для застосування економічної санкції. Розрахунок сум економічної санкції позивач вважає необґрунтованим.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на порушені 5-деного строку винесення припису № 284 від 09.11.2009 р. та зазначив, що відповідачем не було розглянуто заперечення на акт під час винесення претензії № 259 від 09.11.2009 р., припису № 284 від 09.11.2009 р., рішення № 259 від 06.11.2009 р. 18 березня 2010 року під час судового засідання представником позивача –Водоп’яновим В.В., який працює начальником виробничого відділу ВП «Стахановський департамент ТОВ «Луганськвода», були надані суду пояснення з приводу зазначених у акті перевірки відхилень кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення від затвердженого режиму. Так, Водоп’яновим В.В. були надані суду схеми насосних станції із зазначенням обвідного трубопроводу, завдяки якому безперебійно постачалася вода до споживачів та які підтверджують, що позивач взагалі не порушував графік подачі води.

В судовому засіданні представник позивача Булана О.С. підтримала позовні вимоги та надала суду аналогічні позовній заяві пояснення.

Представник відповідача проти позову заперечував з наступних підстав. 06.10.2009 р. відповідачем було направлено повідомлення ВП «Стахановський департамент ТОВ «Луганськвода»про проведення планової перевірки, за результатами якої було складено акт. Також заперечував проти пропуску строку для прийняття рішення № 259 та припису № 284, послався на той факт, що акт та матеріали перевірки були отримані відповідачем 03.11.2009 р., тому вважає їх прийнятими у межах строку. Додатково зазначив, що відповідачем у ході перевірки були виявлені порушення державної дисципліни цін, а саме: завищення вартості послуг з водопостачання та водовідведення, проведення перерахунків плати споживачам не в повному обсязі, при проведенні перерахунку плати населенню не застосовувся механізм зменшення плати, згідно Додатку до Правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. Різниця між проведеними позивачем перерахунками плати та тими, що було необхідно застосувати склала 2,3 відсотка. Також, позивачем не були проведені перерахунки плати за послуги за відповідні періоди, які зазначені у акті перевірки, для мешканців будинків по вул. Фестивальна, Макєрова та Кучеренко у м. Стаханов на час проведення робіт з чистки та дезінфекції резервуарів питної води. Представник відповідача вважає прийнятті рішення та припис законними, прийнятими на підставі діючого законодавства, з цих підстав просив суд відмовити в задоволені позову.

Вислухавши у судовому засіданні представників позивача і відповідача, заслухавши показання свідка, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», має статус юридичної особи; включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код –35554719, що підтверджується довідкою АА № 230611 /а.с. 12/; діє на підставі Статуту, затвердженого протоколом від 19.02.2009 р. на загальних зборах учасників /а.с. 8-11/.

Згідно з ч. 2 і ч. 3 ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України; державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону.

Повноваження та компетенція відповідача визначена постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, якою затверджено Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами. Відповідно до цього Положення Державна інспекція з контролю за цінами (далі «Держцінінспекція») є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства економіки і підпорядковується йому; Держцінінспекція має серед інших право: проводити в органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності перевірки бухгалтерських документів, книг, звітів, калькуляцій та інших документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів; у межах своєї компетенції вимагати від керівників та інших посадових осіб органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які перевіряються, усунення виявлених порушень порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необґрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та накладати штраф у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Держцінінспекція має територіальні органи—державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.

Відповідно до пп. 3.8 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким передбачено такі санкції та їх розміри.

Судом встановлено, що державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 26 жовтня 2009 року по 30 жовтня 2009 року відповідно до Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2000р. № 1819 «Питання Державної інспекції з контролю за цінами»та п. 4.1.2 плану роботи держінспекції з контролю за цінами в Луганській області на 4 квартал 2009 року була проведена перевірка відокремленого підрозділу Стахановський департамент ТОВ «Луганськвода»з питання дотримання державної дисципліни цін при встановленні та застосуванні тарифів на послуги з центрального водопостачання та водовідведення. Відокремлений підрозділ Стахановський департамент ТОВ «Луганськвода»не має права юридичної особи.

За результатами проведеної перевірки державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було складено акт перевірки від 30 жовтня 2009 року за № 494, яким встановлено, що позивачем в період з 01.12.2008 р. по 30.09.2009 р. при допущенні відхилень кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення для населення не проводились перерахунки плати або проводились не в повному обсязі, чим були порушені п. 5.2.1 ст. 20, п. 6.2.2 ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 23 Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630. Сума необґрунтовано нарахована споживачам складає 14211,78 грн. і підлягає поверненню споживачам шляхом проведення перерахунків плати за послуги. Необґрунтована отримана сума виручки у розмірі 12505,19 грн. підлягає вилученню у Державний бюджет України із застосуванням економічної санкції (а.с. 13-19).

Як вбачається з матеріалів справи, начальник ВП «Стахановський департамент ТОВ «Луганськвода»підписав акт перевірки з запереченнями, в яких зазначено про незгоду з результатами перевірки у зв’язку з тим, що постачання води споживачам, відповідно до графіка на 2009 рік, здійснювалась позивачем через Північно-східну насосну станцію, а також існує обвідна мережа, яка забезпечує безперебійну подачу води у разі потреби, в підтвердження чого представником позивача були надані схеми насосних станції із зазначенням обвідного трубопроводу, довідка про надання послуг з водопостачання мешканцям вулиць Рєпіна, Шосейної та інших с. Камєнка в липні 2009 року, порядок роботи насосного обладнання для забезпечення дотримання графіка подачі води та копії витягів з журналу реєстрації роботи насосного обладнання (а.с. 25-29, 35-56), які підтверджують що позивач взагалі не порушував графік подачі води.

На підставі акту перевірки № 494 державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області були винесені: претензія № 259 від 09.11.2009 р. на суму 37515,57 грн., припис № 284 від 09.11.2009 р. та рішення № 259 від 06.11.2009 р. (а.с. 21-23).

Предметом спору між сторонами є оскарження припису № 284 та рішення № 259.

Рішенням державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області від 06.11.2008 року № 259 за вказані в акті перевірки порушення та на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»до позивача застосовані економічні санкції, які складаються зі штрафу в сумі 25010,38 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в доход Державного бюджету у сумі 12505,19 грн.(а.с. 22).

Вказане рішення, претензія № 259 від 09.11.2009 р. і припис № 284 від 09.11.2009 р. були направлені на адресу позивача та одержані ним 13.11.2009 року, що підтверджується відміткою про вхідний номер 2216 ТОВ «Луганськвода»(а.с. 21).

Підставою для прийняття такого рішення є виявлені відповідачем в ході перевірки відхилення кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення для населення від графіку постачання води споживачу, внаслідок чого, у зв’язку з не проведенням, як вважає відповідач, перерахунків плати або проведення їх не в повному обсязі, була виявлена необґрунтована виручка.

Судом було скеровано до виконавчого комітету Стахановської міської ради судовий запит від 01.04.2010 року про надання інформації про здійснення безперебійної подачі води мешканцям м.Стаханова та п.Каменка, на який було надано відповідь від 12.04.2010 року № 01-28/1580 та експертне заключення про можливість здійснення водопотачання населенню пос. 2/5 Каменка та Північно-східного кварталу м.Стаханова через обвідну лінію (самотечею) у разі припинення роботи насосного обладнання ВНС пос. 2/5 Каменка та ВНС Північно-Східного вузла.

Судом встановлено, що відповідно до вищевказаного висновку експертного заключення від 12.04.2010 року при подачі самотечею, вода доходить до споживача.

Таким чином, доводи відповідача стосовно порушення графіку подачі води споживачу з вини позивача є хибними, а тому у відповідача взагалі були відсутні підстави для винесення припису та рішення з посиланням на встановлення відхилень кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення від затвердженого режиму через їх недоведеність.

Посилання представника відповідача на підтвердження цього факту записами у журналі реєстрації роботи насосного обладнання є помилковими. Оскільки, представником позивача було надано суду достатньо доказів про те, що безперебійне водопостачання, згідно графіків, здійснювалось як із застосуванням насосного обладнання, робота якого фіксується у вищезазначених журналах, так і самотечею води по трубопроводу.

Інших доказів відхилень кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення від затвердженого графіку, які б спростовували твердження позивача, представником відповідача надано не було.

Тому суд вважає за можливе скасувати припис № 284 від 09.11.2009 р. та рішення № 259 від 06.11.2009 р. державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області з тих підстав, що вони були прийняті на підставі акту перевірки від 30.10.2009 р. № 494, яким помилково встановлено відхилення кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення від затвердженого графіку, що призвело до помилкового нарахування виручки (шляхом математичних підрахунків) у розмірі 12505,19 грн. та незаконним застосуванням економічної санкції у відношенні позивача.

Стосовно обов’язку позивача зробити перерахунок плати за послуги з водопостачання та водовідведення , суд дійшов наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги—результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Частиною1 ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з ч.1 ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області під час проведення планової перевірки було встановлено, що позивачем при допущенні відхилень кількісних показників послуг з водопостачання та водовідведення для населення не проводились перерахунки плати або проводились не в повному обсязі. Сума, яка була необґрунтовано нарахована споживачам склала 14211,78 грн. Однак, ці доводи спростовуються положеннями п.6 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якими встановлено обов’язок виконавця розглядати у визначений законодавством термін претензії та скарги споживачів і проводити відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Відповідно до п. 41 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року підставою для проведення перерахунку розміру плати за надання послуг є акт-претензія. Таким чином проведення перерахунку розміру плати за фактично надані послуги з власної ініціативи позивача не передбачено чинним законодавством, а лише на підставі претензії та скарги споживачів, тобто у разі звернення самих споживачів або на підставі акту-претензії.

Представником позивача були надані копії актів-претензії споживачів, копії актів зняття плати за воду з абонентів, копія довідки щодо здійснення перерахунку плати за надання послуг з водопостачання та водовідведення не в повному обсязі в період з 01.08.2008 р. по 01.10.2009 р. у сумі 10967,19 грн., копії протоколів засідання комісії ВП «Стахановський департамент ТОВ «Луганськвода»щодо здійснення перерахунків за послуги з водопостачання та водовідведення (а.с. 63-68; 69-100; 103; 107-19, 113-115) в підтвердження здійснення перерахунків плати за послуги через виникнення підстав для їх проведення.

Що стосується порушення 5-деного строку для винесення припису, суд вважає, що відповідачем було порушено строк під час складання припису № 284 від 09.11.2009 р. Так, згідно п. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»встановлено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення планового заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, протягом п'яти робочих днів з дня завершення заходу складається припис, розпорядження або інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Як встановлено судом, акт перевірки складений 30.10.2009 р., припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін датований 09.11.2009 р., але останнім днем для винесення зазначеного припису 06.11.2009 р. Посилання відповідача на отримання від головного державного інспектора, який проводив перевірку, акту та матеріалів перевірки лише 03.11.2009 р. не береться до уваги, з тих підстав, що вищезазначеним Законом не передбачено продовження строку для складання припису з будь-яких підстав.

Тому суд вважає, що припис № 284 прийнятий з порушенням, встановленого чинним законодавством, строку.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи, що відповідачем не надано доказів щодо правомірності винесення припису та рішення у відношенні позивача, суд вважає, що вимоги позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» знайшли обґрунтування наданими суду доказами та нормами чинного законодавства.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що припис про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін № 284 від 09.11.2009 р. та рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 259 від 06.11.2009 р. винесені державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області безпідставно, тому підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 17, 71, 94, 112, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»до державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити повністю.

          Скасувати припис № 284 від 09.11.2009 р. та рішення № 259 від 06.11.2009 р. державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»судові витрати у сумі 3,40 грн. (три грн. 40 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

          Постанова в повному обсязі буде виготовлена до 24.04.2010 року.

          < Текст >

СуддяЦипко О.В.