Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2010 р. справа № 2а-3034/10/0570
час прийняття постанови: 13-55
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючогосудді Соколової О.А.
при секретаріШмітько А.В.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Соколової О.А.,
при секретарі Шмітько А.В.,
за участю:
представника позивача Литвинець І.М.,
представника відповідача не зявився,
розглянувши адміністративну справу за позовом державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі про визнання недійсним рішення № 4 від 20.01.2010 року про стягнення суми штрафу у розмірі 1247.80 грн. та нарахування пені у розмірі 1184.09 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Державне підприємство «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» звернулось до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі про визнання недійсним рішення № 4 від 20.01.2010 року про стягнення суми штрафу у розмірі 1247.80 грн. та нарахування пені у розмірі 1184.09 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність прийнятого відповідачем рішення.
Позивач зазначає, що ним були сплачені поточні страхові внески за жовтень 2009 року. Проте, як вказує позивач, відповідач отримані кошти спрямував на погашення штрафних санкцій та пені, а потім на погашення недоїмки, що позивач вважає порушенням п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Крім того, позивач звернув увагу суду на те, що управління не було надіслано на адресу підприємства повідомлення про перерозподіл платежу, що позивач вважає порушенням з боку відповідача норм Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні обґрунтуванням позовних вимог. Просила позовні вимоги задовольнити.
Відповідач не забезпечив участь свого представника в судове засідання, не надав суду заперечення проти позову; причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
На підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у ній доказів.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».
Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003 року /а.с. 13/; включено до ЄДРПОУ за № 32186934.
«Управління комунальних котелень» є відокремленим підрозділом державного підприємства «Добропіллявугілля» без статусу юридичної особи, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код 34093124 /а.с. 12/, діє на підставі Положення про відокремлений підрозділ, затвердженого в.о. генерального директора ДП «Добропіллявугілля» 27.10.2006 року /а.с. 7-11/. Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, несе обвязки з нарахування, обчислення в сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.
Відповідач, управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.
У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.
Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001, з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.
Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20 січня 2010 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Добропіллі було прийнято рішення № 4 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого відповідач застосував до позивача суму штрафу у розмірі 1247.80 грн. та нарахував пеню у розмірі 1184.09 грн. за період з 28.07.2009 року по 28.08.2009 року /а.с. 14/.
Відповідно до зазначеного рішення до державного підприємства «Добропіллявугілля» (ВП «Управління комунальних котелень») було застосовано штраф у розмірі 10% та пеня у розмірі 0,1 відсоток на суму недоїмки та фінансових санкцій.
У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція), за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
Відповідно до п. 10.1. зазначеної Інструкції на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цим пунктом.
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку сплати відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником включно.
Документами, які є підставою для нарахування пені, є:
документи, що підтверджують суму страхових внесків, фінансових санкцій та строк їх сплати - Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з позитивною сумою; вимога про донараховані суми страхових внесків за актами перевірок та узгоджене рішення про застосовані фінансові санкції (штрафи); рішення суду;
документи, що підтверджують суму та дату погашення недоїмки за страховими внесками та боргу за фінансовими санкціями - виписки з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; корінець прибуткового документа про приймання установою банку платежів готівкою; договорів про розстрочення (відстрочення) страхових внесків; Розрахунок суми страхових внесків з від'ємною сумою; рішення про виключення з Державного реєстру підприємств та організацій України; свідоцтво про смерть фізичної особи.
Як встановлено судом та підтверджується представником позивача, у листопаді 2009 року позивачем до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі був поданий розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за жовтень 2009 року. Страхові внески за жовтень 2009 року підлягали сплаті позивачем в розмірі 16440.55 грн.
Так, 30 листопада 2009 року позивачем сплачено страхові внески 2% із заробітної плати за жовтень 2009 року в розмірі 16440.55 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2045 від 30.11.2009р.
Тобто, з наведеного вбачається, що позивач 30.11.2009 року здійснив сплату поточного платежу за жовтень 2009 року.
У відповідності до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Згідно ч. 6 ст. 20 цього Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно до п. 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (в редакції чинній станом на момент подання позивачем розрахунку до відповідача) платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.
Як вбачається із оскаржуваного рішення та розрахунку до нього фінансової санкції та пені відповідач зарахував поточний платіж, сплачений позивачем за жовтень 2009 року в рахунок погашення пені та фінансових санкцій, що виникли в інших періодах.
Проте, суд з такими діями управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі не згоден з огляду на наступне.
Відповідно до другого речення частини 5 статті 106 Закону України № 1058 у разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Таким чином, суд проаналізувавши викладене, дійшов висновку, що даною нормою Закону передбачене послідовне погашення недоїмки, пені, та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків.
Тобто, в даному випадку першочерговим є погашення недоїмки підприємства, потім пені та фінансових санкцій, а не погашення пені та фінансових санкцій, як було здійснено відповідачем.
Таким чином, зарахування відповідачем сплачених позивачем поточних сум страхових внесків в рахунок сплати пені та фінансових санкцій здійснене з порушенням вимог Закону.
Щодо посилань позивача на той факт, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Добропіллі на адресу підприємства не було надіслано повідомлення про розподіл сплачених коштів суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 10.11 Інструкції протягом п'яти робочих днів після закінчення базового звітного місяця орган Пенсійного фонду складає повідомлення, у якому міститься інформація про суми розподілу сплачених коштів, яке надсилається (вручається) такому платнику. При цьому корінець повідомлення залишається в органі Пенсійного фонду.
Повідомлення вважається надісланим (врученим) платнику, якщо його передано посадовій особі юридичної особи або фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності, адвокату, приватному нотаріусу, під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення. Дата відправлення проставляється на корінці повідомлення.
Проте, як встановлено судом, повідомлення, яке б містило інформацію про розподіл сплачених коштів підприємством у сумі 16440.55 грн. управлінням Пенсійного фонду України в м. Добропіллі не було надіслано на адресу позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідачем обґрунтування своєї позиції у суді не було доведено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.
У відповідності до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з Державного бюджету України суд стягує на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 3.40 грн.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» до управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі про визнання недійсним рішення № 4 від 20.01.2010 року про стягнення суми штрафу у розмірі 1247.80 грн. та нарахування пені у розмірі 1184.09 грн. - задовольнити повністю.
Визнати недійсним рішення управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі прийняте стосовно державного підприємства «Добропіллявугілля» (відокремлений підрозділ «Управління комунальних котелень») № 4 від 20.01.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.
Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька область, м. Добропілля, просп. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32186934) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3.40 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 9 квітня 2010 року в присутності представника позивача. Повний текст постанови складений 14 квітня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Соколова О. А.
Судове рішення № 9274250, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 09.04.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3034/10/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: