Постанова № 9273890, 20.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

20.04.10Справа №2а-8249/08/4 о 15:37

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю. , при секретарі судового засідання Антоновій А.В., за участі представників сторін:

від прокуратури не з'явився;

від позивача не з'явився;

від відповідача 1 (Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим) Нечаєва Н.О.;

від відповідача 2 (Головне управління Державного казначейства України в АР Крим) - Чипіжко О.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоегас. ком"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим,Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

про визнання частково протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2008 року №0015202301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 91066,17 грн.; зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоегас.ком» (далі позивач, ТОВ «Автоегас.ком») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі ДПІ, відповідач 1), Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (далі ГУ ДКУ, відповідач 2) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2008 року №0015202301/0, зобовязання відновити в картці особового рахунку з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 107216,00 грн., стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 240538,00 грн.

Під час судового розгляду позивач неодноразово змінював і уточнював позовні вимоги, згідно із заявою від 09.04.2010 року, просив визнати протиправними дії відповідача 1 щодо не оформлення висновків з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України позивачу; визнати частково протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.11.2008 року №0015202301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 91066,17 грн.; зобов'язати відповідача 1 відновити в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 91066,17 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 224388,44 грн.

Позов мотивовано помилковістю і неправомірністю висновків за актом перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про зменшення суми бюджетного відшкодування; порушенням податковим органом встановленого законом порядку проведення бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Заступник прокурора м. Сімферополя заявою від 19.05.2009 року (а.с. 85) повідомив про вступ прокуратури м. Сімферополя до розгляду справи.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 156 КАС України ухвалами суду від 03.12.2009 року призначена судово-економічна експертиза та зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 26.02.2010 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 20.04.2010 року роз'єднано справу №2а-8249/08/4 у: справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоегас. ком» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання частково протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2008 року №0015202301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 91066,17 грн.; зобов'язання Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відновити в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 91066,17 грн., залишивши цій справі №2а-8249/08/4; і справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоегас. ком» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо не оформлення висновків з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України; стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 224388,44 грн., привласнивши справі №2а-5283/10/4/0170.

В судове засідання представник позивача не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову (а.с. 79, 80), в яких просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168) у звязку із неправомірним включенням до складу податкового кредиту за липень 2008 року сум податку, сплаченого постачальникам за податковими накладними попередніх податкових періодів (факт отримання цих податкових накладних з запізненням підприємством не доведено); крім того позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту за липень 2008 року суми податку, сплачені приватному підприємцю ОСОБА_1, який не видав позивачу податкову накладну, оскільки до скарги на приватного підприємця ОСОБА_1 ТОВ «Автоегас.ком» не додано копій розрахункових документів, що підтверджують факт сплати податку.

Представник відповідача 2 надав письмові пояснення (а.с. 219, 220), які просив врахувати при прийнятті судового рішення у справі.

Заслухавши представників відповідачів, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Автоегас. ком» є юридичною особою, ідентифікаційний код 33979676, перебуває на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в ДПІ у м. Сімферополі (а.с. 222), зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 339796701091 (а.с. 221).

Посадовою особою відповідача 1, на підставі направлення від 10.11.2008 року №2578/23-4 (а.с. 95) та відповідно до наказу ДПІ в м. Сімферополі від 10.11.2008 року №2157 проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року, за наслідками чого складено акт від 17.11.2008 року №8396/23-4/34058535 (а.с. 24-31), за висновками якого встановлено порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №168, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року на 107217,00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 1 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 18.11.2008 року №0015202301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2008 року на суму 107216,00 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування, які потягли зменшення суми бюджетного відшкодування повязані із наступними обставинами.

Позивачем подано до ДПІ в м. Сімферополь податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 року (а.с. 42-48) та уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань за цей період (а.с. 62, 63), за якими заявлено до відшкодування на рахунок платника податку у банку (рядок 25.1 декларації) 240538,00 грн. Згідно із довідкою щодо залишку суми відємного значення (а.с. 45) розрахунку суми бюджетного відшкодування (а.с. 46), частина залишку відємного значення попередніх податкових періодів, фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) та не погашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування у звітному періоді за серпень 2008 року дорівнює 240538,00 грн.

Вказану суму позивач відніс до складу суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за серпень 2008 року на рахунок платника податку у банку (рядок 25.1 декларації).

Згідно із пп. 3.1.2 акту перевірки позивач, у порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №168 відніс до складу податкового кредиту у серпні 2008 року суми податку за податковими накладними, які отримано в попередніх податкових періодах, зокрема податкові накладні від 29.05.2008 року №№ 32, 33, отримані від ЗАТ «Долина Криму» на загальну суму ПДВ 41567,50 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ПП ОСОБА_1 не надав позивачу податкову накладну на суму ПДВ 65649,17 грн. (яку позивач відніс до складу податкового кредиту у липні 2008 року). До податкової декларації за липень 2008 року позивач додав лист зі скаргою на ПП ОСОБА_1, проте в порушення п. 7.2 ст. 7 не надав копій розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку.

Оцінюючи правомірність висновків відповідача суд зазначає наступне.

Згідно із абзацами 1, 2 пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Таким чином, вказаною нормою передбачено право платника податків подати скаргу на постачальника, який відмовився від надання податкової накладної, що не може розглядатись як обовязок такого платника податків подавати скаргу у будь-якому випадку не отримання податкових накладних в період їх виписки.

Суд, при цьому, враховує положення пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168, згідно із якими не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, віднесення сум податку до складу податкового кредиту можливо лише в періоді, коли податкові накладні було фактично отримано.

Судом досліджено податкові накладні від 29.05.2008 року №№ 32, 33, отримані від ЗАТ «Долина Криму», на загальну суму ПДВ 41567,50 грн. (а.с. 175, 176) і реєстр отриманих податкових накладних за липень 2008 року (а.с. 147), і встановлено, що дані податкові накладні відображено у цьому реєстрі за номерами 3 і 4. Зазначене суд вважає належним документальним підтвердженням отримання цих накладних у липні 2008 року.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до довідки про результати невиїзної документальної перевірки ЗАТ «Долина Криму» (а.с. 120), суми ПДВ за податковими накладними від 29.05.2008 року №№ 32 і 33 включено постачальником до складу податкового зобов'язання відповідного звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 11.4 ст. 11 Закону №168 зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком.

Жодні положення цього Закону не вимагають обов'язку платника податку підтверджувати відомості про період отримання податкових накладних поштовими конвертами або даними про реєстрацію вхідної кореспонденції, тому суд відхиляє посилання представника відповідача на порушення позивачем правил оподаткування у зв'язку із відсутністю конвертів, в яких отримані податкові накладні і даних про їх реєстрацію в журналі вхідної кореспонденції.

Відповідно до пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Посилання податкового органу на порушення позивачем приписів пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону №168 суд вважає такими, що не мають правового значення для вирішення спору, оскільки вказаною нормою визначено тривалість податкового періоду і до спірних відносин ця норма не застосовується.

За таких обставин суд вважає доводи відповідача щодо відсутності у позивача права на бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 41567,50 грн., такими, що спростовуються матеріалами справи і не відповідають положенням закону.

Стосовно висновків податкового органу про порушення позивачем п. 7.2 ст. 7 Закону №168 через віднесення до складу бюджетного відшкодування сум податку у розмірі 65649,17 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно із пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Проведеною у справі судово-економічною експертизою встановлено, що на виконання укладеного між позивачем і фізичною особою ОСОБА_1 договору купівлі-продажу, позивач перераховував грошові кошти, всього на суму 393895,00 грн., в тому числі ПДВ 65649,17 грн. Згідно із висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи (а.с. 235) перерахування готівкових коштів підтверджується платіжними документами і даними бухгалтерського обліку позивача, сума податку на додану вартість за даною господарською операцією відображена у складі податкового зобов'язання ОСОБА_1, факт здійснення продажу ПП ОСОБА_1 підтверджує.

Сторони у справі не заперечують того, що до податкової декларації за липень 2008 року позивач додав лист зі скаргою на ПП ОСОБА_1 щодо невидачі останнім податкових накладних на суму ПДВ 65649,17 грн.

Суд зазначає, що у податкового органу була можливість підтвердити наявність розрахункових і платіжних документів про фактичну сплату податку на додану вартість у складі ціні товарів і перерахування позивачем ПП ОСОБА_1 коштів при проведенні позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2009 року, проте жодних відомостей про наявність або відсутність таких документів акт від 17.11.2008 року №8396/23-4/34058535 не містить.

За таких обставин суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо безпідставності віднесення позивачем до складу суми бюджетного відшкодування у серпні 2008 року податку на додану вартість у сумі 65649,17 грн.

Враховуючи викладене, суд погоджується із висновками судової експертизи щодо не підтвердження даними первинних документів бухгалтерського і податкового обліку висновків за актом від 17.11.2008 року №8396/23-4/34058535.

За таких обставин позов в частині вимоги про визнання частково протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2008 року №0015202301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 91066,17 грн., підлягає задоволенню.

Разом із тим, суд враховує, що позивачем заявлено вимогу про визнання вказаного податкового повідомлення-рішення частково протиправним і скасування його в частині. Суд не вбачає наявності визначених законом підстав для виходу за межі заявлених позовних вимог.

Вимога про зобов'язання Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відновити в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість суму бюджетного відшкодування у розмірі 91066,17 грн., не підлягає задоволенню, оскільки визнання частково протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2008 року №0015202301/0 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 91066,17 грн. автоматично тягне за собою відновлення у картці особового рахунку цієї частини суми бюджетного відшкодування.

Суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого відповідно до вимог немайнового характеру у розмірі 3,40 грн. та суму судових витрат, повязаних із проведенням судової експертизи, в порядку встановленому ст. 94 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно із наданою судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судово-економічної експертизи, експертом проведено середньої складності експертизу за нормативної вартості експертогодини 47,8 грн. і витрачено на її проведення 31,5 годин дослідження, що складає 1500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 87, 92, 94 КАС України, постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкцією про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 1500,00 грн.

В судовому засіданні 20.04.2010 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 23.03.2010 року.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати частково протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 18.11.2008 року №0015202301/0 в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоегас. ком» (ідентифікаційний код 33979676) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 91066,17 грн.

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоегас. ком» 1503,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Циганова Г.Ю.